Увечері 14 березня з’явилося відео, як в ефір російського пропагандистського «Первого канала» прорвалася працівниця телеканалу з плакатом, на якому був заклик припинити війну в Україні. Після хвилі радості і вдячності в українських соцмережах почали з’являтися аргументи про те, що насправді це була постановка, а не щире каяття: плакат був занадто рівний, їй дозволили бути в кадрі занадто довго, та і взагалі на «Первом канале» справжніх прямих ефірів не буває.
Правда це чи постановка поки що не може на 100% стверджувати ніхто, та натомість під час війни мережею шириться багато інших фейків. У більшості випадків їх розганяє Росія – щоб дезінформувати українців, дезорієнтувати, посіяти сумнів та паніку: противника, який панікує, а не робить все заради перемоги, здолати легше. І саме тому ми всі маємо бути особливо уважними до інформації, яку споживаємо та поширюємо.
ZAXID.NET зібрав найпопулярніші фейки російської пропаганди, розповідає, як розпізнати обман і маніпуляцію, а також кому варто довіряти, а кого краще ігнорувати.
Ми здаємося
Перша і одна з найбільш небезпечних груп фейків, що намагається розігнати від початку війни Росія, – капітуляція України. Центр інформаційної безпеки навіть попереджав, що для цього росіяни використають технологію діпфейк для фабрикування відеозвернення президента Володимира Зеленського. Та поки що ворог спромігся лише на листівку в стилі вайбер-чатиків і злам сайтів ОТГ на Волині, а також біжучку в ефірі телеканалу «Україна 24».
До цієї групи фейків також відносяться повідомлення про втечу Володимира Зеленського з України, через що він періодично записує відеодокази протилежного – на вулицях Києва, біля Офісу президента чи всередині нього. Загалом президент та інші представники влади щодня нагадують українцям: якщо ви бачите якесь повідомлення про капітуляцію чи поступки (визнання Криму російським чи Л/ДНР) – не вірте їм.
Також періодично з’являються фейки про те, що окремі міста стають «російськими». Зокрема, Міноборони Росії повідомляло, що в Маріуполі російський спецназ нібито ліквідував націоналістів, розблокував місто, після чого розпочалася евакуація населення. Такі повідомлення – лише недолугі спроби створити картинку росіян-«освободителей». Справді, мери двох міст – Південного та Куп’янська на Харківщині – дійсно здали свої міста окупантам, проте мешканці цих міст аж ніяк не погодились з таким рішенням. Обох зрадників держави вже затримали та судитимуть.
Допомагають створити уявлення про успіхи російських військ маніпулятивні карти, на яких позначені значні площі окупованих територій. Насправді ж росіяни контролюють (точніше – тримають у заручниках) лише деякі населені пункти та дороги.
Націоналісти, віруси проти слов’ян та ядерна зброя
Чи не найбільш безглузді фейки – «причини» нападу Росії на Україну. Як і до початку вторгнення, росіяни намагаються показати себе рятівниками: Міноборони РФ заявило, що 2,5 млн українців попросили їх врятувати від страшних націоналістів та евакуювати до Росії, а мешканці 13 областей України хочуть добрих стосунків з Росією. З якої стелі взята ця соціологія, звичайно ж, не уточнюється.
Під час війни з’явилися нові вражаючі подробиці російського вторгнення: виявляється, тут рятують не тільки українців від націоналістів, а ще й росіян – від біологічної зброї, яку розробляють в українських лабораторіях на замовлення США. Українські науковці нібито розробляли етнічно орієнтовані віруси, які б переносили в Росію птахи та комахи. Працювали б ці віруси виключно проти слов’ян, до яких російська пропаганда відносить лише росіян. Цей безглуздий фейк, вочевидь, розрахований також тільки на внутрішнього споживача. Або на божевільних.
Третій фейк від «рятівників» – розробка українцями ядерної зброї, зокрема, на базі ЧАЕС та Харківського фізико-технічного інституту. Цю інформацію вже спростувала РНБО.
Погані українські військові
Окремо варто виділити неправдиві звинувачення українських військових в обстрілах цивільних, блокуванні евакуації та інших злочинах. Такі фейки краще замасковані, і тому більш небезпечні за божевільні заяви про нациків чи антиросійських комарів, хоча і тут пропагандисти працюють не надто злагоджено.
Найбільш яскравий приклад – обстріл пологового будинку в Маріуполі. Спершу глава МЗС Росії Сєргєй Лавров визнав, що росіяни бомбили пологовий, пояснюючи це розташуванням там полку «Азов». Та вже за кілька годин Міноборони РФ почало розганяти інформацію про те, що насправді обстріл був інсценізацією українців, а вагітна на фото – насправді актриса. Крім того, російські пропагандисти звинуватили українських військових у мінуванні житлових будинків у місті, що не має жодних підтверджень.
Українських військових також звинувачували в ігноруванні гуманітарних коридорів в Ірпені, прикриванні мирними мешканцями, обстрілах території Білорусі та Росії, евакуації з Сум виключно іноземців, зберіганні зброї на Запорізькій АЕС. Усе це не відповідає дійсності: українські військові не ризикували і не будуть ризикувати життям мирних мешканців – ні в Україні, ні в інших країнах.
На сайті Житомирської облради розмістили фейк про негайну евакуацію через «наступ запорізькою міською радою». Також кілька днів тому поширювалася інформація про коридор для евакуації на Херсонщині, якого насправді не існує. Інформацію про всі погоджені гуманітарні коридори повідомляє щоранку віце-прем’єр-міністерка з реінтеграції Ірина Верещук, брифінг можна переглянути в соцмережах Офісу президента.
Допомога потрібна негайно
Небезпечна група фейків, які часто розганяють самі українці, – це заклики про допомогу: біженцям, волонтерам, військовим, дітям, людям з інвалідністю, тваринам. Часом такі прохання покликані просто посіяти паніку: їх можна відрізнити за вигуками «все пропало», «нас кинули», «терміново!!!», «максимальний репост!» чи подібними.
Так, днями соцмережами ширилася інформація про необхідність всиновлення евакуйованих дітей, яких нібито кинули напризволяще, проте насправді процес усиновлення взагалі неможливий під час війни. Інші повідомлення про допомогу можуть бути банально шахрайськими схемами.
Без грошей, світла та зв’язку
Регулярно спростуванням фейків займається НБУ. Серед останніх – припинення роботи системи електронних платежів (СЕП), через що нібито потрібно терміново зняти готівку. Насправді СЕП працює щодня 23 години на добу, як і раніше. Загалом усю достовірну інформацію щодо функціонування банківської системи можна дізнатися на офіційному сайті Нацбанку чи безпосередньо у вашого банку.
На початку війни ширився фейк про відключення електропостачання, а в останні дні – про необхідність економити електроенергію. У Києві нібито закінчувалися реагенти для очищення питної води, а російські війська буцімто зібралися заглушити український мобільний зв’язок та інтернет і замінити його на свій. Насправді електрика (там, де не пошкоджені мережі) є, реагенти теж є, а непомітна заміна мобільного сигналу технічно неможлива. Всі ці фейки покликані лише посіяти паніку через уявну небезпеку порушення доступу до життєво необхідних послуг.
Перемоги та поразки
Неправдива інформація про наступ ворога чи захоплення ним певних територій та інфраструктури теж сіють паніку – наприклад, про штурм Миколаєва, якого насправді не було, замінування мосту в Кам’янці-Подільському чи захоплення водоканалу в Херсоні. Таким повідомленням можна вірити, лиш якщо їх поширюють офіційні канали – центральна чи місцева влада, Генштаб або військові підрозділи.
Фейки про звитяги українських військових (як-от знищення 200 одиниць техніки під Мелітополем) теж поширювати не варто, адже це дискредитує українську владу та уподібнює нас російським пропагандистам, які малюють картинку війни, яку хочуть.
Міжнародні фейки
Ще одна група фейків скерована більше на іноземців, щоб знизити рівень підтримки України та створити розкол серед партнерів. Серед таких, зокрема, повідомлення про переслідування євреїв на Житомирщині, заборону ООН називати війну в Україні війною, погрози України припинити транзит газу до ЄС, а також поради ізраїльського прем’єр-міністра Володимиру Зеленському погодитися на вимоги Росії.
Як розпізнати фейки
У першу чергу варто подбати про канали, з яких ви черпаєте інформацію. Якщо ви досі з якихось причин читаєте російські ЗМІ, блогерів чи Telegram-канали – припиніть це робити. Якщо вони й не поширюють відверті фейки, то все одно створюють наратив, вигідний першочергово їм, а не українцям.
В Україні насамперед варто довіряти офіційним джерелам інформації – державним органам, місцевій владі, Збройним силам. Список основних каналів ZAXID.NET публікував раніше. Новини в медіа також обов’язково повинні мати посилання на офіційне джерело, бажано – з прямим лінком. Якщо такого нема – краще перевірте інформацію самостійно. Новинам без посилань у ЗМІ, вайбер-чатах, анонімних Telegram-каналах довіряти не варто взагалі, як і повідомленням зі слів сестри кума бабці свата.
Якщо ви побачили заклик про допомогу в соцмережах і у вас тягнеться палець це поширити – стримайте себе та спершу перевірте, чи достовірна це інформація, хто її поширює та навіщо. Підказкою про фейк, крім панічних вигуків, може бути форма повідомлення: скріншот скріншота, на якому немає жодних контактних даних або ж є лінки, на які неможливо клікнути, – тривожний дзвіночок.
Крім того, Центр протидії дезінформації при РНБО України створив фактчек-бот у Telegram для розпізнавання фейкових новин. Йому можна надіслати будь-яку інформацію, яку ви вважаєте підозрілою, і її оперативно перевірить професійна команда фактчекерів із застосуванням штучного інтелекту. Відповідь ви отримаєте за кілька хвилин.
Загалом пам’ятайте: ворог хоче, щоб ми панікували і помилялися. Тому краще не поспішати і будь-яку інформацію перевірити тричі перед тим, як передавати її далі, почекати офіційного підтвердження – особливо, якщо ви в тилу і ця інформація на вас безпосередньо не впливає. Якщо ви сумніваєтеся хоч трохи в достовірності інформації, краще не поширювати її взагалі.