33-річна Ірина Діденко, яка трохи більше пів року тому очолила прокуратуру Львівської області, різко відрізняється від своїх попередників. Мова йде як про низку резонансних справ, порушених прокуратурою під її керівництвом, так і активністю у соцмережах, де головна прокурорка Львівщини особисто інформує громадськість про свої дії. Сьогодні Ірина Діденко є гостем програми ZAXID.NET LIVE.
Давайте почнемо зразу з останніх ваших резонансних справ. Ви оголосили підозру колишньому голові ЛОДА Маркіянові Мальському, звинувативши його у незаконному продажі озера на курорті «Едем Резорт», який належить Ігореві Кривецькому. На моїй пам’яті це вперше, нехай колишньому, але голові ЛОДА. Чому саме на нього ви звернули увагу?
Тому що прийнято незаконне рішення. Ми у своїй діяльності завжди шукаємо предмети для позову, позовної діяльності – для того, щоби незаконно одержані в приватну власність чи то землі, чи інші види, якусь нерухомість, яка вибуває з державної власності, повертати назад у державну власність. От шляхом такого моніторингу ми знайшли рішення, де передано земельну ділянку величезну у власність – і чомусь забули при передачі цієї земельної ділянки про те, що на її території знаходиться 9-гектарове величезне проточне озеро. А воно по замовчуванню просто не може бути передане з державної власності у приватну. Просто не може.
Я розумію. Як правило, розпорядження голови ЛОДА готують на основі якихось документів, багато чиновників працює. Чому саме Мальський? Тому, що він кінцевий ставив підпис? Бо сам Мальський відкидає це все і каже: «Слухайте, по документах, які використовувала ЛОДА, озера нема. Всі печатки всіх відповідальних – Держгеокадастру і т. д.» Ви все оце вивчали?
Звичайно. Перед тим, як приймаються такі рішення, виробляється пакет документів і тому подібне. І серед цього пакету документів була частина розробленої документації – як ми знаємо, воно орендувалося, озеро. І відповідно до договору оренди, є документи про те, що воно там є, те озеро – воно нікуди не зникло.
І ніхто ж не підозрює екс-очільника ЛОДА в якомусь суперумисному злочині, там величезному якомусь хабарництві і тому подібному. Мова ведеться зараз конкретно про халатні дії. Те, що він не додивився як чиновник, який отримує зарплату більшу, ніж всі, за те, що він приймає рішення.
А як він мав додивитися, якщо по документах там нема озера? Ви ж не Держгеокадастр звинуватили, наприклад, по документах якого озера там нема.
Озеро там є. І в документах теж воно там є.
Тобто Мальський, ви хочете сказати, збрехав? У нього були всі документи?
Пакет документів, в якому зазначалося саме те, що там є озеро. Там робився проект відведення земельної ділянки для оренди, і в тому числі зазначалося, що так є озеро. Розумієте? І давайте будемо відверті: я не знаю жодного жителя у Львові, який не знає, що таке «Едем Резорт» і що то за земельна ділянка.
А ви знаєте, що таке «Едем Резорт»?
Звичайно, знаю. Всі знають.
Бували там?
Ні. І думаю, що не буду.
Річ у тому, що це озеро, як ви кажете... Всі ваші дії – от ви повернете це у державну власність чи там сільради. Ви ж в курсі, що на це озеро не має доступу жодна стороння людина? Хоча в нас всі водні об’єкти мають бути відкриті.
Зрозумійте – це те, що не може бути у власності. Орендувати – мають право абсолютно. А це те ж саме, що у власність забрати море. Чи Говерлу забрати у власність.
Але це так по факту є. І ні я, ні ви туди безкоштовно не можемо потрапити.
Правильно – тому що це абсолютно друга частина цієї історії. Зараз ми надаєм оцінку виключно діям, коли перехід відбувся з державної у приватну власність. Наступний етап буде – а де ж межі цієї ділянки, який повинен бути доступ до цієї ділянки, чи може кожен скористатися цим озером і бути вільно туди допущеним.
Розумієте, це вже інше питання – це вже питання використання в оренді. А в нас зараз стоїть гостро питання про те, що це приватна власність. І там той паркан стоїть, виявляється, ніби законно. Коли ми повернемо озеро в державну власність, тоді вже можна розглядати питання про правильність використання його як орендованого майна.
Але це очевидно – воно не перестане від цього бути приватним. Вас хвилює просто статус цієї території юридичний – чи справедливість?
Мене хвилює, щоби з державної власності не вибувала державна власність, звичайно.
Ви згадали, що про цю історію ви дізналися з моніторингу чогось-там.
Рішень – вони опубліковані в нас.
Чи цікавилися ви загалом розширенням цього курорту, який зараз вже має, по-моєму, більше 110 гектарів? Фактично вся ця земля є скуплена чи якимось чином набута (я не знаю, чи скуплена), але перейшла у приватну власність за рахунок ділянок, які виділяли учасникам АТО – і які відразу ж переходили у власність Кривецького. Про це багато писали журналісти.
Відповідно, коли піднялася ця історія з озером, ми почали досліджувати інші питання. Як виявилося, було кримінальне провадження цих фактів – і воно було закрите. Його вивчили повторно. Наразі скасували постанову про закриття і продовжуємо досудове розслідування. Як тільки буде встановлена незаконність дій і щодо інших земельних ділянок, ми відповідно будемо реагувати.
Як у цій справі впливає те, що «Едем Резорт» фактично зразу після вашого повідомлення у фейсбуці заявив, що «ми добровільно повертаємо цю ділянку»?
Ну, приємно здивовані, тому що рідко коли хочуть віддавати свою вже приватну власність назад в державу. Але поки що це залишається словами. Так, це гарна заява, це вказує на те, що у провадженні, ймовірно, будуть відшкодовані завдані збитки. А ось про їхній розмір і суму ми ще дізнаємося. Тому що це величезне озеро і ця територія були продані за 7 млн гривень. У нас зараз триває економічна експертиза, яка нам і скаже, чи взагалі можна оцінити цю земельну ділянку – і якщо можна, то яка справді її вартість.
Чекайте, я не розумію – якщо це в принципі не можна було продавати, то яка різниця, яка вартість цієї ділянки?
Для кримінального провадження у будь-якому випадку потрібні збитки. От якщо експерт нам вирахує і вартість озера – це буде досить цікаво.
А як це можна взагалі оцінити, якщо в Україні не можна озер продавати?
Я про що і кажу – що ми подивимося, чи можна взагалі оцінити, чи не можна таку земельну ділянку. Але як мінімум 7 млн збитків у нас у провадженні є.
Давайте зачепимо ще одну резонансну тему – це підозру начальниці управління комунального майна Львівської міської ради Інні Свистун. Вона публічно (була теж у нас тут в студії) відкидає всі ці звинувачення і каже, що фактично управління виступає оператором оренди і вони не можуть самі визначати її вартість. З 2009 року вони просто по чіткій формулі вираховують вартість оренди для громадських організацій. У вас же до цього претензії.
У мене є підозра. І в мене є обвинувальний акт, який вчора направлено до суду. Тому згадана пані може відстояти свою позицію вже в судовому засіданні – і, відповідно, буде мати судове рішення.
Наша позиція полягає в тому, що була чітка формула, правильно це зазначається, – тільки застосована була не та, яка мала би застосовуватися.
Знову ж таки, ми зараз говоримо про халатність, тому що чиновник такого рівня повинен знати, яку формулу коли застосовувати – і застосовувати її до всіх однаково, а не вибірково. Це не просто звинувачення – там є експертиза, там є відповідне рішення суду, яке набрало законної сили. Прокурор веде провадження.
Про яке рішення йдеться?
Там оскаржувалося в кілька етапів проведення цієї перевірки – і ця перевірка залишилася в силі. І акт висновків спеціаліста.
Ви маєте на увазі перевірку КРУ, на основі якої ви висунули звинувачення?
Ну, аудитслужби, так.
Але все ж я б хотів уточнити – ця формула вказана в рішенні уряду, постанові, у рішенні Львівської міської ради, по цій формулі вираховувалося. Ви тепер кажете, що це неправильно. Вона враховувалася з 2009-го – це більше десяти років...
Вона розраховувалася по рішенню Львівської міської ради до 2008 року. А от якраз з 2008 року є методичні рекомендації по розрахунку цієї орендної плати, І там чітко зазначений відсоток, який не був застосований – а він більший. І повинен був застосовуватися саме він.
Я вам скажу більше – у цьому кримінальному провадженні досліджується не тільки цей момент, про цю орендну ставку для окремих чомусь якихось категорій громадських організацій і тому подібне.
Але це не до окремих – це до всіх. Ми перевіряли, там більше ста договорів є – це всі громадські організації по одному принципу рахувалися.
Не всі. Там і громадські організації, і не громадські організації.
Які?
Ну я ж не буду розказувати – я ж не в суді.
Там надається оцінка, крім цього (на цьому наголошую), взагалі про вартість приміщення. Тому що занижуючи вартість самого приміщення, відповідно…
Занижується оренда…
Так, орендна ставка теж занижується.
Поясніть тоді, який стосунок має управління комунальної власності до оцінки приміщень.
А я не кажу, що це комунальної власності – це буде до оцінщиків питання, звичайно.
Ви у своєму повідомленні, коли писали про цю підозру, то там так цікаво зробили акцент на тому, що «Самопоміч» орендувала якось не так, ще дві ГО, близькі до мера. Тому багато хто сприйняв це як такий особистісний випад проти Садового, мера Львова. Хоча насправді, ми вивчали, за тим же принципом орендувало ВО «Свобода», популярна львівська партія, 300 метрів на Зеленій – і навіть встигли приватизувати це приміщення. Чого така вибірковість була по «Самопомочі» і цих двох ГОшках, які близькі до мера?
Вибірковість була по здачі в оренду. А по повідомленнях був перелік величезний, і бралося просто перших три, які у самому центрі знаходяться. Якщо ви подивитеся – самі центральні території міста.
Тобто випадковість?
Звичайно. І там просто смішні ціни, по великому рахунку. За такі гроші – тисячу, дві тисячі гривень – орендувати в центрі міста… Я думаю, це мрія кожного підприємця. Але чомусь не всім щастить.
«Самопоміч» – здається, це 30 тис. грн в місяць, наскільки я пам’ятаю.
Так. але там приміщення на 300 квадратних метрів.
І вони не змогли платити цієї оренди в результаті… Ви згадали про те, що спрямували обвинувачувальний висновок до суду. Очевидно, ви зацікавлена сторона – сторона звинувачення. Але все ж можете оцінити якось перспективи цієї справи? Бо фактично навіть апеляційний суд вже скасував відсторонення Інни Свистун від посади – визнав це незаконним. Ви вимагали в суді першої інстанції заставу в мільйон – суддя знизив до 42 тис. грн в першій інстанції, у другій це взагалі скасували. Які перспективи?
Чудові перспективи, на мій погляд. По перше, ви ще не забудьте, що накладений арешт на майно вказаної фігурантки – і його залишив в силі апеляційний суд. До того ж, і перша інстанція, і друга інстанція підтвердили правомірність підозр і обґрунтованість. Єдине, чому знята була міра запобіжного заходу, – це, в першу чергу, бо мати трьох дітей. Суд підійшов лояльно, щоби не обмежувати її. Вона абсолютно може використовувати весь свій спектр для захисту. Питань абсолютно ніяких не бачу.
Думаю, що два-три засідання міг би суд і розглянути зазначену справу. Тому що там виключно вивчити документи і прийняти рішення. Так що я уже очікую швидке судове рішення.
Важливий момент – що по Мальському, що по Свистун ви оголошуєте про підозру публічно. Ви ніби і не називаєте прізвищ, але журналісти через п’ять хвилин називають імена обвинувачених, тому що ви достатньо прозоро вказуєте, хто це. На цих людях вже є така пляма репутаційна. Якщо ваші справи в суді розваляться – ви готові вибачитися?
Чому ви чекаєте цього? Поки що ще жодна наша справа в суді не розвалилася.
Ще жодна, по-моєму, і не завершилася.
По-друге – ви кажете, що «журналісти дізнаються» і тому подібне. А в нас судові засідання про міру запобіжного заходу всі відкриті. Журналісти можуть просто прийти і подивитися, послухати.
Ні, я маю на увазі, що ви висуваєте звинувачення людині, яке потім не підтверджується. Ваші дії?
У нас таких випадків ще не було.
А якщо будуть?
Скажу вам навіть більше – коли я тільки сюди прийшла, у нас був ряд кримінальних проваджень проблемних: де я бачу, що прокурор сумнівається, що сторона захисту додала нові докази, які спростовують вину і тому подібне. Так прокурор сам відмовляється від звинувачень. Ряд таких випадків у цьому році було. І це нормально, я вважаю – навіщо витрачати час прокурора, суду і тому подібне, якщо немає доказів? А коли вони є, і коли прокурор переконаний – то, звичайно, треба йти до кінця.
Звичайно, але я мав на увазі тільки публічну реакцію. Те, що в суді тихенько прокурор відмовляється – це так. Але я ні разу не чув, щоби прокурори вибачалися.
Пости подяки адвокати писали прокурорам за те, що вони не затягують судове слідство.
Зрозумів, ви не хочете…
Як і в разі якихось випадків ми точно будемо заявляти про обвинувачення, так само про оправдувальні вироки суду абсолютно відкрито і прозоро. Це нормально, це нормальний процес.
Ще одна гучна справа – це два львівські базари, які перейшли в приватну власність доньки відомого бізнесмена Григорія Козловського. Прокуратура звернулася до суду, щоби повернути їх назад у комунальну власність.
Так.
Чудово. Чому не висунута підозра тим, хто набув? Тобто доньці Козловського чому не висунута підозра?
Це те саме, що ви зараз мене запитали про «Едем Резорт». Рішення приймається не людьми, які хочуть отримати щось у власність. Я зараз теж хочу піти і отримати у власність Ейфелеву вежу – але ж мені просто її не дадуть. У чому ж тут моя вина – щось хотіти? Питання стоїть завжди у чиновнику, який приймає те чи інше рішення. Так само і по ринках. Ми рухалися в рамках цивільного законодавства.
Якщо ви не просто хочете Ейфелеву вежу, а здійснюєте певні кроки для того, щоби вона перейшла у вашу власність – корумпуєте чиновників, тиснете… За це є якась юридична відповідальність?
Відповідальність юридична завжди буде на тому, хто приймає рішення. І чиновник розуміє, що він його приймає незаконно.
В нашому випадку щодо ринків ми рухаємося паралельно. Перше – це позовна діяльність. Тому що основне завдання органів правопорядку – не тільки звинуватити когось і когось покарати, а в першу чергу це повернути те, що було незаконним чином відчужене з державної власності. Так само і тут. Ми зараз вже рухаємося в позовній діяльності для того, щоби суд поставив крапку в цій історії і нарешті повернув міській раді у власність ці ринки.
А також ми розпочали кримінальне провадження: у першу чергу – по реєстраторах, чи достатньо в них було підстав і яких підстав.
А по яких реєстраторах – можете назвати?
Звичайно, ні. Ми рухаємося у рамках кримінального провадження, і це питання стоїть зараз. Після того, як ми дослідимо, ми або встановимо достатність підстави і повідомимо про підозру, або скажемо, що там був якийсь документ, на підставі якого реєстратор справді міг прийняти таке рішення. Поки що я звинувачувати нікого не готова – ми тільки розпочали досудове розслідування, воно триває. Про його завершення, звичайно, будемо інформувати.
Ще одна історія з тим же Козловським пов’язана з ділянкою на Липинського, 27. Там взагалі якась дивна виникла ситуація: коли ніби незаконно вибула з міської власності ця земля, прокуратура втрутилася, Козловський повернув гроші, бо там вже збудовані будинки. По факту вона в нього лишилася – там збудовані будинки, які продає він же. Знову ж, і Козловському не висунута жодна підозра…
Це, до речі, не якась нова ситуація – це точно така сама ситуація, як і з цими ринками, приблизно однакова. Те, що були частково документи на забудову, яка на тій земельній ділянці була, а от земля якимось чином вибула з влади міської ради.
В чому ця найбільша загроза, за що, наприклад, переживала я особисто? За те, що вже збудований будинок, він ще не зданий в експлуатацію. І я розумію, що там є багато грошей простих громадян, які купили в новобудові житло, які можуть постраждати. Якщо зараз ми забираємо цю земельну ділянку – вони втратять свої гроші. Відповідно, ми пішли з позовом до суду для того, щоби повертати міській владі. Міська влада також відгукнулася і захотіла захистити громадян.
Відбулося наступне, і дуже важливе – те, що міська влада проголосувала за виділення цієї земельної ділянки вже остаточно: вже є рішення, вона узаконена. Ці люди, які там отримали квартири, можуть взагалі тепер ніколи ні за що не переживати, тому що ніколи ніхто вже не підніме питання з законністю цієї земельної ділянки. І головне – що за весь цей період, коли було використання цієї земельної ділянки, товариш власник цієї забудови вніс в бюджет кошти, коли він ними користувався – більше, як мільйон двісті тисяч гривень (насправді 1,05 млн. грн). Чому ні? Це повернуті кошти.
Але це якось так виходить «я вкрав, попався, ну, віддав гаманець – окей, все, вибачте»… Якби я так зробив…
Мова про корупцію там не стоїть.
Прокуратура зараз вимагає повернути кілька лікарняних приміщень, які Львівська облрада продала, забрати їх вже у приватних осіб, добросовісних вигодонабувачів. Тут ви не переймаєтеся приватними людьми, які купили це майно? А в обласній раді нікому, знову ж, немає жодних підозр – хоча це чиновники, які прийняли рішення. Чому так?
Тому що ми рухаємося, знову ж таки, у позовній діяльності. Це майно вибуло з міської ради до обласної ради незаконно. І є судове рішення, міська рада позивалася.
А обласна рада продала це.
Так, продала. І, відповідно, в нас зараз є позов.
То винен хто?
Обласна рада, на думку прокуратури, незаконно відчужила майно. Тому що вона не була розпорядником. Якби міська рада була розпорядником – вона могла би відчужити.
Я це розумію. Але ж, як ви кажете, завжди відповідає чиновник. Хто в обласній раді відповідає? Кому висунута підозра?
Це було колегіальне рішення всієї обласної ради. Вони проголосували колегіально. А в нас колегіальної відповідальності немає. Це, до речі, дуже зручно. І цим дуже часто користується як міська рада, так і обласна.
Очевидно, зручно. Так само, як міська рада приймала рішення по оренді для ГО – це теж колегіальне рішення, прийняте сесією.
Ні-ні-ні. Там конкретний чиновник підписує конкретний договір. Там не було ніякого рішення.
Я загалом вашу пропозицію зрозумів. Перепрошую – дуже цікава розмова, але час вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE була головна прокурорка Львівщини Ірина Діденко. Мене звати Олег Онисько, побачимось.