Пам’ятку археології на Хмельниччині незаконно внесли до землі сільськогосподарського призначення

У Хмельницькій області 5 га землі незаконно внесли до земель сільськогосподарського призначення та передали у комунальну власність територіальної громади. Ділянка цінна тим, що на ній розташована пам’ятка археології національного значення – у ІХ-ХІІІ століттях там існувало згадане у літописах місто Тихомель. У цьому місті зростав князь Данило Романович, ним володіли Острозькі, також там збереглся унікальна соцініанська каплиця-усипальниця. Прокуратура довела в суді, що земля є власністю держави і не підлягає приватизації.

Як повідомив 8 травня Офіс генпрокурора, пам’ятка розташована на території Ямпільської громади, її взяли на державний облік ще в 1971 році. Площа землі, на якій розташований об’єкт культурної спадщини, – 5 га землі, а її вартість – понад 75 млн грн.

«Під час інвентаризації ділянку незаконно віднесли до земель сільськогосподарського призначення та передали у комунальну власність територіальної громади. Внаслідок таких дій порушено виключне право власності держави на особливо цінні землі, а також створено реальні ризики пошкодження частини археологічної спадщини України», – повідомили в Офісі генпрокурора.

Хмельницька обласна прокуратура подала судовий позов про зобов’язання повернути ділянку законному власнику – державі. Як зазначено у рішенні суду, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ще у 2019 році передало у комунальну власність Ямпільської об’єднаної територіальної громади земельну ділянку площею 6,1381 га. На ній ділянка історико-культурного призначення займає 5,2862 га.

25 квітня Господарський суд Хмельницької області задовольнив позовні вимоги і повернув у власність держави пам’ятку археології національного значення.

Історична цінність Тихомеля та аріанської вежі

Археологічні дослідження селя Тихомель дають відомості, що люди жили на цій землі в різні часи. Там виявили:

• поховання та кургани епохи бронзи (3300-1200 років до нашої ери),
• поселення представників черняхівської культури (100-500 роки нашої ери),
• ритуальну вазу IV ст. із зображенням ранньослов’янського календаря.

Там проживали племена дулібів та їхні нащадки волиняни. Ця територія увійшла до складу Київської Русі і завжди була предметом суперечок між Галицьким і Волинським князівствами. Тихомель вперше згадується в літописі в 1152 році. У XIII ст. Тихомель стає резиденцією молодого князя Данила Романовича, воно було добре укріплене, згадувалося в літописах як значне місто Галицько-Волинської Русі, що розвивало торгівлю і ремесла.

У XVI ст. у західній та центральній Європі поширився реформаторський рух, який охопив також і українські землі, що на той час входили до складу Речі Посполитої. Тодішні власники міста – представники руського шляхетського роду Кобаковичів-Сенют прийняли соцініанство (одна з протестантських течій). Саме з тих часів там збереглася вежа-каплиця, яка також є унікальною пам’яткою історії та архітектури національного значення. Гробівець родини Сенют датується 1628 роком.

Каплиця на малюнку Наполеона Орди XIX ст.

Наступними власниками містечка була мама Гальшки Острозької, князі Збаразькі, Вишневецькі, Раздивіли, Ходкевичі і Сапіги.

Городище літописного міста Тихомеля ІХ-ХІІІ ст. є пам’яткою археології, воно має науково-історичну цінність для пізнання історії Південно-Західної Русі. Археологи зможуть дослідити ділянку більш детально і виявити цінні артефакти. Збережена аріанська (соцініанська) вежа-каплиця не має аналогів на території України і свідчить про історію реформаторської течії в кінці XVI - на початку XVII ст. Що цікаво, що обласні депутати виділили з бюджету області гроші на першочергові протиаварійні роботи на пам’ятці того ж 2019 року, але вже після передачі землі в комунальну власність.