Наприкінці вересня поліція та СБУ нарешті повідомили скандально відомому львівському псевдоактивісту Остапу Стахіву одразу дві підозри – у шахрайстві через організацію платних псевдожурналістських курсів і перешкоджанні діяльності Збройних Сил – у одному з прямих ефірів Остап Стахів оприлюднив місце розташування військовослужбовців одного з відділів ТЦК Рівненщини.
Того ж дня у нього та в помешканні його соратників провели обшуки, а Галицький районний суд мав обрати Стахіву запобіжний захід. Однак вдалось це зробити лише з п’ятої спроби – псевдоактивіст, його соратники і адвокати всіляко затягували розгляд клопотання про запобіжний захід та влаштовували провокативні шоу під судових засідань.
Утім Стахів таки потрапив до СІЗО 2 жовтня. Це друга його мандрівка до ізолятора, перша була 2021 року у справі про повалення конституційного ладу. Тоді Стахів у листопаді майже два тижні перебував у львівському СІЗО і ще місяць у психіатричній лікарні.
ZAXID.NET побував на всіх п’ятьох засіданнях, розповідає про їхній перебіг та те, як провокатору вдавалось так довго бути на волі.
***
«Я прийшов – тебе нема»
До зали Галицького районного суду близько 16:20 у середу 25 вересня заходить суддя Віктор Романюк (він відомий читачам ZAXID.NET як суддя, який виніс вирок державному зраднику Олександру Косторному). Це перша спроба обрати запобіжний захід Остапу Стахіву, якому лише кілька годин тому слідчі СБУ та поліція повідомили підозри в шахрайстві та перешкоджанні законній діяльності ЗСУ.
Суддя Віктор Романюк розглядатиме справу щодо «зливу» локацій ЗСУ. У залі вже чекають прокурор Олег Ковальчук та секретар судді. Місце підозрюваного порожнє. Прокурор каже, що не знає, чому Стахів не прийшов до суду, однак зазначає, що той скаржився на погане самопочуття і не хотів підписувати повістку до суду.
У залу забігають двоє чоловіків у спортивних костюмах. На шиї у них стрічки з великими яскраво-червоними посвідченнями «журналістів», які їм видав Остап Стахів після закінчення курсів. В руках вони тримають телефони на штативах і готуються запускати прямі трансляції. Але шоу не буде. Суддя Романюк переніс судове засідання на п'ятницю, 27 вересня. Згодом Стахів виправдовуватиметься, що дізнався про судове засідання дуже пізно, коли був в іншому кінці міста.
Однак у п'ятницю, 27 вересня, Стахів знову не прийшов до суду. Цього разу йому одночасно із засіданням слідчі поліції призначили допит у справі про шахрайство з журналістськими посвідченнями. Підозрюваний обрав піти на допит, а не потрапити у СІЗО.
Камера, мотор, шоу
Вперше Остап Стахів таки прийшов аж на третє засідання Галицького районного суду 30 вересня. Ближче до початку розгляду справи в холі зібралися журналісти та його прихильники. Ідентифікувати їх було легко: вони обступили кумира з усіх боків, увімкнувши відеокамери на телефонах. При собі в них були бейджі з посвідченнями, виданими організаторами псевдожурналістських курсів.
Сам Остап Стахів спершу був спокійним, часом підходив до журналістів, запитував, із якого вони сайту чи телеканалу, намагався з ними говорити та переконати висвітлити його позицію. Це були цілком спокійні розмови без переходів на особистості чи образи.
Пізніше із купою документів до Остапа доєднався один із двох його адвокатів Михайло Магарський. Він не вперше захищає псевдоактивіста. У 2022 році ZAXID.NET писав про те, як Магарського спіймали нетверезим за кермом біля Ходорова. За це Жидачівський райсуд оштрафував адвоката на 17 тис. грн і вилучив водійське посвідчення. Між собою Стахів і Магарський обговорювали стратегію дій на суді. Не приховуючи намірів, у холі хтось із них озвучив: «Ми заявимо про відвід судді та й усе».
Один із прихильників Стахіва увімкнув стрім на телефоні. Умить провокатор став зовсім іншою людиною – його голос підвищився на кілька тонів, він почав вести промову як досвідчений оратор, використовуючи маніпуляції за, вочевидь, попередньо заготовленим сценарієм. Зокрема він назвав справу замовною, а СБУ звинуватив у тому, що його «карає за порятунок Василя Плескача», якого нібито били і катували працівники Рівненського ТЦК. Стахів кілька разів повторює це прізвище та ім’я, зрідка підвищуючи тон. Це давня історія, якою часто маніпулює Стахів у своїх публічних заявах.
Крім цього, у промові він порівнював себе з Ісусом, дисидентами, зокрема, Ігорем Калинцем, а також В’ячеславом Чорноволом та репресованими поетами. Підозрюваний часто робив відсилання до 1937 року та радянських репресій тих часів.
У холі суду знову зібралися близько 20 прихильників Стахіва, вони гамірні, веселі й зовсім не приховують своєї марґінальної сутності. Секретар намагається перекричати натовп, після чергової спроби йому таки вдається запрошує всіх до зали суду. Стахів спокійно і ввічливо перекидається кількома словами з прокурором Олегом Ковальчуком і слідчим СБУ Ростиславом Тивонюком, а також із призначеним державним захисником Володимиром Яцишином, якому одразу заявив, що має приватних адвокатів і його послуг не потребує.
Соратники Стахіва вмикають відеокамери. Стахів, який кілька хвилин тому був уособленням ввічливості і спокою, раптом переходить на крик та істерику, звертається до прокурора і слідчого СБУ із провокаційними питаннями, однак ті його переважно ігнорують.
«Вставайте, ви чо' боїтесь? Ану вставайте! Ти чоловік, поговори зі мною! Будь чоловіком і не говори цей фарс», – вигукує він до Олега Ковальчука.
У судову залу заходить слідчий суддя Віктор Романюк. У нього з Остапом Стахівим давні юридичні взаємини – вони знайомі ще з часів його антивакцинаторських провокацій, коли підозрюваний за порушення карантину в 2021 році потрапляв під суд.
На початку засідання адвокати Стахіва Михайло Магарський і Микола Кремінець заявляли, що суду довіряють. Під час розгляду чергового клопотання захисник Магарський попросив перерву на ознайомлення з матеріалами справи, на що суддя зауважив, що до цього вже були два засідання, на які він із підзахисним не з’явились, тож мали час для ознайомлення. Магарський помітно повеселішав і заявив, що він не просив матеріали справи, а лише протокол попереднього засідання 27 вересня, де він зі Стахівим були відсутні через допит у поліції. Захисник також звинуватив суддю у перекручуванні прохання, хоча пізніше подав клопотання, в якому було вказано, що він просив саме матеріали справи, а не протокол.
Адвокат наполягав, що зможе ознайомитись із документами за 10 хвилин, суддя надав йому 20. Після перерви вони з'явились у залу суду зі стосом документів на клопотання про відвід судді, яке має розглядати інший суддя. Засідання закінчилось, обрання запобіжного заходу втретє відтермінували.
Не приховуючи свого задоволення Остап Стахів зі своїм захисником виходить у хол, де їх вже чекає радісна група підтримки із ввімкненими камерами на телефонах, готові увіковічнити тимчасовий тріумф свого лідера. Після цього прихильники підозрюваного кинулись до журналістів із питаннями про те, чому ті називають Стахіва провокатором і псевдоактивістом. Дехто з журналістів навіть намагався втекти або виправдатись, що статтю писав інший колега.
Потрохи натовп розосередився, а сам псевдоактивіст нарешті вийшов у ефір, похвалитись черговою перемогою в суді. Однак радість Остапа була передчасною і короткотривалою. Того ж дня суддя Ольга Павлюк не задовольнила клопотання про зміну судді.
«СБУ, на коврик!»
Наступного дня, вранці 1 жовтня, перед дверима Галицького райсуду черга. Охоронець пускає людей по одному. В холі суду Стахів та його прихильники знову вимагають пояснень. Їх цікавить значення слів «провокатор», «антивакцинатор» та «псевдоактивіст». Вони вважають, що пояснювати це мають журналісти, які прийшли працювати на засіданні.
«Пропагандисти! Ви виконуєте проплачений заказ? Не маєте слів? Вам не стидно?», – чіплявся до журналістів «Суспільного» один з прихильників Стахіва, який транслював події з суду для ефіру проросійських друзів Стахіва Жана Новосельцева та Аннушки Алмазової. Новосельцев та Алмазова мають підозри та відкриті кримінальні справи за статтею про перешкоджання законній діяльності ЗСУ,
Остап Стахів підходить до свого прихильника, який фільмує журналістів. Він вкотре почав доводити, що посвідчення, які він продає, офіційні. За словами провокатора, всі прескарти нібито погоджує Мін'юст.
«Ви не вірите в державу Україну? Ви вважаєте, що в нас псевдоміністерство юстиції? Ви заперечуєте Українську Державу? Хто вам дав право принижувати Україну під час війни? Ми зареєстрували профспілку журналістів в Міністерстві юстиції. Хто з вас скаже, що Міністество юстиції псевдо?», – задає маніпулятивні питання Стахів, водночас півдищуючи голос і намагається ближче підійти до журналістів.
«Професіональні журналісти не мають шо сказати», – вторить своєму ватажку чоловік із хронічним нежитем.
Прибічники Стахіва ховалися, коли їх намагалися сфотографувати. Фото ZAXID.NET
«Від олігархів! Що таке псевдожурналіст? Шо таке псевдоактивіст? Я голова громадського об'єднання», – вигукує Стахів і намагається довести, що він є справжнім журналістом.
Підозрюваний вимагає в журналістки «Суспільного» показати її посвідчення і заявляє, що зараз все перевірятиме. Знову вимагає пояснити, чому він псевдоактивіст. Коли Стахів чує, що журналісти брали інформацію в СБУ, то стає ще агресивнішим.
«Хай СБУ йде сюда й покаже? Де є СБУ? Ану сюда! На коврик! Ану сюда! Сюда! Хай покажуть, де я казав таке! Де вони тут є? Вони думають проти народу? Байстрюки катів осатанілих», – кричить Стахів, ходить по колу й розмахує рукою.
За криками й намаганням спровокувати журналістів спокійно спостерігає судова охорона.
Журналісти та прихильники Стахіва заходять до залу суду. Стахів розкладає папери й Конституцію, помічає журналістку ZAXID.NET. Він зривається з місця.
«Я прощаю вам і нехай вам Бог простить! Сфоткайте її! Тобі, дитино, не встидно? Тебе мама виховувала? І як тобі не встидно перед сусідами, перед людьми? Чого я їй тикаю? Бо ми до Бога говоримо на ти! Ви до Бога як звертаєтесь? Пропагандисти гонорові, коли пишуть обман і брехню, а от коли вони попадають в середовще адекватних людей!», – істерить Стахів.
На фоні не вгавають прихильники. Вони то сміються, то питають, скільки коштує написати матеріал про Стахіва, синхронізуючи свою активність із випадами лідера так, наче у шоу Бенні Хілла.
«За скільки ви продалися? Скільки коштує купити душу людини? За скільки грошей сатана підкупляє людей?», – запитує справжніх журналістів підозрюваний у зливі локацій ЗСУ Остап Стахів.
Він швидко відбігає, коли бачить в залі суду прокурора та слідчого СБУ. Стахів переключає свою увагу на них і звинувачує правоохоронців і суддю в змові. Кричить, що судять не його, а цілу Україну.
Суддя Віктор Романюк розпочинає засідання. Спокійно запитує, чи немає в Стахіва нових клопотань. У підозрюваного вони, звісно, є.
«Які у вас є заяви, клопотання, домашні заготовки?», – питає Романюк.
Стахів розгублений, його адвокат Михайло Магарський махає рукою і допомагає сортувати ці самі «домашні заготовки». Підозрюваний повільно й спокійно зачитує клопотання, в якому заявляє, що прокурор Ковальчук брав участь у слідчий діях щодо його іншої кримінальної справи, яка стосується спроби повалення конституційного ладу. Він звинувачує прокурора в фальсифікаціях і заявляє про його відвід.
«Ви настільки грамотні, що належним чином не можете сформулювати клопотання, щоб розглянути в сьогоднішньому засіданні. Маєте аж двох адвокатів. Ви просите відвести прокурора в межах кримінального провадження, а не на стадії обрання запобіжного заходу», – відповідає Стахіву Романюк.
Стахів питає, чи може він усно заявити про інший відвід прокурора.
«Трошки в штангу ви попали, Стахів», – іронічно каже суддя.
У цей момент один з його прихильників, який веде пряму трансляцію, говорить, що суддя «на стороні темряви й з нього виходять сущності». Стахів дякує судді за зауваження, але знову говорить, що Ковальчук не може бути його прокурором.
«Обвинувальний акт у Печерському суді не відповідає матеріалам КПК. Відповідно, матеріали справи, які підписувала прокуратура… Також є підписи Ковальчука О. Т… Ми не мали б вірити цьому прокурору. Заявляю йому відвід у цьому процесі», – говорить Стахів й продовжує пояснювати, чому прокурора таки треба відсторонити.
«Ви вмієте гарно читати. Але я питаю, що прокурор в цьому кримінальному провадженні не так зробив, що хочете його відсторонити? Який мотив», – намагається дізнатися суддя.
Стахів виправдовується, а його адвокати наполягають, що прокурор таки брав участь в іншому кримінальному провадженні щодо Стахіва та порушив норми закону. Після всіх звинувачень у бік прокурора Ковальчук бере слово і спростуває слова Стахіва. Прокурор пояснює, що у попередній кримінальній справі Стахіва участь брав його однофамілець, який теж працює у Львівській прокуратурі. За словами прокурора, він працює на посаді з червня 2024 року.
Адвокат Магарський і Стахів здивовано переглядаються. Магарський встає і говорить, що на початку засідання суддя не встановив особу прокурора. Суддя просить переслухати запис засідань і надалі бути уважнішим. Наступним говорить з екрану телевізора по онлайн-зв’язку адвокат Кремінець. Суддя зітхає і закриває рукою обличчя. Стахів махає вказівним пальцем. Магарський усміхається. Суддя намагається зупинити промову Кремінця, але той вдає, що не чує і продовжує говорити.
Віктор Романюк не задовольнив відвід прокурора й знову намагався перейти до обрання запобіжного заходу. Однак Стахів встав і заявив, що знову має клопотання про відсторонення прокурора, бо той нібито незаконно вимагав доставити його до суду. Романюк терпляче слухає аргументи підозрюваного й адвокатів.
«Підозрюваний вже заявляв про відвід прокурора, в чому суд відмовив. Підозрюваний наводив ті самі обставини, які він зараз повторно хоче покласти в основу нового клопотання. За таких обставин слідчий суддя вважає, що повторний відвід має ознаки зловживання правом відводу для затягування кримінального провадження… Суд ухвалює залишити таку заяву без розгляду», – говорить Романюк і запитує, чи має Стахів інші клопотання.
Стахів знову встає і заявляє, що тепер хоче відсторонити слідчого СБУ Ростислава Тивонюка. Стахів вигукує, що не довіряє слідчому, бо той нібито фальсифікував проти нього докази. Прокурор Ковальчук зазначив, що для обрання запобіжного заходу присутність слідчого СБУ необовʼязкова й клопотання Стахіва слід розглядати на окремому засіданні.
Суддя намагається перейти до обрання запобіжного заходу, але Стахів вигукує, що знову має клопотання. Це вже пʼяте під час засідання 1 жовтня. Цього разу знову йдеться про відсторонення Віктора Романюка.
«Ви давали вказівки слідчому, ви ставитесь упереджено до мене», – не здається Стахів.
Романюк оголосив перерву у судовому засіданні, щоб інший склад суду знову розглянув питання щодо відводу.
Ввечері того ж дня проросійський соратник Стахіва Жан Новосельцев напише, що Стахіва забрала швидка, бо він потребує «термінового лікування». Однак у пресслужбі швидкої для ZAXID.NET зазначили, що медики оглянули Стахіва й не знайшли підстав для госпіталізації.
День X
О 10:30 2 жовтня до суду заходить жінка середнього віку. Вона поправляє волосся, озирається і ховає руки в кишенях дерматинового пальта. Жінка підходить ближче до журналістів, дістає камеру й намагається сфотографувати їх. Вона похмура й насторожена. Її настрій змінюється за кілька хвилин, як тільки до суду заходить Остап Стахів. Жінка дістає телефон й починає фільмувати свого кумира. Підозрюваний тримає в руках потерту Конституцію України. Він нервово гортає книгу, вигукуючи, що всі його права порушені.
На шиї в Стахіва висить яскравий червоний бейдж, який він називає «посвідченням народного журналіста». У кількох його прихильників видніються такі ж «документи». Стахіву лестить увага, він активно жестикулює перед камерами. Згодом йде до свого місця під час засідання й дорогою жінка в дермантиновому пальті падає йому в обійми. Вона усміхається, стає сміливішою і після цього намагається телефоном впритул знімати обличчя журналістів.
Стахів знову намагається спровокувати журналістів. Раптом помічає журналістку ZAXID.NET, вимагає вибачень й пояснень, звинувачує її в роботі на ФСБ (хоча за «злив» локацій ЗСУ справу порушили проти самого Стахіва). Стахів зривається на крик й заявляє, що журналістам хтось платить гроші за новини про нього, але різко замовкає, коли до зали заходить суддя Віктор Романюк. Стахіву вкотре не вдалось відсторонити його від справи.
Вже традиційно засідання суду починається з того, що підозрюваний має клопотання. Суддя Романюк заявляє, що Стахів зловживає процесуальними правами.
«Цей фарс слухати», – вигукує Стахів.
«Шановний підозрюваний, майте чоловічу гідність і мужність перейти до розгляду справи по суті й давати пояснення суду. Суд готовий вас вислухати», – повільно пояснює суддя.
Стахів знову вигукує про клопотання й показує на суддю вказівним пальцем. Романюк просить більше так не робити. Суддя питає про самопочуття Стахіва, оскільки вчора ввечері його нібито кудись забирала «швидка». Підозрюваний каже, що йому стало зле після того, як працівники СБУ вручили повістку на судове засідання.
«Я тоді зачитаю своє клопотання… Галицькому райсуду Львова від Стахіва Остапа Васильовича…», – продовжує він.
«Від підозрюваного. Ваш статус – підозрюваний. Запам'ятайте собі», – перебиває суддя.
«В мене є ім'я – Остап. Мене мама так назвала», – тихо говорить Стахів і вже голосніше зачитує з паперу, що суддя упереджений.
Віктор Романюк залишає без розгляду скарги Стахіва й переходить до обрання запобіжного заходу. Стахів розгублений, стратегія «паперового тероризму» не вдалася. Він просить у своєї групи підтримки знайти йому ручку й папір. Підозрюваний нервово пише під час того, як прокурор Ковальчук зачитує деталі обвинувачення щодо «зливу» локацій ЗСУ.
«Це повний фарс! Я врятував людину!», – обурюється Стахів.
Його захисники наполягають, що всі обвинувачення надумані. Микола Кремінець заявив, що докази непереконливі й злочину взагалі не було.
«Хочу, щоб ця справа стала еталоном Галицького районного суду! Прокурор і сам розуміє, що це є "липа". Прокурор міг відмовитися від виконання злочинного наказу… Мій батько й сестра в Америці не сплять через те все. Мені боляче, що вся Україна сьогодні судить людину за те, що я врятував людину», – жаліється підозрюваний.
«Є така народна мудрість, що головне в процесі слідства прокурор і слідчий не вийшли на самих себе. Ту локацію, за яку висунули обвинувачення Стахіву, у відкритому судовому засіданні оголосив головуючий суддя, прокурор, журналісти поширили на всю Україну», – каже Магарський.
Суддя виходить в нарадчу кімнату. Стахів розгублений, його підтримують і заспокоюють прихильники. Приблизно за 40 хвилин вони вигукуватимуть «ганьба», коли Віктор Романюк ухвалить відправити Стахіва в СІЗО до 30 листопада без можливості внесення застави. Провокатор вже не має так багато ентузіазму, як на початку засідання. В руках одного з судових охоронців виблискують наручники.
«Я не боюся тюрми! Я йду за свій український народ! Українці, знайте, вони хотіли зламати мене, зламати вас, щоб ми одне одного не захищали. Ми захищаємо Конституцію і наш край. Україна – наша земля. Я йду з Богом, а вони з ким… Передаю слова своїй дівчині: "Не плач, не подаруй ні одної сльози українським ворогам". Судили Стуса, вбили Симоненка, вбили Скрябіна, Чорновола і Гонгадзе. Я живу в такий час. Мене тягають внуки й діти НКВДистів», – говорить на камери Стахів.
«А судили ще Христа в другому приході!», – додає один з прихильників Стахіва.
Підозрюваному одягнули наручники. Він залишається один в судовій залі. Його прихильники стоять перед будівлею суду і записують відео. Одна з жінок вигукує до журналістів: «Сироту ображаєте!». Інший прихильник обурюється, що нібито чув, як суддя назвав Стахіва бовдуром. Наступного разу вони зустрінуться з кумиром лише за два місяці.