У Міжнародний день білої тростини журналісти перевірили вулиці Львова на доступність

У вівторок, 15 жовтня, світ відзначає Міжнародний день білої тростини. Ця палиця допомагає незрячим самостійно пересуватися вулицями. Журналіст сайту ZAXID.NET Володимир Пиріг — незрячий. Цього дня він влаштує нам особливу екскурсію містом і розкаже, як ходити із білою тростиною. Упродовж моніторингу Львова на комфортність для незрячих його супроводжуватиме колега — журналіст Люкс ФМ Роман Миндюк.

«Для сьогоднішньої прогулянки ми обрали центр нашого міста, площу Ринок. Оскільки там є бруківка, там дуже багато людей. Але там є кав'ярні, заклади харчування, куди потрібно і варто завітати пообідати, поїсти, кави випити», — каже Роман Миндюк.

Для незрячих людей важливими є озвучені світлофори, тактильні плитка та смуги, обладнані підземні переходи. Ходити самотужки допомагає біла тростина.

«Біла тростина призначена для того, аби незрячі могли самостійно пересуватися заздалегідь вивченим маршрутом. Можна і по незнайомій території, але тут треба опиратися на незнайомих людей, бо треба часто питати про допомогу, або користуватися GPS-навігацією», — каже Володимир Пиріг.

Хороша тростина, каже Володя, коштує приблизно тисячу гривень. Її можна регулювати залежно від зросту та потреб незрячого.

«Тут зручно дуже, бо дуже гарний тротуар. Можна просто бігти, якщо б я знав цю територію, то, мабуть, біг би», — розповідає про одну з центральних вулиць Володимир.

Найбільша небезпека — на пішохідних переходах.

«Під час орієнтування людина незряча мусить дуже вслухатися по сторонах, щоби чути машини, чути світлофори, знати, коли можна йти, а коли йти не можна», — каже Володя.

Проте не всі переходи обладнані світлофорами, а відтак — звуковим супроводом для незрячих. Тож у незнайомій місцевості можна потрапити й під колеса автомобіля необачного водія. А таких на дорогах, каже Володя, не бракує.

Тактильної плитки, каже Володимир, на вулицях міста катма. Без неї важко пересуватися.

«Було б якось краще, аби при проектуванні, при ремонті вулиць все-таки влада консультувалася з тими людьми, які ходять самостійно, тому що вони зможуть більше сказати і більше підказати», — додає Володимир.

А ще не вистачає тих, хто міг би навчити незрячих орієнтуванню з тростиною в руках. А ось бажання гуляти Львовом самотужки, каже Володя, у них є велике.