Скарби Криму: скіфське золото, богиня краси і мармуровий документ

У Скарбниці Національного музею історії України, що розташована на території Києво-Печерської лаври, можна оглянути врятовані експонати Криму, які Нідерланди повернули законному власнику – Україні. Це понад півтисячі експонатів з чотирьох музеїв Криму, який за час, поки їх експонували в Європі, окупувала Росія. Виставка «Скарби Криму. Повернення» працюватиме у Києві до повного визволення півострова.

У Нацмузеї історії України розповіли, чию спадщину відтворює археологія Криму. Адже повернута колекція – це не лише скіфське золото, це цінні артефакти готів, аланів, гунів, сарматів, античних греків та давніх римлян, а також інших культур, які мали дотичність до півострова. Їхні речі знайдені впродовж XIX-XXI ст. під час археологічних досліджень Криму.

Перші античні пам’ятки Криму знайшли у Херсонесі. Там існувало місто-держава, яке греки заснували у V ст. до н. е. Серед античних знахідок на виставці можна побачити мармуровий декрет на честь історика Сіріска першої половини III ст. до н. е. Про нього дослідники дізналися лише завдяки цьому декрету – праці історика не збереглися.

Декрет на честь історика Сіріска (3 ст. до н. е., Херсонес)

Богиня краси чи родючості відтворена на двох сторонах акротерію (скульптурної прикраси фронтону будівлі) I ст. до н. е. Жіноча напівфігура висотою понад метр в нижній частині переходить у два рослинних паростки. Ідентичних скульптур донині дослідники не виявляли. Але схожі фігури, які, наприклад, тримають руки піднятими догори, знаходили у грецьких склепових гробницях. Ця скульптура могла бути частиною храму або надмогильної споруди, присвяченої вшануванню героя.

«Можливо, таких скульптур було кілька і вони прикрашали заможний будинок. Згодом на цьому місці жили інші люди, які розібрали будівлю й використовували матеріали в будівництві. Це не рідкість для античних поселень, але така ситуація ускладнює роботу археологів. Існує версія, що голова належала іншій подібній скульптурі, яка теж оздоблювала будівлю. Справа в тім, що голова дещо замасивна для тіла, але це може бути зумовлене особливостями різьби», – пишуть у Нацмузеї історії України.

Акротерій із двобічним зображенням богині (1 ст. до н. е., Пантікапей, Керч)

Надмогильна стела з вапняку, прикрашена поліхромним розписом, має напис, завдяки якому і дізналися, кому присвячена пам’ятка у Херсонесі. Там у 4-3 ст. до н. е. похований Гермодор, сина Алкіма.

«На стелі зображено предмети, якими користувалися в гімнасіях – закладах для навчання та занять фізичними вправами для хлопчиків і юнаків. Йдеться про арибал – посудину для зберігання ароматичної олії, що використовували атлети, а також стригіль – металеву скребачку для очищення тіла. Ці предмети свідчать про те, що стелу встановили на могилі юнака, який ще не досяг повноліття», – розповідають у музеї.

Стела Гермодора, кінець 4–3 ст. до н. е., Херсонес

Вівтар із Неаполя Скіфського (городище Керменчик на території Сімферополя) походить із мавзолею, у якому, ймовірно, у 114-113 роках до н. е. поховали правителя Пізньоскіфської держави Скілура. Вівтар оздоблений ліпниною, але ні вона, ні розписи майже не збереглися.

Вівтар (2 ст. до н. е., Неаполь Скіфський)

Перші скіфські пам’ятки у Криму розкопали у кургані Куль-Оба неподалік від Керчі. У некрополі Усть-Альма, що поблизу села Піщане у Бахчисарайському районі Криму, розташовано чимало поховань заможних представників різних народів: пізніх скіфів, сарматів, а дещо пізніше – гунів.

Золоті сережки жриці з підвісками у вигляді фігурки Ерота (1 ст. н. е., некрополь Усть-Альма)

Там знайшли китайські лакові шкатулки 1 ст. н. е., які до Криму потрапили завдяки жвавій торгівлі Китаю з різними народами. Ці шкатулки зроблені з дерева, яким дві тисячі років, вкриті чорним і червоним лаком. Такі вироби використовували зокрема для зберігання косметики.

«На момент розкопок шкатулки перетворилися на сотні дрібних фрагментів. Пошук фахівців, які зможуть їх відреставрувати, тривав десять років. Зрештою, це зробила команда реставраторів із Японії під керівництвом Шосаї Кітамура. Нині шкатулки вперше демонструють на материковій частині України», – розповіли у музеї.

Двотисячолітня дерев'яна шкатулка сі з трьох частин (1 ст. н. е., некрополь Усть-Альма)

Артефакти експонуватимуться у Києві на вул. Лаврській, 9 до повної деокупації півострова. Вхідний квиток – 150 грн.

Фото та інформація – з сайту Нацмузею історії України