Уряд продовжив карантин до 22 червня, але щотижня запроваджує певні послаблення. У Львові уже відновили роботу усіх ринків, магазинів, майстерень з ремонту одягу та взуття, салонів краси, а заклади громадського харчування вже понад тиждень приймають відвідувачів на літніх майданчиках. Місто поволі виходить з карантину, а мешканці повертаються до звичного життя.
Щоб знизити прояви негативних наслідків пандемії та максимально швидко повернути до роботи усі сфери в місті, у Львові розробили спеціальну програму «Львів. Завтра». Там зібрані основні правила, яких мають дотримуватись як мешканці, так і підприємці. ZAXID.NET проаналізував цю програму та розказує про головне.
***
Програму розробляли фахівці спільно з КУ Інститут міста. Вони виокремили найважливіші складові для усіх сфер, яких варто дотримуватись після карантину:
- масове тестування (експрес-тести для осіб з групи ризику та для працівників, що контактують з багатьма людьми);
- віддалена робота (мерія закликає усіх роботодавців, а також мешканців за можливості продовжувати працювати з дому);
- гігієна та маски (ретельне миття рук та носіння масок у громадських місцях знизить ризик інфікуватись коронавірусом);
- діджиталізація (львів’ян просять робити покупки та оплачувати їх онлайн, а компанії – розширити перелік онлайн-послуг, що під час та після карантину лише сприятиме збільшенню прибутків);
- дистанція (працівники та відвідувачі мають дотримуватись дистанції у 1,5 м, так само, як і носіння маски, це має бути новим правилом після карантину);
- інформування (інформацію про коронавірус варто брати лише з надійних джерел та не поширювати фейки);
- співпраця (для подолання кризи важливо об’єднуватись у різних сферам та допомагати одне одному);
- моніторинг (ризики нових спалахів коронавірусу дуже великі, тому варто дотримуватись усіх рекомендацій та постійно моніторити ситуацію).
Найважливішими напрямками програми є безпека життя і здоров’я мешканців, медицина і охорона здоров’я, бізнес і робочі місця, взаємодопомога і підтримка. Далі розкажемо детальніше, яких змін зазнають ці напрямки.
Безпека
У Львові створять мобільний додаток з приблизною геолокацією людей інфікованих коронавірусом. Інформацію у додаток вноситимуть медики. Також планують зробити додаток, щоб мешканці періодично вносили дані про свої симптоми, які відображатимуться на віртуальній карті міста. Так будуть демонструватися ареали поширення вірусу.
Спершу дитсадки будуть приймати лише дітей, батьки яких працюють, а батькам не дозволятимуть заходити у приміщення. Дітям мають міряти температуру, у закладах мають бути антисептики, проводитись дезінфекція і тд. Подача документів для зарахування дитини у садок чи школу має проводитись онлайн. У школах також мають впроваджувати електронні щоденники.
Для закладів громадського харчування розроблять єдиний протокол роботи, а весь персонал перед початком роботи закладу мають тестувати на коронавірус. Ті заклади, що пройшли перевірку, отримають спеціальну позначку, що інформуватиме клієнтів. Також у кафе та ресторанах мають впроваджувати цифрове меню.
У місцях скупчення людей (аеропортах, вокзалах і тд.), публічних закладах мають проводити скринінг температури тіла, а також забезпечити можливість експрес-тестування на коронавірус (особливо для працівників, що контактують з багатьма людьми).
У громадському транспорті міста мають поступово відмовлятись від готівки та забезпечити мешканців можливістю розрахуватись за проїзд безготівково (QR-коди, смс-оплата, переказ з картки і тд.). Також у місті інвестуватимуть додаткові коши у розвиток велоінфраструктури.
На усіх комунальних підприємствах має бути посилена санітарна обробка, прибирання та дезінфекція. Це ж стосується і мешканців міста, які мають ретельно прибирати у своїх квартирах.
Медицина
У місті обладнають лабораторію для ПЛР-тестування, а також проводитимуть тестування за соціологічною вибіркою, яку розроблять спільно з ІТ-кластером.
Також у Львові створять резервний фонд захисних засобів та усіх необхідних матеріалів на випадок нових спалахів поширення коронавірусу, здійснюватимуть доплати лікарям та пропагуватимуть вакцинацію від інших вірусів.
Бізнес
Львівському бізнесу хочуть надавати гранти, щоб він переходив в онлайн. У рамках програми сприяння підприємництву представники бізнесу зможуть подати заявку про переведення бізнесу в онлайн, а комісія ЛМР зможе прийняти рішення про відшкодування частини витрат. Проте, як саме це працюватиме та про які відшкодування йдеться наразі не відомо.
Мерія обіцяє пришвидшити розгляд та видачу дозволів на розміщення літних майданчиків.
Для місцевих виробників будуть проводити виставки та ярмарки на площі Ринок, проспекті Свободи, перед Львівським університетом, а також у різних районах міста. Таким чином підприємці зможуть продемонструвати свою продукцію.
У місті підтримуватимуть інформаційну кампанію «Зроблено у Львові» та маркуватимуть продукцію локальних виробників у супермаркетах. Також створять чат-бота з інформацією для львівського бізнесу.
Мер Львова щомісяця проводитиме онлайн-прийом для підприємців. Їх також консультуватимуть щодо участі у державних та міжнародних програмах, а також участі у тендерних закупівлях.
Взаємопідтримка
У лікарів, першочергово у тих, хто працює з інфікованими коронавірусом, а також у постраждалих мешканців та соціальних працівників буде можливість пройти психологічну реабілітацію. Також психологічну та технічну допомогу надаватимуть пенсіонерам.
На сайті мерії розмістять цифровий калькулятор для розрахунку суми податку на нерухоме майно, за допомогою якого будь-хто зможе самостійно розрахувати необхідну суму податку та добровільно сплатити її.
У рамках проекту «Е-бібліотека» львів’яни зможуть дистанційно замовляти книги, відслідковувати наявність книг у різних філіях бібліотек (як дитячих, так і дорослих). На даху Центру Довженка проводитимуть кінопокази просто неба, а на літній сцені у Парку культури щосуботи один з комунальних театрів показуватиме вистави.
Для молоді розроблять онлайн-посібник з варіантами працевлаштування, освітніми можливостями та іншими активностями після карантину. Також створять мобільний додаток про волонтерські ініціативи.
«Вихід з карантину не може бути надто швидким»
Загалом на реалізацію програми «Львів. Завтра» передбачено два роки. Мер Львова Андрій Садовий уже представив розроблену програму представникам бізнес-середовища, медикам та ректорам львівських університетів, які підтримали напрацьовані кроки виходу міста з кризи.
«Ця програма дуже корисна і вчасна, бо всі ці недоліки, які є в країні, стосуються і будуть стосуватись нас ще довго. Головний недолік – ми не знаємо, коли закінчиться пандемія. Нема гарантії, що українці не підуть на карантин повторно. Працювати потрібно, попри невідомість. Похвально, що місто взялось за вирішення цієї проблеми. Життя не переривається тим, що є карантин, що є певні проблеми, певні рішення уряду, які нам не подобаються. Але це колись закінчиться і треба жити далі», – сказав Юрій Бобало, ректор «Львівської політехніки» .
У освітньому середовищі вважають цю програму вчасною та зазначають, що з відновленням роботи університетів їм доведеться посилити заходи бепеки.
«Щодо розділу безпеки, то всі університети зіткнуться з ситуацією, коли відновиться навчання, треба буде проводити скринінг, дистанціювання тощо. У нас багато студентів, які мешкають в гуртожитках, тому треба спільно подумати про перевезення таких категорій студентів, щоб вони могли їздити з гуртожитків до університетів. Ще хочеться звернути увагу на інші пункти. Місто долучилось до проекту електронної бібліотеки і це правильне рішення. На це зараз великий запит», – наголосив Андрій Гукалюк, проректор Львівського університету.
Львівська імунологиня Валентина Чоп’як наголосила на важливості використання масок та рукавичок і після завершення карантину. За її словами, важливим також є контроль за станом здоров’я тих людей, які перехворіли на коронавірус.
«Пропоную закріпити конкретні лікарні, які будуть стежити за станом таких пацієнтів. За тими, хто переніс важку форму хвороби, – потрібне спостереження мінімум півроку, оскільки вони мають імунодефіцитні порушення, а тому схильні до інших хворіб. Також варто створити робочу групу, яка б могла оцінити формування колективного імунітету – тут можна залучити медиків та ІТ-спеціалістів», – розповіла Валентина Чоп’як.
Доктор медичних наук Олександр Зінчук зазначив, що у програмі варто чіткіше прописати контроль за дотриманням протиепідемічних заходів.
«Вихід з карантину не може бути надто швидким, як в деяких наших західних сусідів. В Україні нема тенденції до зниження кількості інфікованих і померлих. Навіть Львівщина ввійшла в епідемічний процес пізніше ніж деякі інші області України, тому нам потрібно виходили з карантину пізніше за них. На все це потрібно звертати увагу. Розділ про медицину є добре складений, але потрібні певні уточнення, більше звернути увагу на протиепідемічну ситуацію. Для цього потрібно підключити спеціалістів і бригади, які б контролювали цей процес у всіх установах і приміщеннях, чи вони дотримуються всіх протиепідемічних норм», – зазначив Олександр Зінчук, професор Львівського медичного університету.
«Має бути чітко прописана система контролю і відповідальності тих, хто неналежно виконує свою діяльність, яка передбачає обслуговування мешканців Львова. Також ми не маємо вчасно ізольованих осіб, які піддалися інфікуванню, і немає правильної утилізації масок з точки зору епідеміології. Важливо розуміти, що зараз є складна психоемоційна ситуація, пов’язана з виходом з карантину, і складна економічна ситуація, і це впливає на здоров’я людей», – наголосила Наталія Виноград, лікарка-епідеміологиня.
Наступного тижня цю програму мають винести на розгляд депутатів Львівської міськради.
Ми використовуємо