Йдеться не про гроші, а про виживання

Львів вже другий місяць живе в режимі карантину – у колись залюдненому центрі, так само як по всьому місту, зачинені всі ресторації та кав’ярні. Більшість готелів, попри те, що мають право працювати під час карантину, стоять пусткою: через поширення коронавірусної хвороби, транспортні й інші обмеження їхні українські та іноземні клієнти масово відмовляються від раніше зарезервованого проживання. У деяких готелях замовники скасували бронювання місць навіть до кінця липня.

Галузь готельно-ресторанного бізнесу, так звана HoReCa, яка орієнтувалася здебільшого на заїжджих мандрівників, нині зазнає шалених збитків. Разом із ними опинилися також ті, хто працював на ринку ріелторських послуг, адже продажі квартир або їхня оренда завмерли від середини березня.

Низка готельєрів та рестораторів припускають, що після завершення карантину доведеться відтерміновувати відкриття своїх закладів, змінювати їхній формат або ж взагалі відмовлятися від цього бізнесу. Якщо торік Львів відвідали близько 2,5 млн туристів та залишили сукупно тут майже 900 млн євро, то цьогоріч прогнози невтішні, оскільки через кризу люди будуть змушені економити на відпочинку, тож готелі та ресторани ризикують залишитися навіть без мізерного заробітку. Попри це є й такі підприємці, які сприймають теперішні збитки як тимчасові складнощі та поштовх до подальшого розвитку.

ZAXID.NET зібрав кілька коротких історій про те, як впродовж березня-квітня виживає львівський бізнес, пов’язаний із наданням послуг.

Готелі: «Ми абсолютно не були готові»

Загалом у Львові до карантину було 96 готелів та 79 хостелів. Деякі з них, коли почався відтік клієнтів та масові відмови від раннього бронювання, самі вирішили тимчасового припинити діяльність та закритися. Проте низка готелів ще працює, попри збитки та відсутність пожильців.

BankHotel Lviv – один з найбільших готелів люксового класу у Львові, який відкрився лише 1,5 року тому. Нині у величезній будівлі на понад 100 номерів зайняті лише п’ять. Спочатку менеджмент розглядав варіант повного закриття закладу на час карантину, проте наразі від цієї ідеї вони відмовились.

Як розповів генеральний менеджер BankHotel Lviv Тарас Кузик, карантин суттєво вплинув на економічні процеси і ведення бізнесу. За його словами, у випадку готельної сфери йдеться не про втрати прибутків, а про просте виживання.

«Люди перестали подорожувати, скасували поїздки, конференції, інші заходи. Зупинилося все. До пандемії ми працювали у шаленому ритмі, щодня проводили до п'яти різних подій, готували по 200 сніданків. Сьогодні завантаження готелю впало до мінімуму, в нас зайнято не більше 5 номерів. Постало питання, чи не краще закрити готель на цей період. Однак ми прийняли вольове рішення працювати в режимі заощадження ресурсів, законсервували частину номерів», – стверджує він.

BankHotel Lviv (фото з офіційної сторінки в Facebook)

Аби отримати хоч якийсь прибуток, BankHotel Lviv спробував організувати сервіс з доставки страв від готельного ресторану. Але це не спрацювало, оскільки додому здебільшого замовляють простіші продукти, а ресторан високої кухні важко переорієнтувати на цей сегмент.

«Щоб забезпечити мінімальну роботу готелю, ми зробили знижку 50% на проживання, а також почали продавати #ANTIVIRUSCERTIFICATE, які діятимуть до кінця 2021 року, щоб за теперішньою знижкою гості змогли приїхати до нас після закінчення карантину. Ці кроки допомагають забезпечити платоспроможність готелю», – розповів Тарас Кузик.

Згідно з його прогнозом, відновлення ділової активності в готельному сегменті розпочнеться не раніше, ніж у вересні 2020 року.

Малий бізнес в цій галузі також має величезні проблеми. Як розповіла ZAXID.NET управителька невеличкого готелю «Ірена» Світлана Пенцак, до карантину вони планували, що квітень буде вдалим для їхнього бізнесу місяцем, адже готель мав багато замовлень на довготермінове поселення від закордонних партнерів, які до них приїжджають щороку, проте все це довелось скасувати.

«Для нас це форс-мажор. Ми абсолютно не були готові. Перед тим були зимові місяці, які для готельного бізнесу не є дуже сприятливими, бо через холодну погоду туристи не їдуть. Відповідно і до карантину було падіння відвідуваності. Ми навіть не готувалися до таких подій», – розповіла підприємниця.

Спочатку готель біля залізничного вокзалу, в якому є 26 номерів та працюють 10 людей, був змушений відправити частину персоналу, який раніше був задіяний в обслуговуванні гостей, в оплачувані відпустки. Коли за два тижні бізнес вичерпав власний ресурс, то управительці довелося відверто поговорили з персоналом і вони погодилися взяти відпустку власним коштом.

«Жодного працівника ми поки що не звільнили, водночас були змушені домовлятися з клієнтами. Наразі у нас є два варіанти: після завершення карантину, коли готель відкриється, ми за згодою клієнтів зарахуємо їхні гроші як передоплату інших запланованих візитів або повністю повертатимемо їм гроші. Бо це форс-мажор, ми все розуміємо: послуги ми не надали, тож це не наші гроші», – розповіла Світлана Пенцак.

За її словами, нині вони мають відмови від клієнтів включно до кінця червня. До кризи готель співпрацював з польськими туристичними фірмами, але вони почали надсилати електронні листи про те, що їхня країна закрита і вони не приїдуть. Нині у закладу залишилося кілька бронювань на липень. Світлана Пенцак каже – відверто лячно нині когось приймати з-за кордону, попри те, що готель закупив засоби захисту.

Готель «Ірена» на вул. Стороженка (фото Booking.com)

Щодо податкових та інших послаблень, то управителька стверджує, що з-поміж них позитивним було насамперед скасування туристичного збору.

«Мене, як підприємця, звільнили від сплати ЄСВ тільки за себе, а за найманих працівників – ні. Працівники були півмісяця у відпустці, ми дораховували ЄСВ до їхньої зарплати і будемо його сплачувати. Але щодо іншого – я не бачила однозначного трактування від влади, що буде з тим періодом, коли люди в нас були фактично у підвішеному стані. Я не бачу як підприємець того листа, який чітко мені б сказав, що цей період оголошений форс-мажорним і ви може не платити за це, і за це, або оплату можна відтермінувати до якогось певного періоду, наприклад до кінця року. Дуже боїмося потім «полювання» на нас з боку, наприклад, податкової через те, що державний бюджет буде порожній», – наголосила Світлана Пенцак.

Підприємниця хвилюється, що у разі тривалого карантину, може втратити свій колектив. «Переважна більшість моїх працівників живуть за межами Львова, вони працюють у мене 10 років. Люди, які мають городи, згодні чекати. Бо ми виплатили їм те, що змогли, зокрема, відпускні. Ми собі до карантину планували різні реорганізаційні та ремонтні роботи, відкладали гроші, але чи вистачить їх надовго – не відомо. Бо все одно ми сплачуємо рахунки від облгазу, обленерго», – розповіла управителька.

Світлана Пенцак стверджує, що наразі не знає, скільки готель здатен протриматися за таких умов. «Можливо ще місяць», – каже вона.

Ресторани: легше буде відкрити нові

До кризи Львів вважався неофіційною ресторанною столицею країни. Щоразу місцевим рестораторам доводилося вигадувати нові формати, щоб привабити туристів та місцевих жителів у свої заклади. У великих ресторанах були задіяні від 200 до 300 працівників, це не тільки обслуга – офіціанти, адміністратори, кухарі та посудомийки, але й охорона та транспорт. У кожного з них була родина, яка у такий спосіб залежала від цієї галузі. Нині ж більшість ресторанних працівників втратила роботу або перебуває у відпустках власним коштом. Чимало закладів переорієнтувалися на доставку, але вона не компенсує усіх втрат та не дозволяє повною мірою задіяти персонал.

За словами відомого ресторатора, засновника Kumpel Group та мережі піцерій Celentano Марка Зархіна, для цієї галузі настали дуже складні часи. Незважаючи на те, що його бізнес налагодив доставку страв додому з низки закладів, це все одно крапля в морі.

«Борги накопичуються щодня, частина працівників звільнилася, частина перебуває у відпустці. Ми також провели перемовини щодо зміни умов оренди з власниками приміщень. Більшість із них пішли назустріч, дехто відмовився. Із останніми ми будемо припиняти співпрацю», – розповів ZAXID.NET ресторатор, у якого до кризи працювали близько 1000 людей.

Ресторатор Марк Зархін (фото HoReCa SHOW Lviv)

Щодо прогнозів, то Марк Зархін стверджує, що нині не готовий говорити, оскільки з такою ситуацією зіткнувся вперше. Її складно порівняти з будь-якою іншою кризою.

«Припускаю, що відновити роботу ресторанів тепер буде складніше, ніж запускати новий заклад в нормальних умовах. Ми знову відчуємо брак кваліфікованих кадрів, доведеться формувати колективи. Ще одна проблема – це відсутність туристів, які становили 70% клієнтів. Їх не буде до жовтня, а то й довше. Львів’яни становили третину клієнтів ресторанів. Тепер кількість людей, які зможуть собі дозволити піти в ресторан, суттєво зменшиться», – розповів бізнесмен.

Як розповіла ZAXID.NET львівська рестораторка Лідія Лукович, власниця ресторану-кондитерської «Фраєрка» та пабу «Пивниця», через кризу вони змушені були тимчасово закрити три з чотирьох закладів, де загалом працювали 40 людей. Один із закладів, а саме ресторан-цукерня, нині працює винятково на доставку – на самовивіз або через спеціалізовані служби. Щоб залишитися на плаву, вони намагаються працювати насамперед з постійними клієнтами та заробити стільки, скільки вистачить просто на утримання персоналу та сплату податків.

«Наші працівники, безперечно, задіяні не всі, наразі у нас працює лише частина персоналу, хоча ми до Великодня плануємо собі залучити їх усіх. Ротуємо персонал – частина пішла у відпустку власним коштом, частина працює, потім вони міняються місцями і виходить такий собі вахтовий метод. У такий спосіб люди мають хоч якесь соціальне забезпечення. Ми працюємо над умовним кредитуванням працівників – допомагаємо фінансово, кому це потрібно. Тримаємо контакт зі своїм персоналом, де ми листуємось щодо стану здоров’я, їхніх проблем», – розповіла підприємниця, котра працює в цій галузі з 2006 року.

За її словами, головною цінністю для неї є персонал, оскільки це ті люди, які допомагали її невеликому бізнесу, коли він підводився на ноги. «Ми не можемо їх втратити», – каже Лідія Лукович.

Лідія Лукович

Як розповіла Лідія Лукович, наразі кілька львівських ресторанів та бістро об’єдналися і пропонують клієнтам систему взаємних бонусів – після доставки замовлення з одного закладу людина отримує промокод від іншого закладу. Таку кооперацію вона вважає вдалою. Окрім того, її ресторан також долучився до благодійної акції «Нагодуй лікаря» – доставки безкоштовних гарячих обідів та продуктів харчування до лікарень, які працюють із хворими з коронавірусною інфекцією.

«Ми ніколи не працювали з доставкою. Вважали себе локальним сімейним рестораном, в який можна прийти з дітьми, запросити когось на зустріч, просто відпочити в приємній атмосфері. Цей затишок, як ми гадали, був нашою перевагою. Зараз ми побачили, що можна працювати інакше», – наголосила Лідія Лукович.

Попри негаразди, вона вважає карантин поштовхом, який змушує ворушитися та шукати нові стратегії виходу з кризи.

«У майбутньому буде перегляд наших цінностей та ефективностей. Нині ми працюємо над перелаштуванням персоналу у формат доставки, налагоджуємо ці процеси. У час таких змін одразу видно компетентність персоналу, насамперед тих, хто готовий працювати на взаємозаміні. Кажуть, зараз повсюдно крах бізнесу і все справді погано. На мою думку, важко – це коли дають годину для збору для збирання пожитків та виселяють з квартири на заслання. А ми переживаємо нині тимчасові труднощі. Тому нині слід триматися купи і не загубити оптимізму. Зі страхами та депресією потрібно боротися. Ми, великою мірою, вже не одну кризу пережили», – наголосила підприємниця.

Оренда житла: ціни впали, але попиту нема

До кризи оренда житлової нерухомості у Львові мала великий попит. Подобово квартири винаймали туристи, на довший термін житло шукали місцеві мешканці, що не мали власного житла, або ж ті, хто переїхав сюди працювати. Відповідно праця рієлтора, який допомагав власникам здати, а шукачам – орендувати, була затребуваною. Якщо місяць був вдалим, то такий посередник міг отримати близько 1 тис. доларів прибутку. Нині ж через карантин чимало рієлторів опинилися без роботи і отримати 100 доларів – це вже великий успіх . Проте вони неохоче розповідають про власні фінансові справи та чекають на завершення кризового періоду.

Як повідомив ZAXID.NET керівник агенції нерухомості Misto Олександр Мількович, на ринку оренди житла відбулися зміни від початку карантину. Багато квартир звільнилося, оскільки люди, які працювали у сфері обслуговування, поїхали з міста на час обмежень. Йдеться про працівників готелів, ресторанів, крамниць, які змушені були зачинитися. Ціна на оренду квартир знизилася на 30%, але попиту на них немає, відповідно рієлтори не мають заробітку.

«Роботи стало суттєво менше. Щоправда, на ринку таки з’являються ознаки життя. Буквально вчора мої клієнти придбали дві квартири. Щодо оренди звертаються кияни, які планують приїхати до Львова на початку травня. Однак загалом активність на ринку продажу і оренди нерухомості помітно знизилась. Агенти з нерухомості отримують відсоток від угод, тож така ситуація позначається на доходах», – розповів Олександр Мількович.

За його словами, радикального здешевлення тут не буде, оскільки власники квартир будуть чекати, доки відновиться попит.