В українському енергетичному секторі протягом останнього часу відбулось кілька суттєвих змін. Зокрема Верховна Рада нарешті обрала постійного очільника Міністерства енергетики.
Водночас відбулися зміни в керівництві головного гравця газового ринку — НАК «Нафтогаз України». На зміну Андрію Коболєву прийшов Юрій Вітренко, який до цього виконував обов’язки міністра енергетики та вугільної промисловості.
Звільнення Коболєва
28 квітня Кабінет міністрів звільнив Андрія Коболєва з посади голови правління «Нафтогазу». Як зазначили в уряді, згідно зі звітом про діяльність держкомпанії, збиток групи компаній «Нафтогаз» у 2020 році становив 19 млрд грн, хоча у затвердженому Кабміном фінплані передбачалося отримати 11,5 млрд грн прибутку.
«За результатами засідання загальних зборів акціонерів роботу Наглядової ради та правління НАК «Нафтогаз України» у 2020 році визнано незадовільною», — йшлося у повідомленні прес-служби уряду.
Того ж дня Коболєв написав, що дізнався про звільнення з новин.
Наступного дня він висловив думку, що такими рішеннями уряд «ставлять хрест на реформі корпоративного управління».
«З 2014 року Україна твердо вирішила, що на державній власності має заробляти держава та українці, а не наближені до грошових потоків політики. Одне вчорашнє рішення уряду відправляє у смітник всі напрацювання. І проти цього ми ще готові повоювати», — написав Коболєв.
Пізніше в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» екс-голова правління «Нафтогазу» відкинув звинувачення в нібито створенні компанією «діри» в держбюджеті-2021. На думку Коболєва, реальною причиною його звільнення є накопичені НАК 2 млрд доларів вільних грошових коштів.
Він також додав, що уряд було завчасно поінформовано, що замість планованого прибутку у фінплані буде збиток, оскільки «Нафтогаз» неодноразово попереджав про проблему неплатежів газзбутів і необхідність сформувати резерви за цією заборгованістю.
Варто зауважити, що ще у березні 2020 року уряд підтримав пропозицію наглядової ради «Нафтогазу» продовжити повноваження голови правління Коболєва на 4 роки.
Призначення Вітренка
Замість Андрія Коболєва керівником держкомпанії призначили Юрія Вітренка, який раніше був виконавчим директором «Нафтогазу», а з грудня 2020 року виконував обов’язки очільника Міненерго.
Позбутись приставки в.о. Вітренкові завадила Верховна Рада, яка двічі провалила його призначення на посаду першого віце-прем’єр-міністра – міністра енергетики та вугільної промисловості.
Ще на початку квітня низка українських ЗМІ із посиланням на власні джерела повідомили про звільнення Вітренка з уряду. Однак тоді в.о. міністра їх спростував.
Після призначення в «Нафтогаз» Вітренко заявив, що очолити компанію йому запропонували президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Це не було моєю ініціативою. Просто коли стало зрозуміло, що план призначити мене першим віце-прем'єром – міністром енергетики через об'єктивні і суб'єктивні причини не вдається реалізувати, тоді керівництво країни – і президент, і прем'єр-міністр – запропонували розглянути такий варіант», – зазначив Вітренко в інтерв’ю агенції «Інтерфакс-Україна».
Крім того, він прокоментував свої протиріччя з Коболєвим, які виникли ще коли він був виконавчим директором «Нафтогазу». За словами Вітренка, він почав ставити голові правління питання, не виносячи їх на публіку, про проблеми в роботі компанії, її неефективність та необхідність міняти підходи з низки напрямків.
«Я відзначав ще у 2018 році, що треба міняти «Нафтогаз», тому що якщо нічого не робити, то «Нафтогаз» стане збитковим», – заявив Вітренко.
Після призначення Вітренка, тимчасовим виконувачем обов’язків міністра енергетики став заступник очільника відомства Юрій Бойко. Однак вже у четвер, 29 квітня, Верховна Рада України призначила новим міністром енергетики Германа Галущенка, який до цього працював віце-президентом державного «Енергоатому».
Реакція на зміну глави «Нафтогазу»
Така різка зміна керівництва державного «Нафтогазу» викликала суттєву реакцію як в Україні, так і закордоном.
Так, 30 квітня наглядова рада НАК оголосила про свою відставку повним складом, після того, як Кабінет міністрів звільнив на два дні наглядову раду, щоб призначити Вітренка замість Коболєва.
Наглядова рада «Нафтогазу», яка була відсторонена від процедури, хоча саме в її компетенції зміна керівництва НАК, висловила незгоду з рішенням Кабміну.
Своєю чергою, уряд закликав членів наглядової ради «Нафтогазу» продовжити виконувати обов'язки до моменту обрання нових незалежних членів на конкурсній основі.
Крім того, «Центр протидії корупції» надіслав до Національного агентства із запобігання корупції звернення щодо обставин, які можуть свідчити про порушення Вітренком антикорупційного законодавства.
«Там мають перевірити наведені нами факти та ініціювати розірвання контракту з Вітренком через суд. Дискусія «хто кращий Коболєв чи Вітренко» не має значення, якщо призначення/звільнення будь-кого з них порушує закон», — повідомив голова правління ЦПК Віталій Шабунін.
Водночас міністр юстиції Денис Малюська, в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера», висловив перерконання, що при звільненні Коболєва з посади голови правління НАК «Нафтогаз України» не було порушення закону.
«Є нюанси з приводу того, чи відповідає це кращим корпоративним практикам. Перепрошую, якщо є фінансовий звіт, щодо якого потрібно прийняти рішення у встановлений законом дедлайн - фінансовий звіт було подано за два дні до цього дедлайну. За результатами цього фінансового звіту Кабмін прийняв рішення про незадовільну роботу і правління, і наглядової ради. Реакція наглядової ради є природна - їхню роботу визнали незадовільною», – зазначив Малюська.
Міжнародна реакція
У Сполучених Штатах висловили «глибоке занепокоєння» у зв’язку з діями уряду України щодо керівництва «Нафтогазу». Речник Державного департаменту США Нед Прайс написав, що від дотримання принципів корпоративного управління, прозорість та доброчесність у призначенні персоналу в енергетичному секторі залежить довіра до України.
«Ми глибоко занепокоєні останніми діями українського Кабінету Міністрів щодо маніпуляції чинними правилами, щоби розпустити Наглядову раду, а також змістити керівництво провідної енергетичної компанії України», — заявив представник Держдепартаменту під час брифінгу.
Він також підкреслив, що це – лише останній приклад ігнорування в Україні найкращих практик. За його словами, це створює ризик для економічного прогресу в Україні.
Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс також наголосила на необхідності прозорості корпоративного управління державних підприємств.
«Звільнення керівництва Нафтогазу викликає серйозні запитання. Щоб переконати потенційних британських інвесторів прийти в Україну, корпоративне управління в держпідприємствах має стати більш прозорим і незалежним від політичного впливу», — написала вона.
Також на рішення уряду про зміну керівника «Нафтогазу» відреагували посли країн «Великої сімки» (G7).
«Ефективне управління держпідприємствами, вільне від політичного втручання, має вирішальне значення для конкурентоспроможності, процвітання і виконання міжнародних зобов'язань України», – йшлося у повідомленні послів.
Крім того, питання змін в управлінні НАК «Нафтогаз України» піднімуть під час запланованої зустрічі держсекретаря США Ентоні Блінкена і президента України Володимира Зеленського.