Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідав Київ у середу, 19 січня. Він вже зустрівся із співробітниками посольства США у Києві, президентом України Володимиром Зеленським та міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Головною причиною такої несподіваної поїзки, про яку стало відомо лише напередодні, послугувало скупчення російських військ на кордоні. А відбувається вона майже за тиждень після безрезультативних переговорів Заходу і Росії щодо так званих «гарантій безпеки».
Візит до України для Блінкена не перший, він відвідував її ще на початку травня 2021 року, коли Росія також стягувала свої війська до українських кордонів. Мета візиту Держсекретаря США відтоді не змінилася – підтвердити підтримку Вашингтону суверенітету та територіальній цілісності України. ZAXID.NET коротко наводить головні тези візиту Держсекретаря США Ентоні Блінкена до України на тлі загрози російського вторгнення.
Візит на прохання Байдена
До Києва Блінкен прилетів ще зранку 19 січня. Спершу він зустрівся із працівниками посольства США, яких повідомив про план дій Вашингтону на випадок «непердбачуваних ситуації» у разі подальшої ескалації з боку Росії, а після – із Зеленським та Кулебою. Саме дипломатичне турне Держдеп США називає «частиною дипломатичних зусиль для зниження напруги, спричинену російськими військами на кордоні України».
Під час зустрічі із Зеленським він розповів, що приїхав сюди на прохання президента США: підтвердити підтримку України з боку США, обговорити минулий тиждень інтенсивної дипломатії, а також проконсультуватися стосовно наступних кроків, зокрема зустрічі із Лавровим.
Агресія Росії та SWIFT
Скупчення російських військових на кордоні він назвав «безпрецедентною загрозою» та запевнив, якщо Росія вдасться до агресії – вона зіткнеться із серйозними наслідками з боку США і ЄС. Але яких саме – він не уточнив. Блінкен зазначив, що під час переговорів з Росією США наголошували на вирішення ситуації саме дипломатичним шляхом.
Водночас, вже на спільній із Кулебою конференції Блінкен ухилився від прямої відповіді стосовно відключення РФ від системи SWIFT у разі нападу на Україну. Лише сказав, що варто бути готовим запровадити санкції, які не вводили з 2014 року.
«Ми працюємо не лише у тісних консультаціях з європейськими партнерами Я сподіваюся, що до цього не дійде, але у разі необхідності ми будемо діяти скоординовано для того, щоб Росія відчула наслідки», – зазначив він.
Про те, що США і ЄС нібито більше не розглядають можливість відключення Росії від SWIFT раніше повідомляло німецьке видання Handelsblatt. Мовляв, таке відключення може призвести до дестабілізації фінансових ринків, тому сторони вирішили розглянути питання введення адресних санкцій проти великих російських банків. У відповідь на це Білий дім заявляв, що не відкидав жодних варіантів санкцій стосовно Росії.
Військова допомога США
Блінкен також анонсував нові поставки оборонної допомоги Україні, які очікуються вже найближчими тижнями. Він також запевнив, якщо Росія відновить свою агресію, Україна отримає додаткову допомогу. Однак, що саме вона міститиме, він не повідомив. Зокрема, він повідомив, що США виділить Україні додаткові 300 млн доларів у 2022 році.
«Я не зупинятимусь на всіх деталях цієї допомоги, але хочу зазначити, що ми надали допомоги в галузі безпеки Україні за останній рік більше, ніж будь-якій інший країні, починаючи з 2014 року», – розповів Блінкен на брифінгу із главою МЗС Кулебою.
Зазначимо, ще 11 січня телеканал CNN повідомив, що наприкінці грудня 2021 року Адміністрація президента США Джо Байдена таємно затвердила додаткову оборонну підтримку для України в розмірі 200 млн доларів. Politico писав, що до нього можуть увійти радари та морське обладнання.
Справа Порошенка
Під час візиту в Держсекретаря США навіть запитали про справу екс-президента України Петра Порошенка, якого підозрюють у держзраді через постачання вугілля з ОРДЛО. Американський чиновник інтерв’ю «Голосу Америки» заявив, що не може докладно її коментувати, але наголосив, що «у розгляді будь-якої справи має бути незалежний суд і не повинно бути переслідуваних».
Водночас наголосив, що українці, незважаючи на відмінність у політичних поглядах, повинні об’єднатися через російську агресію.
«Лідери в українському уряді та поза ним повинні відкласти свої відмінності заради спільних національних інтересів і разом готуватися до, йомвірно, важких днів. Але при цьому США хочуть, щоб ви знали, коли ви протистоїте спробам розколоти чи залякати, США стоять пліч-о-пліч з вами», – сказав він на прес-конференції із Кулебою.
Куди далі?
Дипломатичне турне візитом до Києва не завершиться. 20 січня він вирушить до Берліна для обговорення із європейськими колегами нещодавніх дипломатичних контактів ЄС із РФ, а 21 січня до Женева – там він має зустрітитися із главою МЗС Росії Сергієм Лавровим. Як наголошує Держдеп США, із російським міністром він обговорити питання, які «викликають двостороннє занепокоєння».
Що передувало
Росія вимагає гарантії від НАТО щодо нерозширення на схід Європи і, відповідно, щодо невключення до складу Альянсу України. Натомість США дотримуються позиції, що Україна сама повинна обирати. З приводу цього делегації США, ЄС, НАТО навіть провели переговори із Росією, однак безрезультативно. Захід відкинув російський ультиматум щодо отримання Кремлем гарантій того, що Україна не вступатиме до Альянсу.
Наразі відомо, що Росія зосередила навколо України групи військ чисельністю понад 100 тисяч, продовжує стягувати війська та посилює угруповання бойовиків «Л/ДНР». Попередньо, за інформацією розвідки, напад Росії на Україну може статися наприкінці січня або на початку лютого. У разі вторгнення в Україну, Росії загрожують масштабні санкції, аж до відключення від платіжної системи SWIFT та обмеження ввезення в цю країну смартфонів і запчастин до літаків.