У Львові незрячі об’єдналися у клуб скандинавської ходьби «Живчики»

У Львові більше десятка людей із вадами зору об’єдналися в організацію «Живчики». Тепер щотижня збираються на тренуваннях, аби покращувати навики зі скандинавської ходьби.

Натхненник і організатор клубу «Живчики» — Зеновія Мирська. Її знайомство з нордичною ходьбою не було веселим. Адже до нього привела життєва втрата. Жінка розповідає: «Я втратила дуже дорогу для себе людину – свого чоловіка, який теж був незрячим. Ми з ним прожили 22 роки. Це був академік, професор, доктор філософських наук, який 50 років пропрацював у Політехнічному інституті. І ось коли його не стало, мені було дуже погано».

Тоді донька-реабілітолог порадила спорт, який родом зі Скандинавії. Пані Зеновія каже: «Я, звичайно, купила палички — і пішла. Захоплення було неймовірне. Тому що, по-перше, я дуже гарно покращила своє здоров’я. Мені стало набагато краще, нормалізувався сон, який перед тим втратила».

Головне знаряддя скандинавської ходьби — спеціальні палички, які припасовують до зросту спортсмена. На асфальтованій поверхні використовують наконечник, на ґрунтовій його знімають. Пані Зеновія додає: «Також ця паличка, як жінка, має рукавички. Вони називаються тимляки. В них просуваємо руки, і дуже зручно ходити».

«Живчики» на тренуваннях працюють у тандемах — незрячий зі зрячим. Для цього напарники використовують еластичні пов’язки на руки. Цей спорт — доступний, демократичний і нетравматичний. Тут немає жодних вікових обмежень. Учасниця клубу Катерина Халецька ділиться враженнями: «Ці тренування додають настрою, бо тут всі такі дружні, позитивні. А ще це корисно для опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи».

У гості до «Живчиків» прийшов Роман Терепа — призер українських і світових стартів. Своїм прикладом титулований львів’янин хоче надихати. Каже: «Скандинавська ходьба дала мені багато друзів, стимул до боротьби. Бо під лежачий камінь вода не тече».

Нагороди Романа — це й заслуга його гайда Наталі Кецман. Вони почали займатися ходьбою в один день. Так і досі працюють разом. Наталя каже: «Якщо ти довіряєш напарникові, то сміливо йдеш. Це оздоровлює, розвиває координацію».

Інвентарем «Живчики» забезпечені, каже пані Зеновія. Частину палиць закупила міськрада, допомогли і спонсори. Але незрячі спортсмени потребують супроводу гайдів. Тож просять приєднуватися до щотижневих тренувань. Звертатись можна до Зеновії Мирської за телефонами: 098 807 01 09 або 050 430 37 41.