«Не треба відкривати нові навчальні заклади»

Перед Україною після війни стоятиме серйозний виклик відбудови країни. Вже зараз багатьом фахівцям доводиться долати труднощі і виправляти ті проблеми, які нам створив ворожий сусід. Тому реформа професійної освіти, започаткована ще 2019 року, має реагувати на теперішні реалії і потреби. Країна має подбати про підготовку достатньої кількості кваліфікованих кадрів, яких залучать до відбудови.

ZAXID.NET з’ясовував, як змінюється ринок праці через війну, які професії в Україні найпопулярніші і найзатребуваніші і як на нові виклики реагує Міністерство освіти.

Важливість професійної освіти

Новий міністр освіти і науки України Оксен Лісовий серед пріоритетів міністерства озвучив реформи і модернізацію професійної освіти. За його словами, у заклади профосвіти потрібно інвестувати та об’єднувати їх в потужні регіональні професійні центри, адже сьогодні «ремесло в руках – це успіх», оскільки після війни буде потреба у великій кількості залучених до відбудови фахівців.

«Ми визначили, що профтехосвіта має бути пріоритетом і вона має трансформуватися швидко. Це має бути одним з ключових напрямів роботи МОН найближчим часом», – підтвердив слова свого начальника заступник міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій, цифровізації Дмитро Завгородній під час прес-туру на Львівщину «Нові можливості української профтехосвіти».

Попит на технічні спеціальності на ринку праці буде завжди (фото прес-служби МОН)

Реформу профтехосвіти почали готувати ще 2019 року, і вона триватиме до 2027. Однією з причин реформи стала необхідність задовольнити потреби українського ринку праці якісними кваліфікованим фахівцями, яких не вистачає, хоча роботодавці готові платити гідну заробітну плату та створювати комфортні умови для роботи. Однак імідж і стереотипи щодо освіти профтеху часто нівелюють усі переваги.

Для популяризації професійної освіти міністерство має багато ідей щодо державно-приватного партнерства, залучення роботодавців до комунікації з навчальними закладами, а також застосування дуальної форми освіти – поєднання теорії і практики для максимального опанування навичок на практиці.

Львівський коледж готельно-туристичного і ресторанного сервісу вважається зразковим у цьому напрямку. Для практики учнів у ньому відкрили готель та ресторан. І цей коледж, каже керівниця директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік, можна вважати першим в Україні центром професійної досконалості. Такі центри створюватимуть у різних регіонах, на це Україна отримала від Європейського інвестиційного банку 58 млн євро.

Учні львівського коледжу проходять практику у власному готелі та ресторані (фото ZAXID.NET)

Однак справжнім викликом стали реалії війни, з якими зіткнулися всі сфери.

«Нові обставини показали, що концепцію треба переглядати, і МОН вже почало це робити. У 2020 році її адаптували до умов ковіду, а наприкінці 2022 року ми переглянули концептуальні засади воєнного і повоєнного стану. Ми розширяємо поняття, говоримо не тільки про професійну освіту, а більше про розвиток людського капіталу через професійну освіту, вдосконалення, набуття нових навичок. Розроблений проект концепції державної цільової соціальної програми розвитку професійної освіти», – каже Ірина Шумік.

Посадовиця розповіла, що ЄС підтримав розвиток системи профтехосвіти України і виділив кошти для модернізації її інфраструктури за програмою «EU4Skills: кращі навички для сучасної України».

Перекваліфікація ветеранів та інвалідів війни

Через велику міграцію не тільки людей, але й релокацію цілих підприємств, економічну кризу і втрату роботи та працездатності українців, що постраждали від війни, постало питання професійної перекваліфікації.

Професійні курси проводять на базі закладів профтехосвіти (фото прес-служби МОН)

Міністерство освіти, окрім фахової підготовки випускників шкіл, зосередилося на перепрофорієнтації і освіті дорослих. Люди з інвалідністю, отриманою внаслідок війни, та ветерани за короткою навчальною програмою можуть здобути нові навики і знайти роботу кухаря, пекаря, сантехніка, продавця, касира, кравця, швачки, електрозварника, водія, електрика та інших спеціальностей.

«Коли почалася війна, певні складні речі потребували термінового врегулювання, і ми зрозуміли, що з цими переміщеннями нам надзвичайно важливо створити умови для перекваліфікації дорослого населення, здобуття нової професії, для пошуку себе на ринку праці. І здобуття навіть невеликого набору знань, щоб вже завтра можна було приступити до роботи. А вже потім працювати над своїм подальшим розвитком», – розповідає Ірина Шумік.

Будівельник – одна з найважливіших українських професій у майбутньому (фото прес-служби МОН)

Заступниця директора Навчально-методичного центру ПТО у Львівській області Наталія Рибак розповіла, що перші такі курси для ветеранів війни за професією зварника ручного зварювання вже почалися у львівському училищі. Перший набір слухачів тривав дуже довго – понад 3 місяці, але вже у травні буде їхній випуск.

«Було важко сформувати групу. До того долучилася бізнес-платформа, яка поширила інформацію про набір. Саме навчання триває 20 днів, але паралельно ветерани проходять реабілітацію. У нас є роботодавці, які вже готові їх працевлаштувати. Це бізнес з Миколаєва, Львова, Рясного», – зазначила Наталія Рибак.

Також були внесені зміни до законодавства, за якими дозволено здобувати другу, третю професійну освіту на умовах регіонального держзамовлення. Вступати до будь-якого закладу професійної освіти тепер можна з будь-якого регіону, що важливо в умовах вимушеної міграції.

Ірина Шумік зазначає, що МОН намагається оперативно реагувати на нові виклики

Для самоосвіти українців на онлайн-платформи завантажують у вільний доступ багато курсів. Зокрема разом з фінськими партнерами напрацювали 20 курсів, які розвивають soft skills і окремі навички – догляд за хворими, надання першої домедичної допомоги.

«Треба робити акцент на доросле населення і перекваліфікацію короткої програми. Коли будуть створюватися якісь нові бізнеси, окремі професії чи спеціальності їм будуть потрібні обмеженою кількістю і на певний період часу. Тому не треба спеціально відкривати якийсь заклад, який за рік може бути непотрібний. Треба посилити спроможність чинних закладів профтехосвіти і вміти адаптуватися. Має бути зміна підходів в управлінні і активна позиція закладів», – підсумовує очільниця директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

Міграція і цифровізація

Для того, щоб втримати і учнів профтехосвіти, і готових фахівців, що виїхали за кордон, МОН створило платформу для дистанційного навчання «Професійна освіта онлайн». Передбачена можливість подання документів для вступу до закладу профосвіти через електронний кабінет. Спрощена процедура регулювання регіонального замовлення та змін до нього під час воєнного стану.

Умови для дистанційного навчання є, однак питання виробничої практики досі не вирішене.

«Ми дуже хочемо повернути наших учнів. Електронний кабінет вступу зроблений для них так, щоб з-за кордону можна було подати документи для навчання. Є окремі програми дистанційного навчання. Однак існує виклик, як проходити виробничу практику. Тому передбачене тимчасове переривання навчання і залишене за ними право продовжити навчання згодом», – зазначає Ірина Шумік.

МОН створює максимальні можливості для дистанційного навчання

Для швидшого реагування на потреби і оперативного вирішення проблем закладів ПТО, їхнє управління передають на місцевий рівень. Третина закладів професійної освіти вже перейшла з державної у комунальну власність. Чимало навчально-практичних центрів відкрили за кошти обласного бюджету, залучають також допомогу партнерів, донорів.

«У багатьох життєвих обставинах, зокрема таких, як війна, вміння щось робити руками стає фундаментальною психологічною опорою для людини. Тому навіть в іншій країні цими вміннями можна скористатися там», – додає заступник міністра освіти Дмитро Завгородній.

Найзатребуваніші професії і новітні спеціальності

Серед найбільш популярних спеціальностей, на які вступають учні у заклади професійної освіти, Ірина Шумік називає топ-професій. Це кухар, кондитер, водій автотранспортних засобів і автослюсар, електрогазозварник, сантехнік.

Водночас, за даними платформ з робочими вакансіями, на початку 2023 року, окрім менеджерсько-маркетингових спеціальностей, роботодавці найбільше шукали бухгалтерів, водіїв, кухарів, касирів. Несподіванкою є те, що найзатребуванішою професією в Україні є програміст.

Кухар і кондитер є одними з найпопулярніших професій серед абітурієнтів (фото ZAXID.NET)

Підготовкою IT-фахівців тепер займаються і в профтесі. Дефіцит кадрів спричинив до того, що потенційні роботодавці самі виступили ініціаторами нових навчальних програм. Зокрема, перший випуск таких фахівців у вищому професійному училищі Львова №29 відбудеться у 2024 році.

«Цьогоріч ми набрали групу на вже другий навчальний рік за абсолютно новою програмою, що розроблена спільно з фахівцями львівського IT-кластеру, яких долучать до викладання. Вона експериментальна. Такої програми в закладах освіти Львівщини ще немає», – розповів Андрій Вербовський, заступник директора з навчально-виробничої роботи вищого професійного училища №29.

В училищі, яке першим започаткувало IT-напрям у навчанні, відкрили STEM-лабораторію (фото ZAXID.NET)

«Не потрібно 4 роки вчитися в університеті, щоб стати веб-дизайнером чи почати java-програмування. Ми хочемо, щоб це стало інструментом популяризації профтеху. Затребуваність інших професій буде залежати від того, який курс обере Україна в напрямку відбудови, які інвестори будуть заходити на наш ринок. Можливо, це буде автомобілебудування», – припускає Ірина Шумік.

Львівське училище №29 вже готується навчати майбутніх майстрів електромобілів.

«Хочемо з нового навчального року розпочати підготовку кваліфікованих робітників за професією майстер з діагностики і обслуговування електронного устаткування автомобільних засобів. Все, що зв’язано з електронікою в автомобілях, і обслуговуванням електромобілів», – додав Андрій Вербовський.

Учні спеціальності «Автомобільний транспорт» мають майстерню для практики (фото ВПУ №29)

Іншими новітніми професіями, яких вже почали навчати львівські заклади ПТО, є оператор дронів, який з позашкільного гуртка переріс в окремий фах, а також електромонтер охоронно-пожежної сигналізації та сонячного електроустаткування, зазначає керівник департаменту освіти Львівщини Олег Паска. Він додає, що в нашій області великої уваги приділяють розвитку бізнес-ідей, інноваціям, стартапам.

«Ми з 2020 року започаткували конкурси винахідництва "StartUp Батяри" при Львівській політехніці. Потім з 2022 року додався конкурс підприємництва і паралельно є проект "Говерла". У середній професійній освіті відбуваються конкурси, які дають можливість розвивати креативне мислення», – каже Олег Паска.

Нові виклики

У час війни багато гуртожитків навчальних закладів відвели для поселення ВПО, де створили 2000 додаткових місць. Ремонт і побутове обладнання заспонсорували благодійники. А учнів залучають до волонтерства в межах їхніх фахових навиків.

«Ми від самого початку поселили і харчували переселенців. Спочатку тут було 400 переселенців, зараз залишилося понад 100. Була гуманітарна допомога, нам привозять продукти, а ми готуємо їжу для ВПО та військових. Проводимо багато профорієнтаційних заходів для них. Підтримали людей психологічно, запрошували їх на різні курси», – каже директорка Львівського коледжу готельно-туристичного і ресторанного сервісу Ганна Балущак.

Ганна Балущак показує ресторан, в якому працюють учні коледжу і харчуються ВПО (фото ZAXID.NET)

Корисну справу роблять і студенти вищого професійного училища №29. Майбутні автослюсарі мають практику, ремонтуючи автомобілі на фронт. За час війни вони полагодили вже понад сотню машин нашим військовим. Директор ВПУ Роман Стецький пояснює, що для них це виробнича практика, а для суспільства – важлива волонтерська допомога.

«За цей час ми маємо багато звернень від благодійних фондів, безпосередньо від військових. Запчастини ми закуповуємо самі, якщо це нескладний ремонт. Інколи це три тисячі, інколи – вісім. Було й 12 тисяч. Ми маємо домовленість з гуртовими постачальниками. Вони знають, що ми працюємо виключно з військовими, нам продають з великими знижками. Це наш внесок», – пояснює директор училища.

Учні одночасно мають практику і займаються волонтерством (фото ZAXID.NET)

Заклади профосвіти і їхні учні вже працюють на перемогу, а Міністерство освіти готується до змін і запитів на ринку праці у повоєнний період в контексті відбудови.

«Разом з німецькими партнерами готуємо новий проект для поліпшення освіти в будівельній сфері і посилення аспектів енергоефективності, впровадження в ці програми відбудови SMART. Може бути запит на дорожнє будівництво. Адже говоримо не тільки про відновлення будівель, але й доріг, мостів, інфраструктури. Водночас ми точно знаємо, що залишиться сталим, а можливо навіть й збільшиться, – це агросектор. Україна залишатиметься аграрною країною, і в цій сфері є постійний попит», – підсумувала Ірина Шумік.