У Львові ветеран війни разом зі своєю дружиною відкрили кафе «Дзямдзя»

У кафе на вул. Заньковецької – домашня атмосфера, а галицькі страви готують за бабусиними рецептами

Головні новини Львова 08.11Юрій Герун, 8 листопада, 18:02 3155 2

Долі двох львів'ян Ірини та Миколи поєднала війна, знайомство на сході країни переросло у кохання, яке незабаром подарує сім'ї поповнення. А ще ці двоє тепер майже живуть у власному закладі «Дзямдзя», який задумали і реалізували разом. Тут усе по-домашньому та з особливим галицьким колоритом.

«Це вітальня, в ній вітають, у ній можна сідати де завгодно. Це Іруня – моя кохана, з якою ми разом «замутили» цей бізнес. Це кухня. У ті часи чомусь любили сидіти на кухні. Можливо, історична пам’ять біля вогнища», – проводить екскурсію своїм закладом доброволець Микола Рябушко.

У «Дзямдзі», що на вул. Марії Заньковецької, 1, все як у дитинстві – і їжа, і інтер'єр. Усі меблі, музичну апаратуру та предмети декору пара притягнула з власних осель. Ідея – відтворити традиційну галицьку квартиру, де завжди затишно та ситно.

«Фішка в тому, щоби приходити в гості. В нас немає барної стійки, ми всі є в одному просторі. Приходити як до цьоці, в якої завжди смачно, затишно і завжди раді були бачити», – пояснив учасник бойових дій Микола Рябушко.

Дзямдзя в галицькому діалекті – той, хто поволі наминає смакоту. А її у цьоцьовій кав'ярні – до кольору до вибору. Готують і запашну каву на піску.

«У нас меню просте. Все те, що подавалося в кожного вдома. Це борщі, капусняки, горохові зупи. Єдине, що все по бабусиних рецептах. Якщо капусняк, то затертий, борщ у нас підбиваний», – знайомить із меню закладу кохана Миколи, волонтерка Ірина Бурба.

Облюбували заклад жителі прилеглих вулиць, семінаристи та працівники Винниківського ринку, який розташований поруч. Будуть тільки раді у «Дзямдзі» і чотирилапим відвідувачам.

«До нас можна приходити з тваринами. В нас і американський бульдог ходить, і конакорси, і мопси. Це нормально, якщо пес адекватний, чого ні?», – зазначає пара.

Ґазда та ґаздиня познайомились на сході країни. Ірина служила в батальйоні «Азов» та була волонтеркою. Микола – доброволець ще з часів Майдану, сапер 73 полку. На війні він декілька разів переніс контузію та був поранений.

«На Майдані, коли там почало гатити я думав: тепер знаю, що таке «жестяк», всьо. Але під Слов'янськом я зрозумів, що я не знаю що таке «жестяк», а це всього лиш 82 мм прилетіло, і то далеченько. В Дебальцево я зрозумів, що я не знаю що таке «жестяк» і, напевно, краще і не знати. Ніколи не кажи: «Ніколи», – ділиться спогадами про війну доброволець Микола Рябушко.

Бойова бізнес-сім'я чекає поповнення. А ще творці «Дзямдзі» мріють про відкриття мережі закладів, можливо, навіть за кордоном.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук