«Вимерли всі, абсолютно всі»

Наприкінці квітня – на початку травня у Бродівській громаді Львівщини зафіксували масову загибель бджіл – подекуди бджолярі втратили цілі пасіки, загинули мільйони комах, багаторічна робота – втрачена. Перші випадки сталися у Пониковицькому старостинському окрузі, а згодом – і в селах неподалік. За словами пасічників, це найбільший мор бджіл в регіоні за минулі 20-30 років.

З’ясувалося, що бджоли отруїлися клотіанідином – забороненим в Євросоюзі інсектицидом. Це підтвердили дві експертизи.

Найбільший агрохолдинг, що використовує тисячі гектарів землі біля Пониковиці та сусідніх сіл, – це ПП «Західний Буг», яке бджолярі і запідозрили першим у використанні небезпечних для бджіл препаратів. У компанії стверджують, що непричетні до трагедії і готові відстоювати свою репутацію в суді.

ZAXID.NET поспілкувався із постраждалими пасічниками, аграріями, юристами та фахівцями з бджолярства, щоб з’ясувати, чому через три місяці після трагедії слідство досі не знайшло винних, які аргументи мають сторони справи і як інтенсивне аграрне виробництво може завдавати шкоди не лише оточуючим, а й самим підприємцям.

Чим обробляли поля?

Представник ГО «Пасічники малого Полісся» і один із постраждалих Василь Целюх розповів ZAXID.NET, що бджоли почали гинути після обробки полів навколо Пониковиці, що орендує ПП «Західний Буг». Агроном підприємства Роман Стрюков, відповідальний за внесення хімпрепаратів, запевняє, що землю перед посівом кукурудзи обробляли упродовж 28 квітня – 1 травня гербіцидом (препаратом, що діє на бур’яни) «Напалм форте». За словами агронома, це калійна сіль гліфосату, що має третій ступінь небезпеки – тобто є помірно небезпечною, і не впливає на комах.

Окрім того, аграрії стверджують, що гербіцидом оброблялась чорна земля – там ще не росло нічого, що могло би привабити бджіл.

«Це не масове самогубство»

Постраждалі бджолярі вирішили встановити, що сталося і чому вони так раптово втратили свою справу, якою займались роками. Перше лабораторне дослідження загиблих комах замовили в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики і ветеринарно-санітарної експертизи в Києві. Це дорогий аналіз – близько 12 тис. грн за один взірець. Пасічники, які зазнали колосальних збитків (вартість однієї бджолосім’ї – близько 10 тис. грн, а їх загинуло кілька сотень), просили фінансової допомоги на аналізи у Бродівської міськради і відповідальних держорганів. Та, зрештою, самі оплатили забір кількох зразків і дослідження. А воно нічого не виявило.

«Коли експертиза бджіл в Києві нічого не виявила, ми були в розпачі, у нас опустилися руки. Як так? Бджоли ж не могли скоїти масове самогубство. Ми зверталися в усі можливі органи, але ні від кого не могли отримати відповіді», – говорить Василь Целюх.

Частина загиблих бджіл (фото надане Василем Целюхом)

Після розголосу про екотрагедію до бджолярів звернулася біологиня-ентомологиня з Одеси Марія Бондарєва, яка запропонувала провести незалежну експертизу комах, адже півдню України відомий біль від таких випадків.

Дослідження, проведене в одеській лабораторії, показало, що бджоли отруїлися препаратами зі вмістом клотіанідину – це інсектицид (діє на комах-шкідників та інших), заборонений для використання на відкритому ґрунті у країнах ЄС з 2018 року. Він впливає на центральну нервову систему бджіл – вони гинуть від нервового перезбудження. Окрім того, речовина надовго залишається в ґрунті і продовжує впливати на комах, також її залишки потім знаходять у вирощеній агропродукції.

Лабораторія в Одесі, де виявили причину загибелі бджіл, не має відповідної акредитації, щоб ці результати можна було використати в офіційному розслідуванні. Тож пасічники замовили третє дослідження – у науковому центрі превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені Левка Медведя МОЗ України.

«Одеські науковці запропонували нам фінансову допомогу для аналізів, також допомогли колеги з інших регіонів, просто небайдужі. Я хочу їм подякувати, що не залишили нас в біді. Таке може статися в будь-якому куточку України, адже пестициди використовують скрізь», – говорить Василь Целюх.

Протокол випробувань наукового центру від 29 червня, що є в розпорядженні ZAXID.NET, підтвердив висновок одеської лабораторії – бджоли справді померли від отруєння клотіанідином. Ця речовина є помірно токсичною для людини і високонебезпечною для бджіл. Якщо планується обробка полів препаратами з клотіанідином, аграрії мають попереджати бджолярів, аби ті не випускали комах з вуликів. Та навіть якби попередження було, говорить Василь Целюх, бджоли не можуть не вилітати більше доби, а препарат діє значно довше.

Аргументи сторін

За словами Василя Целюха, клотіанідин міститься виключно у препаратах, що використовуються в сільському господарстві – більше цій речовині немає звідки взятися. Окрім того, каже він, агрономи, з якими спілкувалися пасічники, говорять, що хімікати з клотіанідином використовують не лише для кукурудзи, а й для цукрового буряку, тому що останнім часом його посіви знищує навала шкідників.

Та препарат «Напалм форте», використання якого задекларувало ПП «Західний Буг», цієї речовини не містить.

Агроном Роман Стрюков, юрист Микола Боровець і директор ПП «Західний Буг» Василь Коцюпир у коментарі ZAXID.NET сказали, що поряд є й інші аграрії, що обробляють поля навколо Пониковиці, але не повідомляють про це ані міськраду, ані пасічників.

«Чому одразу почали говорити про «Західний Буг»? Ми ж не єдине сільськогосподарське підприємство, що орендує там землю. Але ми єдині, хто повідомляє про обробіток. Отже, виникає думка, що найбільше підприємство розповіло про оприскування, значить це воно. А тим, хто не повідомляв – нічого, бо ж за руку не спіймали. Якщо хтось хоче шукати в певному напрямку, то інших вже не бачить. Але поліція ніби опрацьовує різні версії, про нас вже менше говорять», – каже Микола Боровець.

«Ми себе винними не вважаємо. Ми єдине підприємство, яке повідомляє про обробіток полів, тому всі знають, що ми працюємо. А про 50 інших підприємств тут чомусь всі забувають», – сказав у коментарі ZAXID.NET Василь Коцюпир.

За словами Василя Целюха, біля полів, що використовує «Західний Буг», справді є й інші орендарі, але їхні посіви – в рази менших масштабів: десятки гектарів проти тисяч. Поліція, додає він, розуміє, що на території працюють різні аграрії, і бере це до уваги у своєму розслідуванні.

Слова про те, що інші аграрії не повідомляють про обробіток, неправдиві – на сайті Бродівської міськради достатньо повідомлень і від інших агропідприємств громади: ТзОВ ВКП «Щедра нива», ТОВ «Західна агровиробнича компанія», ТзОВ «Галицькі лани» та інші. А повідомлення про обробіток ПП «Західний Буг» полів біля Пониковиці упродовж 28 квітня – 1 травня на офіційному сайті ради немає – там є документ від 10 квітня, в якому ідеться про план робіт компанії у травні. Чи це одруківка, чи ні, у Бродівській міськраді пояснити не змогли.

Трилер про нічийне сміттєзвалище

На початку травня, коли ще не було відомо, від чого загинули бджоли, у вайбер-групі «Пасіки Пониковицької сільради» з’явилося фото сміттєзвалища неподалік полів, на якому було видно зерна кукурудзи і, окремим кадром, – розірвана упаковка хімпрепарату, що містить клотіанідин.

«Не було сказано, чиї це фото – якихось “добрих людей”, просто було написано, що саме це може бути причиною отруєння бджіл. Так, ніби справу одразу хотіли повернути у правильний напрямок. Ми були на тому сміттєзвалищі, але жодної упаковки, як на фото, не бачили», – розповідає Василь Целюх.

19 травня, коли справа про отруєння бджіл вже набула розголосу у ЗМІ, фірма «Західний Буг» звернулася до Департаменту екологічної політики Львівської ОВА із заявою про те, що виявила за кілька метрів від своїх полів стихійне сміттєзвалище, а на ньому – кукурудзу, оброблену інсектицидами. До заяви додали ті ж фотографії, що пасічники раніше бачили у вайбер-групі. На підприємстві вважають, що саме це стало причиною загибелі бджіл. У заяві також є прохання провести заходи з очистки ґрунту та утилізації небезпечної знахідки.

Стихійне сміттєзвалище на біля полів ПП "Західний Буг", де знайшли отруєне зерно, і опис препарату, яким зерно обробляли (фото ПП "Західний Буг")

Пасічники вважають версію з отрутою на сміттєзвалищі, м’яко кажучи, дивною.

«Мільйони комах просто полетіли собі на смітник? Що їх туди могло привабити? Це нереально. Якби гинули не всі сім’ї, а поодинокі, можна було би про це подумати. Але ж вимерли всі, абсолютно всі. Уявляєте собі рої бджіл на смітнику?», – каже Василь Целюх.

Агроном Роман Стрюков і юрист Микола Боровець пояснюють, що під час весняного лету бджіл комахи виснажені і голодні.

«А на пасіках їх підгодовують кукурудзяним борошном навесні, поки ще немає пилку. Знайдене отруєне зерно було якимось подробленим, тож бджоли могли його сприйняти за їжу, принести у вулик і годувати розплід», – говорять представники «Західного Бугу».

ZAXID.NET звернувся за коментарем про те, чи можлива така поведінка бджіл, до голови ГО «Спілка пасічників Львівщини» Володимира Горішника. Він такий аргумент аграріїв назвав безпідставним.

«Таке може сказати людина, яка не розуміється ані на біології загалом, ані на бджолах зокрема. Бджола – не собака, на смітнику не порпається. Бджоли точно не могли їсти зерно. Бджоли можуть їсти пилок кукурудзи, коли вона квітне, і то лише в тому випадку, коли навкруги немає іншої їжі, тому що кукурудза не є медоносом. Такі заяви для тих, хто зовсім нічого не розуміє», – говорить Володимир Горішник.

Він додає, що аргумент про те, що препарати вносились в чорну землю, тому бджоли не мали причини туди летіти – теж абсурдний. Бджола, звісно, не порпається в землі, як курка чи гуска, але літає в пошуках їжі. А хімічні препарати для обробки полів містять леткі речовини, що розносяться вітром.

Також на підприємстві «Західний Буг» стверджують, що на свої заяви про стихійне сміттєзвалище з протруєним зерном кукурудзи до Депаратаменту екології Львівської ОВА, місцевої поліції та міськради відповідей не отримали.

Та в департаменті екології ZAXID.NET повідомили, що відповідь на звернення ПП «Західний Буг» надіслали ще 21 червня. Її копію надали нам.

«Ми повідомили Держпродспоживслужбу, Державну екологічну інспекцію. Наскільки мені відомо, на місці сміттєзвалища мали провести рекультивацію і знищити знайдене зерно. Чи пов’язано це сміттєзвалище з бджолами, ми не знаємо», – сказав у коментарі ZAXID.NET начальник відділу регулювання природокористування та погоджувальної діяльності департаменту екології ЛОВА Дмитро Козлінський.

Юрист «Західного Бугу» говорить, що сміттєзвалищем не захотіла займатися і поліція:

«У місцевій поліції сказали, що постраждалих не встановили, тому не будуть вносити дані в ЄРДР. Ми на це будемо писати скаргу в Золочівську прокуратуру, бо вважаємо, що потрібно це ретельно дослідити – звідки це взялося, чи умисно, чи через халатність, куди це зерно поділося. Навіть якщо не говорити про бджіл, то це все одно шкода екології – хімія може забруднити землю, воду».

А начальник відділу юридичного супроводу Бродівської міськради Андрій Данильчук розповів ZAXID.NET, що знайдену на стихійному сміттєзвалищі кукурудзу утилізували, звідки вона там взялася – з’ясовує поліція.

Гарантії для бджолярів

«Якби ми могли відібрати зразки ґрунту і визначити, залишки якої речовини там є, то це був би доказ. Але ми цього зробити не можемо. «Західний Буг» обіцяв нам свого агронома, з яким ми могли би поїхати на поле, але так його і не дав. Наразі ми можемо лише стверджувати, що бджоли загинули унаслідок роботи аграріїв, які і надалі оброблятимуть тут землі, що робить нашу справу вкрай ризикованою», – говорить Василь Целюх.

Він додає, що ПП «Західний Буг» погрожує бджолярам судом через дискредитацію бізнесу та іміджеві збитки, ніхто не шукає порозуміння і шляхів вирішення проблеми. Микола Боровець стверджує, що погроз не було, утім, підприємство готове захищати свою репутацію в суді, якщо це буде потрібно.

Бджолярі хочуть діалогу з усіма сторонами – аграріями, контролюючими органами, місцевою владою.

«Ми будемо звертатися до інших пасічників і разом вимагатимемо, щоб в Україні заборонили такі жорсткі пестициди. Тоді проблем суттєво поменшає. Має відбутися серйозний діалог про те, як пасікам співіснувати з потужними аграріями, які можуть говорити одне, а робити інше», – каже Василь Целюх.

Постраждалі пасічники Бродівщини звернулися до міської ради із проханням передбачити в бюджеті громади на майбутнє фінанси на аналізи, якщо знову станеться подібний випадок, адже самі бджолярі і так втратили практично все.

«Це було би правильно, якби пробами займався якийсь не зацікавлений орган, і щоб в бюджеті про всяк випадок були кошти на 10-20 проб», – говорить Василь Целюх.

Також бджолярі хочуть створити орган громадського контролю обробки полів аграріями, що міг би, наприклад, відбирати і опломбовувати зразок хімпрепарату, використаного для обробки, щоб у випадку непередбачуваної ситуації мати змогу дослідити його і мати докази. Наразі ж довести щось юридично і отримати компенсацію збитків пасічникам вкрай складно.

Юрист Бродівської міськради Андрій Данильчук має сумніви, що громадський контроль допоможе у таких справах, адже структура просто не матиме повноважень.

«За цим мають стежити відповідні державні органи, а вони посилаються на мораторій під час воєнного стану і перекладають все на плечі місцевого самоврядування. А ми теж не маємо повноважень згідно із законодавством», – говорить він.

Що кажуть юристи

Як повідомили ZAXID.NET у ГУ Нацполіції у Львівській області, за фактом масової загибелі бджіл відкрито кримінальне провадження за ст. 247 Кримінального кодексу України (порушення законодавства про захист рослин). Наразі триває досудове розслідування, вивчаються результати експертизи.

Правову допомогу постраждалим бджолярам надає міжнародна благодійна організація «Екологія. Право. Людина». Як розповіла ZAXID.NET юристка організації Соломія Баран, перш за все вони звернулися до ПП «Західний Буг», де отримали ту ж відповідь про непричетність фірми і стихійне сміттєзвалище.

«Вони, звісно, не знають, звідки там сміття. Якщо відверто, вони не надто відкриті до дискусії. Ми запитали, чи повідомляли населення, як і чим обробляли поля, – без жодних звинувачень. Нам відповіли, що ми маємо діяти в рамках своєї статутної діяльності, а не займатися плітками», – розповідає юристка.

Також на сайті підприємства опубліковані кілька екологічних сертифікатів, виданих міжнародною організацією. «ЕПЛ» звернулася до неї, аби з’ясувати, наскільки екологічно ПП «Західний Буг» працює реально. Та відповіді поки немає.

Виявлення в мертвих бджолах інсектициду, каже Соломія Баран, свідчить, що, найбільш імовірно, отруєння сталося через розпилення/внесення хімікатів.

«З точки зору логіки, дуже малоймовірно, що така величезна кількість бджіл прилетіла до певного місця зі сміттям на якусь кроплену кукурудзу. Тому ми схиляємось до того, що бджоли померли від обробки певними речовинами», – каже юристка.

Органи контролю самоусунились

Соломія Баран додає, що є багато питань до сфери контролю і моніторингу. Організація зверталася щодо мору бджіл до Державної екологічної інспекції, де відповіли, що уповноважені перевірити лише тару від хімікатів безпосередньо після обробки, а вона відбулась три місяці тому. А в Держпродспоживслужбі послалися на мораторій на перевірки під час воєнного стану.

«Насправді, про абсолютний мораторій не йдеться. Дозвіл на перевірку може дати центральний орган виконавчої влади – Міндовкілля. Особливо, коли ідеться про серйозну шкоду і наслідки. Бджоли – запилювачі, вони впливають на сільське господарство, тож це не лише про довкілля, а й про продовольчу безпеку. Тому відповідальні органи мали би бути більш зацікавленими у справі», – говорить Соломія Баран.

Та, за її словами, справа з мором бджіл виявилась цікавою для прокуратури, яка стежить за ходом розслідування. Також юристи чекають на ухвалення законопроекту про екологічний контроль, що допоможе ефективніше виявляти винних і притягати їх до відповідальності.

Постраждалих пасічників цікавить і відшкодування збитків, тому зараз важливо їх обраховувати і фіксувати, щоби потім домогтися компенсації.

«Цей аспект не можна опускати. Це їхнє майно, їхні прибутки, навіть сума на лабораторні дослідження досить велика. Тож треба збирати матеріал», – каже юристка.

Якщо буде потреба, то МБФ «Екологія. Право. Людина» представлятиме бджолярів у суді.

Наразі, говорить Василь Целюх, деякі пасічники намагаються відновити поголів’я бджіл. Та якщо десь і вижили ще малі бджоли і їх «віддають на виховання» здоровим, вони все одно хворіють. Отже, потрібно все починати з нуля. Дехто це робить завдяки подарованим бджолосім’ям, а дехто наразі просто займається волонтерством для ЗСУ.

Не плюй в тарілку, з якої їси

У 2019 році Кабінет міністрів хотів заборонити ввезення в Україну низки пестицидів, серед яких був і клотіанідин. Але цього не сталося через опір аграріїв, які заявили, що понесуть мільярдні збитки у разі такої заборони.

«Поки заборони на препарати з клотіанідином немає. Але, швидше за все, вона буде – законодавство приводитиметься у відповідність до європейського у зв’язку з інтеграційними процесами. В інших країнах ці препарати заборонені ще й тому, що їх залишки знаходять в агропродукції, і, за нормами ЄС, вона стає непридатною», – говорить Соломія Баран.

У подальшому вимоги до агропродукції в країнах ЄС лише зростатимуть. Отже, якщо українські аграрії хочуть зберегти європейський ринок (а це не лише про експорт зернових, а й про продукти харчування і корми для тварин), то мають відмовитись від використання пестицидів.

Нагадаємо також, що пестициди (яких в Україні використовують сотні найменувань) небезпечні і для людей: вони сприяють розвитку раку, отруєнню, забруднюють воду, повітря, ґрунт.

Постскриптум

МБФ «Екологія. Право. Людина» також веде справу про використання отрутохімікатів на Тернопільщині. Ідеться про жінку, чий будинок з трьох сторін оточений полями великих агрокомпаній, що постійно обробляються. Левову частку року ця жінка і її рідні проводять в лікарні, часто хворіють і свійські тварини. Місцеві представництва Держпродспоживслужби і і Держекоінспекції ігнорують будь-які звернення у цій справі – на місце ніхто не виїжджає, протоколів не складає, порушників не карає.

Єдине, що допомагає, каже Соломія Баран, це розголос про цю боротьбу. Це вказує аграріям на те, що громадський контроль таки існує, і хоча б зрідка вони працюють в межах дозволеного.

«Наразі немає достатньої нормативно-правової основи для того, аби ефективно боротися в таких справах. Сподіваюсь, це зміниться якнайшвидше», – додає юристка.