«З якісними виноробами у нас конкуренції нема – є партнерство»

У невеликому селі Зіболки біля Жовкви саме розпочався збір винограду. На чотирьох гектарах там вирощують понад 80 сортів, а у сусідньому Артасові, у приміщенні колишнього консервного заводу, роблять з нього крафтове вино – біле, червоне, рожеве та оранжеве. Фермер Петро Федина виробляє 28 моносортових і п’ять купажованих вин, які вже отримали низку відзнак. Підприємець планує масштабувати виноградник до 10 га, водночас обʼєднується з іншими фермерами, щоб підсилити своє місце на ринку. ZAXID.NET відвідав крафтову виноробню Petervine Winery і поспілкувався про нинішні виклики та кооперацію фермерів.

Перші 20 кущів винограду і унікальні місцеві сорти

«Куштуйте виноград зі смаком банана», – пригощає фермер безпосередньо на полі. Петро Федина, який вже багато років займається овочівництвом, 8 років тому для експерименту посадив 20 кущів винограду. Зараз у нього на 4 га поля ростуть 50 столових сортів винограду, які споживають і роблять з них соки, і 32 технічних – для вина. У 2023 році фермер вперше зробив з власного винограду вино. Так зʼявилася торгова марка Petervine Winery, названа на його честь. За цей час ця крафтова виноробня зі села Артасів здобула 15 медалей на різноманітних виставках.

Петро Федина дивує екзотичними сортами винограду (фото ZAXID.NET)

Петро Федина експериментує із сортами винограду, які привозить з Європи та інших регіонів України, досліджує їх, випробовує в умовах галицького клімату, залишає ті, що витримують місцеві зими, і знову тестує нові сорти. Йому допомагає син Юрій. Самого процесу переробки родина вчилася з літератури, інтернету, а також від «патріарха українського виноробства», як його називають у цих колах, Богдана Павлія з Бакоти.

«Ми досліджуємо сорти винограду. Купуємо їх, пробуємо, садимо. Має пройти мінімум три роки, поки зробимо з нього вино. На акліматизацію пробуємо багато європейських сортів, які часто не витримують наших умов. Тоді ми їх ліквідовуємо і привозимо інші», – розповідає фермер.

Petervine робить вино, зокрема, з двох місцевих сортів винограду: білого «Дублянського» і ще одного автохтонного, який знайшли в цьому селі і назвали ЛВ – львівський виноград.

Місцевий дублянський сорт винограду (фото ZAXID.NET)

Які сорти адаптовані до погоди

Торік була дуже холодна зима, багато столових сортів примерзли. Накрити 50 тисяч саджанців немає можливості, тому Федини підбирають стійкі сорти. Окрім вибриків погоди, доводиться боротися і зі злодіями. Фермери встановлять на полі камери, щоб вистежувати недобросовісних гурманів.

Сезон збору урожаю стартує восени, а процес переробки ягід на вино – приблизно до Різдва.

«Минулого року весна була холодна і літо дощове. Якщо основні сорти білого винограду збираємо зазвичай на початку вересня, то тут процес дозрівання затягнувся і ми збирали в жовтні, поки він достиг. Погода по-різному впливає на сорти. Тому смак і характеристики вина залежать від року та урожайності», – пояснює син власника виноробні Юрій Федина.

Фермери експериментують з різними сортами винограду, адже деякі з них не пристосовані до нашого клімату (фото ZAXID.NET)

Виноград збирають в міру дозрівання і в залежності від того, що з нього планують робити.

«Якщо ми хочемо зробити легке, біле столове вино для загального споживання, то треба вже його збирати. Все вимірюється вмістом цукру у самому винограді. Бо якщо робимо червоні вина або білі типу рислінг, які мають потенціал до зберігання, там треба підняти трошки алкоголь і ми вже його тримаємо довше», – пояснює Петро Федина.

Юрій додає: «Коли ми вчилися робити вино з купленого винограду, привозили його з півдня, поки він вистоявся там, поки доїхав, поки ми його почали обробляти, не завжди виходила та якість, якої би ми хотіли. Ми не могли проконтролювати той процес, тому почали вирощувати власний виноград. Тепер можемо його контролювати від дозрівання ягід і аж до вина в пляшці».

На виноградниках розпочався сезон збору урожаю (фото виноробів)

Скільки може коштувати якісне вино

Те, що виноград вирощують на місці, трохи здешевлює його вартість, але це може бути відчутно лише у великих промислових масштабах. Для цього треба підбирати техніку, а на крафтових виноробнях багато ручної роботи. Фермери зазвичай пораються родиною, а у сезон наймають додаткових працівників для збору винограду. Відповідні зусилля вкладають у ціну, адже крафтовий продукт не може коштувати, як масмаркет.

«Якщо на виноград цього року склалася ціна 44–50 гривень, а з кілограма винограду виходить пів літри соку, на пляшку вина треба два кілограми винограду. Тобто 100 гривень – це тільки собівартість винограду, а ще робота, складники і додаткові витрати. То як вино може коштувати 150–200 гривень?! Найдешевше вино у нас купажоване – по 400 грн. А моносортові, які отримали медалі і визнання фахівців, – майже 500–600 грн», – каже власник виноробні.

Крафтові вина мають вищу ціну, ніж масмаркет (фото ZAXID.NET)

Тому фермер не хоче співпрацювати з великими торговими мережами. Свою продукцію збувають лише у двох магазинах GronoMarket та оформляють замовлення онлайн. Також ведуть перемовини з «ВиноЛовами» – спеціалізованим магазином на вул. Братів Рогатинців у Львові, який спеціалізується на вині і пропагує винну культуру.

15 медалей і довіра українського споживача

Юрій Федина зазначає, що український покупець ще має звикнути до думки, що українське вино може бути конкурентним. Спершу й самим було лячно представляти своє вино на фестивалях і виставках, але каже, що клієнтам подобається і вони завжди повертаються.

«Всі завжди здивовані, що вино, яке ми даємо скуштувати, зроблене з винограду, що виріс тут, на Львівщині. А ще є такий стереотип в суспільстві, що українське вино не завжди є хорошим. Але вина крафтових українських виробників просто треба скуштувати і після того ви вже не схочете іншого. Нічим не гірші, навіть деякі на порядок кращі, ніж іноземні. Тому, щоб донести споживачу, що українське може бути достойним, хорошим і вартим уваги, беремо участь у фестивалях і виставках, проводимо дегустації й екскурсії. Після переробки винограду ми самі куштуємо вино. Якщо воно не подобається нам, то ми його не продаємо», – запевняє Юрій Федина.

Петро та Юрій Федини презентують свою продукцію на винному фестивалі (фото з архіву виноробів)

За три роки існування торгової марки Petervine її творці отримали близько 15 нагород.

«Беремо участь у міжнародному дегустаційному конкурсі Wine & Spirits Awards. Щороку подаємо туди нові зразки. Щороку наше вино відзначають медалями – золото, срібло, іноді бронза. Цього року в нас золоту медаль здобув німецький “мускаріс”, три роки тому – місцевий “дублянський” сорт», – пишається Юрій.

Одна із відзнак виноробні (фото Petervine)

Більшість виноробень роблять вино з купленого винограду

Фермери наголошують, що більшість виноробів Львівщини роблять вино із купленого винограду, який привозять з південних регіонів, або мають дуже невеликі площі своїх виноградників. Таких, що мають хоча б 3-4 га площі власних полів, Федини знають лише двох виробників.

«Ті, що роблять вино з покупного винограду, наприклад, цього року можуть не робити нового вина, якщо не продали торішнього. Ми ж так не можемо, бо виноград дозріє і його треба переробити», – каже Юрій.

Залишки вина з урожаю 2025 року (фото ZAXID.NET)

У 2024 році Petervine виготовила майже 2 т вина і вже до серпня продала його. Від урожаю 2025 року, з якого вийшло 2,5 т вина, ще залишилося трохи продукції. Вважається, що чим довше вино зберігається, настоюється, тим воно смачніше і продати його можна дорожче. Але не всі вина можна зберігати довго. «Є вина, які мають потенціал до зберігання, а є ті, що треба випити до року. Термін зберігання залежить від кислотності і вмісту алкоголю», – пояснює Петро Федина.

Проте обсягів виробництва вони не зменшують, навпаки – впродовж 3–4 років планують масштабувати виноградники до 10 га.

Щодо прибутковості такого бізнесу, то, за словами підприємців, лише торік вони почали отримувати з нього прибуток. Проте частину цих надходжень і далі вкладають в обладнання і нові насадження. Власні інвестиції у виноробну справу фермери оцінюють у близько 30 тис. доларів.

Прихистили виноробню, яку розбомбила російська ракета

Частково на бізнес вплинула і війна. Хоча свою торгову марку Петро Федина запускав вже після повномасштабного вторгнення, втім, каже, купівельна спроможність українців зменшилася. Люди менше купують якісне вино, частина клієнтів виїхала за кордон.

Проте винороби у своєму колі не є конкурентами. Навпаки – допомагають один одному. Зокрема після останнього прильоту по Львову була знищена виноробня Axis Wine. Петро Федина прихистив колег на своєму підприємстві. Вони перевезли вціліле обладнання, тепер тут, в Артасові, і виробляють, і продають їхнє вино.

Axis Wine після ракетної атаки переїхало до колег в Артасів (фото ZAXID.NET)

«Конкуренції на якісний продукт, я б сказав, нема. На звичайне вино є дуже багато пропозицій, реклами. Але якісного дуже мало. З якісними виноробами у нас конкуренції нема – є партнерство», – переконують Федини.

Юрій додає, що винороби часто зустрічаються за дегустаціями і обговоренням. З одного сорту винограду у різних виноробів виходить абсолютно інше вино.

Ігристе, соки і лаванда

Торік Petervine вперше зробили 100% натуральне грайливе вино – так винороби називають ігристе або шампанське. А ще виробляють моносортові соки з винограду.

Юрій Федина показує першу партію грайливого вина (фото ZAXID.NET)

Найкраще оцінити продукт можна на місці. Нещодавно на виноробні відкрили туристичну локацію «Поле щастя», обʼєднавшись з кооперативом «Фермерська родина». Такі колаборації дозволяють доповнити асортимент і створити більше туристичних пропозицій. Тепер тут ще й виробляють з різних трав ефірні олії, гідролати. На стерні після зернових насадили лаванду. Наступного року в Артасові буде лавандове поле для фотосесій.

«Тут в нас є різні ефірні рослини – шавлія, розмарин, лемонграс, мʼята. Поруч вони ростуть на полі. Показуємо людям, як відбувається процес переробки – від рослини до олійки чи гідролату», – розповідає менеджерка «Фермерської родини» Лілія Денісова.

Два фермерські господарства обʼєдналися, щоб запропонувати більше розваг для туристів (фото ZAXID.NET)

Туристи можуть приїхати сюди на пів дня на екскурсію виноградником, винну дегустацію, випити кави і купити крафтових продуктів, виплеканих працьовитими руками фермерів Львівщини. Таке дозвілля буде приємним фіналом на популярному маршруті до Жовкви та Крехова.