У п’ятницю, 20 травня, у Львові відбувся щорічний Весняний діловий форум, що зібрав більше 20-ти спікерів та об’єднав бізнесменів, інвесторів, іноземних послів та міжнародних донорів.
Не зважаючи на війну, що триває, учасники форуму обговорювали шляхи відновлення України після війни та основні виклики для українців після перемоги. ZAXID.NET занотував найважливіші тези з виступу ключових спікерів форуму.
***
Львівщина – головний гуманітарний хаб
«Я довго думав, як назвати цього року тему форуму. Торік у жовтні я був на святкуванні, яке проводили в Гостомелі в аеропорту. Тоді разом із гуртом "Океан Ельзи" ми з "Мрії" співали про українську мрію, а потім нам її спалили. Було дуже боляче дивитися, як знищують мою країну. І тим не менш, я переконаний, що всі разом ми зможемо відбудувати українську мрію і нам уже потрібно подумати, якою буде держава після війни», – сказав під час відкриття форму його організатор Володимир Глащенков.
Він додав, що крім змін в країні, українцям після війни необхідно буде змінитися і самим, аби довести світу, що ми – дуже гідна нація, здатна творити неможливе і будувати унікальне середовище етносу, яке має тисячолітню історію.
«Я переконаний, що до кінця року ситуація в країні зміниться на краще. Нас однозначно очікує важке економічне потрясіння й величезні зусилля на те, щоб повернути 5 млн людей, які виїхали з України, і спільно з ними почати будувати країну», – додав він.
Голова Львівської ОВА Максим Козицький повідомив, що за час війни область стала першою в Україні за економічними показниками, однак це спричинено тим, пояснює він, що інші області не можуть повноцінно виконувати економічні показники. За його словами, одним із найбільших викликів, що стоять перед областю зараз, є забезпечення житлом внутрішніх переселенців (ВПО), створення для них робочих місць та забезпечення освітою дітей, які вже з вересня мають відновити повноцінне навчання.
«Від початку війни Львівщина стала гуманітарним хабом та прихистком для сотень тисяч українців, які вимушено покинули свої домівки. Вже 240 тисяч людей зареєструвались як ВПО в нашій області і потенційно розглядають Львівщину для постійного проживання. Це дуже багато людей, які потребують житла. І сьогодні одним з першочергових наших завдань є забезпечення цієї потреби. Окрім цього, важливо розуміти, що з вересня розпочинається навчальний рік. Ми хочемо, щоб школярі області повернулися до очної форми навчання. Діти повинні здобувати якісну освіту, адже для того, щоб після закінчення війни Україна швидко відновилася, ми потребуватимемо багато освічених людей», – сказав Максим Козицький.
Він додав, що на Львівщину з регіонів, де тривають бойові дії, переїхали 146 підприємств, 88 із яких уже повноцінно запрацювали, що дозволило створити в області близько 4 тис. робочих місць.
«До кінця року плануємо збільшити цю цифру до 8 тисяч та релокувати 300 підприємств. Але є проблема у локаціях, де можна розмістити бізнес, оскільки не усі вони в задовільному стані. Тому зараз, як ніколи, важливо розвивати індустріальні парки», – наголосив начальник Львівської ОВА.
Максим Козицький також торкнувся проблеми браку логістичних зв’язків із Польщею, яка стала особливо явною під час війни. Його підтримав і міський голова Львова Андрій Садовий. Він зауважив, що про будівництво вузькоколійки у напрямку польського кордону говорять уже не один десяток років, однак до реального будівництва так і не дійшло. Тому після війни необхідно збільшити кількість пунктів пропуску, в тому числі залізничних.
Релоковані на Львівщину підприємства необхідно втримати
За словами Андрія Садового, на Львів покладена велика відповідальність за відновлення Україні після війни загалом. За його словами, місто має допомогти бізнесу, який переїхав сюди із зони бойових дій, закріпитися тут.
«Ми собі поставили за мету збудувати у Львові один із найбільших в світі реабілітаційних центрів. Після війни ми будемо потребувати близько 50 тисяч протезів і нам необхідно налаштувати тут своє виробництво таких протезів. Одне з таких підприємств уже переїхало до Львова. Вони роблять фантастичні речі, протези виглядають як реальні», – сказав мер.
Його підтримав і представник програми розвитку ПРООН Христофорос Політіс. Він зауважив, що на Львівщині створюється своєрідна екосистема, сприятлива для релокації бізнесу.
«Більше 13 млн українців стали вимушеними переселенцями або в межах країни, або за кордоном. Це дуже великі цифри, але не потрібно забувати про бізнеси і підприємства, які переїжджають зі сходу на захід. Важливо ці бізнеси втримати в Україні, щоб вони платили тут податки і могли забезпечити економічне відновлення країни», – сказав він.
ООН планує створити спеціальний фонд для підтримки релокованого бізнесу і тих підприємств, які вже розташовані на території Львівщини.
Як Європа вже допомагає Україні
Окремим блоком на форумі обговорювали міжнародну фінансову підтримку України та як вона перепрофілювалася під час війни. Зокрема, за словами представниці Міжнародної фінансової корпорації Олени Волошиної, організація зосередилась на підтримці вже наявних клієнтів, які були змушені швидко переорієнтовувати бізнес.
«Ми розуміли, що входимо в посівну, тому зараз ми сфокусовані на підтримці фермерів. На щастя, ситуація не настільки погана, як ми боялись, бо багато фермерів встигли купити всі необхідні матеріали і пальне ще до війни», – сказала Олена Волошина.
Представниця USAID в Україні Наталія Петрова підкреслила, що жодна з програм, яку фінансувала організація, під час війни не зупинилася, однак деякі програми переорганізували напрямки роботи.
«У економічних програмах, якщо раніше ми були зорієнтовані на зростання, то зараз ми говоримо про порятунок і утримання рівня. Ми займалися релокаціями, але релокація не закінчується коли бізнес перевіз обладнання, а тоді, коли підприємство так би мовити вмостилися», – розповіла Наталя Петрова.
Що допоможе Україні у відбудові
Учасники форуму зійшлися на думці, що для швидкої перемоги у війні і відбудови після українці мають зосередитись на своїх сильних сторонах, зокрема, патріотизмі та самоорганізації за прикладом козацької саморегуляції.
За слвоми посла ЄС в Україні Матті Маасікаса, для довгострокової перспективи Україна вже має формувати тісніші зв’язки з діаспорою й не обов’язково повертати всіх українців додому.
«Україна має найкращі ґрунти, географічне розташування. Всі ці елементи мають сприяти майбутньому успіху України», – сказав він.
Сильною стороною для відбудови України, вважає Христофорос Політіс, має стати міцна інституційна основа, наявний людський капітал та налаштованість на «зелені технології».
«Ще один елемент, про який варто згадати, – це нові технології. У вас добре працює ІТ-сектор. Він формувався швидко, дуже швидко розвивається і надалі потрібно рухатися в цьому ж напрямку», – додав він.
Представники європейських фінансових організацій зауважили, що ЄС і надалі економічно буде підтримувати Україну й розширювати свої програми, однак вони вже будуть спрямовані безпосередньо на відбудову.
На додаток до цього сильною стороною посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський вважає креативні індустрії. Йдеться не лише про мистецтво, а й про ІТ, будівництво й інші сфери, в яких українці можуть задіяти творчість.
«Ще одна сильна сторона – це бажання зберегти демократичну природу держави, зберегти свободу слова, політичних дискусій, не зважаючи на війну та всі виклики, з якими стикається Україна», – сказав Міхаель Бродський.
Він додав, що Ізраїль, своєю чергою, готовий допомагати Україні з розвитком ІТ-сектору, сільськогосподарського сектору та медичного сектору.
Серед іншого учасники форуму також відзначили, що для матеріальної підтримки відбудови Україна має дозволити окремим громадам самостійно домовлятися з урядами різних країн про фінансову допомогу, використовувати заморожені активи росіян та розраховувати на репарації, які Росія все таки мала б сплатити після війни.
Ми використовуємо