До теми
-
Врятувати рядових корів.
Як дрогобицькі чиновники змогли евакуювати понад 130 корів із зони бойових дій ZAXID.NET -
20 вагонів і сотні тонн обладнання.
Як на Львівщину переїжджає єдиний в Україні виробник рятувальної техніки ZAXID.NET -
Львівщина запустила програму підтримки бізнесу на 50 млн грн.
Як скористатись? ZAXID.NET
Від початку війни багато підприємців з північних, східних та південних регіонів почали рятувати свій бізнес. Дехто тікав вже з розбомблених приміщень, інші працювали на випередження, щоб не піддавати небезпеці своїх працівників і вберегти обладнання. Львівська обласна адміністрація затвердила обласну програму підтримки такого переміщеного на Львівщину бізнесу. Дрогобич – одне з тих міст, яке прийняло підприємців різних галузей. Тут вже працює близько 10 релокованих підприємств легкої, машинобудівної і харчової промисловості. Є й такі, що розпочали тут свій бізнес з нуля.
Артем Гура та Ілля Поздняков – підприємці з Харкова, їхній торговий дім «Аір» займається продажем колумбійської кави та виробництвом пакувальної продукції для кави, чаю, протеїнів. У квітні вони переїхали в Дрогобич разом зі своїми шістьма працівниками. Зараз вони вже адаптувалися на новому місці і під великі замовлення навіть наймають місцевих жителів.
Артем Гура розповів ZAXID.NET, що підприємство зупинило виробництво у Харкові від початку війни. У Дрогобич вони переїхали 1 квітня: не хотіли піддавати ризику життя працівників через постійні обстріли міста. З собою взяли все потрібне обладнання, хоча деяке устаткування залишили у Харкові. Кілька працівників залишились там через сімейні обставини і вже з червня також виконують замовлення на місці.
Коли обирали місто для релокації бізнесу, харків’янам пропонували місця на Закарпатті, Чернівецькій та Львівській областях. Вони відразу обрали найзахіднішу область, хоча про Дрогобич на той час нічого не знали. Львів, за словами підприємців, був дорогим у плані оренди виробничих приміщень і житла, працівникам було б довше добиратись до роботи. Тому обрали менше місто, але з доброю інфраструктурою, відділеннями «Нової пошти», пропозиціями для оренди.
У Дрогобичі харківські підприємці займаються виробництвом пакування для кави, чаїв та інших продуктів, трафаретним друком. Серед замовників підприємства – кавові компанії палярня «Чехович», «Львівська кава», «Світ кави». Окрім того, вони є дистриб’ютором колумбійської кави «Don Alvarez». Їхня торгова марка пропонує сублімовану, зернову, мелену, гранульовану каву.
«Обсяг виробництва кави може сягати декілька тонн на місяць. Але зараз не сезон, замовлень менше. Влітку люди менше п’ють гарячі напої, а восени, можливо, будемо розширюватись», – каже Артем.
Торговий дім «Аір» пропонує близько 20 видів кави
Його бізнес-партнер Ілля Поздняков додає, що кава не є продуктом першої необхідності, як мука, гречка чи цукор, тому від початку війни попит на їхню продукцію зменшився.
«Ми торгували в основному на сході. Багато замовлень ми втратили. Обсяг виробництва впав приблизно на 50%. Пів країни виїхало, а пів живе за межею бідності», – пояснює Ілля.
Переїхати у регіон, де люблять смакувати кавою і є велика конкуренція, було ще тим викликом. Ілля Поздняков каже, що вони займаються виробництвом здебільшого розчинної кави, тому врахували регіональну специфіку. На заході України, вважає підприємець, більше полюбляють зернову та мелену каву, а розчинна краще продається у центрі та сході. Тому стараються зберегти довоєнні точки збуту, хоча замовлення на тимчасово окуповані території призупинились.
Підприємство ароматизує та фасує колумбійську каву у різних видах
Дрогобич допомагає релокованому бізнесу зі збутом. Зараз кава з Харкова вже продається у місцевій мережі «Ромашка», яка має 14 магазинів. Крім цього, шукають місцеві гуртівні, дистриб’юторів, які займаються системним збутом продукції.
Для міста така співпраця є теж вигідною: це додаткові робочі місця для місцевих жителів та податки. Адже фізичні особи-підприємці, які отримали довідку внутрішньо переміщених осіб, можуть сплачувати податки за місцем ведення діяльності. На Львівщині до таких дій стимулює обласна програма, яка виплачує по 100 тис. грн релокованому бізнесу, що перереєструвався сюди і сплачує податки в місцеві громади. Ще 100 тис. грн підприємці можуть отримати за кожних додаткових 20 найманих працівників.
Харківський торговий дім «Аір» перереєструвався у Дрогобич. Але планів на далеке майбутнє у підприємців ще немає, хоча ідеї залишитися у Дрогобичі вони не відкидають.
«Ми зараз не будуємо ніяких планів на майбутнє більше ніж на один тиждень. Хотілося б повернутися до Харкова, але наразі це неможливо. Але і у Дрогобичі нас все влаштовує», – робить висновок Ілля.
Підприємці роблять пакування для кави, чаїв та інших видів харчової і не тільки продукції
Міська рада Дрогобича допомагає релокованим підприємцям з пошуком орендованих приміщень, консультує з різних питань. Керівник відділу економічного розвитку та інвестицій Дрогобицької міської ради Тарас Бачинський розповідає, що крім пошуку приміщення, допомагають вирішити супутні питання – вивіз сміття, логістика, пошук транспорту і спецобладнання, працівників, допомога із поселенням, збільшення потужності енергоносіїв чи водопостачання.
«Коли розпочалася війна, управління напрацювало базу вільних виробничих, адміністративних, складських приміщень на території громади, уніфікували їх в єдину форму з детальним описом приміщень, оцифрували, зробили фото, щоб вичерпно відповісти на запити підприємств», – пояснює ZAXID.NET Тарас Бачинський.
Частина бізнесу залишиться тут і після війни, вважає посадовець, особливо ті підприємці, які не мають куди повертатися, а їхні виробничі приміщення знищені. Тому сприяють їм не тільки з підбором житла, шкіл для дітей, а й шукають можливості викупу орендованого приміщення.
Тепер Дрогобич, окрім своїх традиційних брендів – солі і ковбаси, має всі шанси асоціюватися ще й з ароматом запашної колумбійської кави. Це добра нагода для міста, яке активно розвиває туризм.
Загалом на Львівщину з неспокійних регіонів переїхало понад 160 підприємств, які створили 4500 нових робочих місць.
* Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів»