Столтенберг розповів про результати засіданні Ради Росія – НАТО щодо України

Між Росією і НАТО існують істотні відмінності у поглядах щодо ситуації в Україні та довкола неї, а також стосовно її наслідків для європейської безпеки. Про це повідомив у середу, 12 січня, генеральний секретар блоку Йенс Столтенберг, пише LB.ua.

Столтенберг визнав, що наявні розбіжності між сторонами буде нелегко подолати, однак позитивною ознакою є те, що країни члени-НАТО та Росія сіли за стіл переговорів.

Генеральний секретар НАТО назвав уже відому широкому загалу вимогу РФ щодо виведення військових сил зі східних членів-НАТО, а також відмови Альянсу від прийому нових членів. Натомість за словами генсека, учасники Альянсу наголосили на своєму праві продовжувати політику відкритих дверей для нових країн і право кожної держави обирати власну безпеку.

«Країни-члени НАТО чітко дали зрозуміти, що не відмовляться від захисту і оборони один одного, в тому числі з присутністю військ у східній частині НАТО. Водночас і РФ і члени блоку висловили необхідність відновлення діалогу і пошуку графіку подальших зустрічей», – додав він.

За словами Столтенберга, НАТО готове обговорювати збільшення прозорості військових навчань, зменшення космічних і кіберзагроз та запобігання небезпечних військових інцидентів та контролю над озброєнням включно з розміщення ракет. Також Країни-члени НАТО закликали Росію утриматися від агресії на адресу країн блоку.

Російську делегацію очолював заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко, який був постійним представником Росії при НАТО (2012-2018). Від НАТО ж були представники 30 країн, що входять до Альянсу.

Зазначимо, що російська делегація наразі не робила заяву про підсумки перемовин.

Зустріч у Брюсселі – один із раундів знакових переговорів за участю Росії, які відбуваються у Європі цього тижня. 10 січня представники РФ та США провели двосторонню зустріч у Женеві, а 13 січня відбудуться переговори на рівні Росія – ОБСЄ, у яких візьме участь і українська сторона, пише NV.ua.

Остання зустріч у форматі Росія – НАТО пройшла 5 липня 2019 року. Відновити перемовини в цьому форматі вирішили на тлі стягнення Росією військ і техніки до кордонів України та висунення росіянами ультиматумів щодо нерозширення Альянсу на схід.

Як інформував ZAXID.NET, Росія намагається отримати юридичні гарантії заборони на прийняття до НАТО України та інших країн на сході Європи. У РФ їх називають не інакше як «гарантії безпеки». Своєю чергою в НАТО переконані, що Росія не має права диктувати свої умови щодо прийняття чи не прийняття окремих держав до складу Альянсу.

До слова, курс України в НАТО закріплений у Конституції. Крім того, Україна імплементує натівські стандарти у своє законодавство, а блок висловлює підтримку на тлі російської агресії.

До слова, на цьому тлі група конгресменів від Республіканської партії США заявила про намір внести законопроект, який оголошує Україну країною «НАТО-плюс». За словами авторів цієї ініціативи, це дасть змогу суттєво збільшити фінансування летальної допомоги (надання зброї – ред.) Україні та ініціює перевірку доцільності оголошення РФ державою-спонсором тероризму.