Після повернення з війни львів'янин Олег Бучацький зайнявся лазерною різьбою

Учасник бойових дій, львів'янин Олег Бучацький, взявся реалізовувати давню мрію – зайнятись виробництвом. Придбав за 100 тис. грн лазерний верстат, який випалює з найрізноманітніших матеріалів справжні шедеври.

«Для дітей вироби розвиваючі, пазли – для дітей дошкільного віку, які розвивають моторику, для садочка чи дошкільнят – абетка і цифри. Топери для квіткових букетів і для тортів, для фотозон із різними написами: «щасливі», «кохання» і так далі», – розповідає, показуючи вироби учасник бойових дій Олег Бучацький.

Та це лише невелика частина з асортименту виробів лазерного столяра. Техніка випалює все: дерево, шкіру, пластик та скло. Вирізьблювати нове бізнес-життя чоловік почав разом із дружиною. Ідеї виробів на продаж вигадує Анна. Ескізи розробляє на комп'ютері, а далі верстат втілює усе запрограмоване.

«Промінь лазера відбивається в одне дзеркало через дірочку, відбивається в іншому, в лінзі і попадає на матеріал. Зараз це серія новорічних іграшок, бо до Нового року вже не так багато часу», – пояснив Олег Бучацький.

Повістку боєць отримав від держави на День Валентина. У 2015 відшліфовував бойові навики на фронті. Брав участь в обороні Мар'їнки.

«19 лютого 2016 року почався довгий бій, який тривав близько 9 годин. Це був найжорстокіший бій. Ми дали відсіч нормальну. Була в нас також можливість захопити їхні, тобто відбити свої території. З Генштабу не було команди», – згадує Олег Бучацький.

Сьогодні у лазерного бізнесмена замовлень стільки, що не вистачає часу. У майстерні він перебуває практично зранку до ночі. Олег має намір переїхати у більше приміщення і купити нові верстати.

«Дуже боляче ми відходили від війни. Я підтримую його, він постійно зайнятий. Я маю надію, він вже мене не залишить, бо розуміє, що без нього тут нічого не буде», – розповідає Анна Бучацька, дружина Олега.

Чоловік не лише сам творить, а й підтримує побратимів, які розпочали власну справу. Рецепт успіху від бійця простий: «Людина, якщо вона сама, то вона слабка. Коли ж у тебе є підтримка, така, як в АТО, коли поруч побратими, ти сильніший. Так само і в мирному житті: разом до мети рухатися легше».