Краще гір можуть бути лише гори, особливо у літню спеку. Це справді так, адже гірські маршрути в основному пролягають через густі ліси, де прохолодна зберігається навіть посеред літа.
Вершини Карпат, що розташовані на Львівщині, не вважається складними і є доволі зручними для планування одноденних походів. ZAXID.NET пропонує п’ять вершин області, куди можна піднятися навіть без особливої фізичної підготовки. Усі маршрути промарковані, загубитись чи зійти зі шляху практично неможливо.
Парашка (1270 м), 4-5 годин
Гора Парашка є найвищою вершиною Сколівських Бескидів. З її вершини відкриваються панорами Орівських і Сколівських Бескидів, масиву Боржава, Вододільного хребта і гори Пікуй.
До гори Парашки є багато маршрутів, які починаються з міста Сколе та сіл Коростів, Корчин та Крушельниця. Найчастіше сходження на вершину починають саме зі Сколього. Туристичний шлях розпочинається біля залізничного вокзалу. Він веде весь час лінією хребта і виводить на галявину, а потім веде лісом стрімко догори і виходить на хребет Парашки. Тут необхідно звернути направо, а зліва можна побачити гору Корчанку, на якій розміщена телеретрансляційна вежа. З цього місця необхідно йти відкритим хребтом до вершини Парашки.
Ще одним популярним маршрутом на Парашку є похід через водоспад Гуркало. Туристичний шлях бере свій початок із села Корчин. У кінці села є міст через Велику Річку, і звернувши ліворуч біля вказівного знака, долиною річки треба дійти лісовою дорогою до водоспаду Гуркало. З долини водоспаду відкривається краєвид на Парашку. Щоб піднятись на гору, необхідно повернутись на основну дорогу, і йти нею попри річку. Дорогу перекриває шлагбаум НПП «Сколівські Бескиди». Маршрут виводить у старовікові ліси, якими і доведеться підійти до підніжжя гори. Найбільш складна частина маршруту – біля самої вершини.
Обидва маршрути можна комбінувати між собою. Наприклад, піднятись на гору з Корчина, а спуститись у Сколе, чи навпаки.
Лопата (1210 м), 6-7 годин
Ця гора також розташована у Сколівський Бескидах. Маршрут на вершину починається в урочищі «Павлів Потік» біля інформаційно-вказівного знаку напроти туристичної бази «Гуцулка». З центральної дороги треба повернути у північно-східному напрямку – маршрут промаркований, тому заблукати тут буде складно. Дорога до вершини пролягає через ліс, в основному хвойний, ближче до вершини починається буковий ліс. На висоті близько 900 метрів підйом стає різкіший, у дощову погоду тут може бути доволі слизько і некомфортно.
Біля підніжжя гори Лопата облаштоване місце перепочинку, де можна попити воду з криниці та влаштувати перекус. Звідси починається найважча частина сходження, адже останні сто метри підйому – найкрутіші. На вершині гори встановлений хрест, який присвячений пам'яті героям УПА, оскільки у 1944 році тут відбувся бій між упівцями та німецько-угорськими військами.
З вершини Лопати можна повернутися туристичним шляхом у Сколе, зійти у село Кам'янку, або лісовою дорогою у село Гребенів.
Пікуй (1408 метрів), 3-4 години
Гора Пікуй розташована на межі Львівської та Закарпатської області, це найвища вершина Вододільного хребта – гірської смуги, якою проходить головний карпатський вододіл, тобто тут беруть свій початок річки. Можна зі Львова дістатися до станції «Сянка» і почати пішу подорож звідти. А можна доїхати до сіл Гусне, Кривка, Біласовиця чи Либохора. З селища Жденієво також можна прогулятись пішки на вершину гори.
Усі маршрути промарковані й, зрештою, вершина Пікуй є дуже популярною серед мандрівників, тому завжди можна у когось запитати дорогу. Найбільш прости маршрутом вважається вихід на вершину з бойківського села Біласовиця. Маршрут має протяжність 8 км і є доволі пологим. Початком руху в селі Біласовиця є дорога біля магазину, яка веде до потічка з дерев’яною кладкою. Після цього стежка поведе стрімкіше вгору, яка виводить до відпочинкового майданчика, де починається промаркований маршрут на вершину. Останній кілометр підйому найбільш стрімкими. Вершина Пікуя має форму гострого конуса і має різкий обрив зі сторони Закарпаття. На горі встановлені кілька хрестів, обеліск та постамент, який лишився від скульптури Христа.
На гору Пікуй часто підійматися мотоциклісти та джипери, тому стежки до вершини розмиті і болотянисті, що ускладнює підйом. Екологи намагаються боротись із джипінгом у заповідній зоні, однак наразі зупинити цей вид активного відпочинку поки не вдається.
Ільза (1066 метрів), 2-3 години
Вершина Ільза розташована у курортному смт Славське, з її вершини добре видно сусідні гори Тростян на Високий Верх. Далеко на південному заході можна помітити хребет Боржави. На вершину веде маркований шлях протяжністю близько 19 км. Маршрут вважається дуже легким і добре підійде тим, хто вирушає у гори вперше, а також сім’ям з дітьми.
Маршрут на вершину починається навпроти церкви Успіння пресвятої Богородиці у Славську. Необхідно перейти через дорогу і прямувати вгору. Підйом на вершину не надто стрімкий, буде лише кілька помірно різких моментів. Дорогою догори є джерело, біля якого можна перепочити.
Спуститися з Ільзи можна як назад у Славсько, так і у сусіднє село Волосянка – маршрут туди теж промаркований
Високий Верх (1242 метри), 2-3 години
Гора Високий Верх – найвища вершина в околицях селища Славського. Підйом на гору можна також почати від церкви у селищі. Необхідно прямувати дорогою у сторону Волосянки до моста через річку Славку, поруч якої розташований пансіонат. За мостом необхідно повернути до грантової дороги, яка полого підіймається вгору. Ця дорога виводить до лісу, а потім йде через галявини, потім знову через ліс. Остання частина підйому – це мандрівка через буковий ліс до джерела Писана Криниця, а звідти до станції підйомника. Звідси можна вирушити до найвищої точки гори – це ще близько 600 метрів прогулянки.
З вершини Високий Верх відкривається краєвид на хребти Бескидів, Боржаву та Пікуй. На сході видніються гострі вершини Горганів. Спуститись назад можна або пішки, або на платному підйомнику.
Основні правила гірських походів для новачків:
- Зручне взуття. Не кеди, не шматяні кросівки, а справді тверде якісне взуття з негладкою підошвою.
- Запас води та перекуси. Гори добре виснажують, тому пити доведеться частіше. З їжі варто брати щось ситне: твердий сир, цільнозерновий хліб, горішки тощо.
- Захист від сонця і кліщів. Спреї від засмаги та кліщів з комарами врятують вас від зайвих клопотів після походу.
- Правильний одяг. Одягти джинси у похід в гори навряд чи гарна ідея. Краще взяти легкий спортивний одяг, головний убір і дощовик на випадок зливи.
Ми використовуємо