Сезон тривог та темряви

Традиційно влітку завершився сезон у театрах та концертних залах. Це був перший сезон, який повністю пройшов в умовах повномасштабного вторгнення. Повітряні тривоги, що переривали вистави та концерти, вимкнення світла, актори, режисери та музиканти у лавах ЗСУ…

ZAXID.NET підготував цикл публікацій про те, як існували театри, філармонія та органний зал в нових та у, м’яко кажучи, не сприятливих для культури умовах. Почнемо з концертів та мизучних вистав, а у наступних публікаціях розповімо про львівські театри.

Львівська опера пізнавала себе та думала про страшну помсту

Львівська національна опера провела уже 123-тій театральний сезон. Однією з центральних подій стало відзначення 150-річного ювілею від дня народження Соломії Крушельницької (1872-1952). Зокрема, у день 150-річчя співачки на сцені Львівської національної опери відбувся Гранд-концерт «Соломія. Brava!». Серед виконавців – запрошені співаки та співачки з усіх оперних театрів України, солісти, хор й оркестр Львівської національної опери і запрошений диригент – італієць Альберто Веронезі.

Концерт «Соломія. Brava!»

Солісти Львівської національної опери презентували цикл благодійних концертів «Колискова для солдата». Це був онлайн-проект на підтримку українських військових. Ідея належить солістові Опери Петрові Радейку. Найкращі оперні співачки України впродовж кількох місяців записували пісні українських композиторів та обробок народних пісень. Символічними були і місця зйомок – укриття оперного театру чи технічні приміщення, де доводиться ховатися артистам під час оголошення повітряних тривог. Відео онлайн-проекту переглянули тисячі користувачів з усього світу, тож артисти вирішили масштабувати проект та виконати його наживо. Усі кошти, виручені з продажу квитків, передані у благодійний фонд «Повернись живим».

Світова прем’єра опери «Страшна помста» Євгена Станковича стала першою постановкою театру у період повномасштабного вторгнення. Премʼєра такого масштабу стала справжнім викликом для татру. Адже репетиційний процес переривався численними сигналами повітряної тривоги та відключенням електроенергії внаслідок російських ракетних атак. Артисти продовжували займатися в укриттях, не зупинялися і процеси виготовлення декорацій та пошиття костюмів.

Опера «Страшна помста»

Для постановки до України під час війни, на запрошення театру, наважилася приїхати міжнародна команда на чолі із німецьким режисером Андреасом Вайріхом, сценографкою та дизайнеркою костюмів Анною Шеттль. За диригентським пультом – Володимир Сіренко, а також музичний керівник театру Іван Чередніченко, чиїх батьків вбили росіяни в Ірпені.

До 300-річчя від дня народження українського мислителя Григорія Сковороди, Опера презентувала модерний балет «Пізнай себе» за мотивами творчості видатного українського філософа.

Сучасний балет у режисурі Василя Вовкуна використав електронну музики композитора Дмитра Данова. Вистава поєднала сучасну хореографію (запрошений балетмейстер Вадим Прокопенко, м. Київ), хоровий спів (хормейстер Вадим Яценко) та елементи повітряної гімнастики. Доповнили балет новітні відеопроекції (художник Олег Кіндратів) та світлова партитура (художник Олександр Мезенцев). Репетиції також проводили у перервах між ракетними обстрілами та екстреними вимкненнями електроенергії.

Балет «Пізнай себе»

14 квітня 2023 року, вперше на сцені Львівської національної опери прозвучала композиція «Stabat Mater», що є найвідомішим мистецьким втіленням страждань Діви Марії, яка стоїть біля хреста з розп’ятим сином Ісусом Христом. Вічна тема знайшла своє відображення і у творчості сучасного українського композитора Олександра Родіна. Його «Stabat mater» був написаний під впливом трагічних подій, що відбувалися на Майдані Незалежності під час Революції Гідності. Композиція прозвучала у виконанні солістів та камерного оркестру Львівської національної опери під орудою Ірини Стасишин.

У Львівській національній опері також започаткували новий фестиваль класичної камерної музики в Україні під назвою «Дзеркало» (28 квітня-7 травня). Впродовж 10 концертних днів відомі солісти та знані колективи з різних регіонів країни, попри повітіряні тривоги, виступали у Дзеркальній залі Львівської національної опери, граючи сучасну музику й класику.

І на завершення сезону відбулась його найгучніша прем’єра: опера «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського у новій редакції. Прем’єра 123-го сезону стала вже восьмим прочитанням однієї з найвідоміших українських опер на сцені театру. Виставу присвятили памʼяті Михайла Риндзака (1947-2022), художника-постановника Львівської національної опери. Опера у режисурі Оксани Тараненко постала перед глядачами у музичній редакції Олександра та Дмитра Саратських, сценографії Тадея Риндзака, костюмах Людмили Нагорної та сучасній хореографії Олексія Буська під орудою відомої інтерпретаторки української музики Ірини Стасишин. Лібрето – Миколи Бровченка та Оксани Тараненко. У режисерській візії Оксани Тараненко образ українського козацтва врешті позбувся столітніх стереотипних меншовартісних нашарувань.

Опера «Запорожець за Дунаєм»

У листопаді 2022 року у Мадридському Teatro Real відбулась урочиста церемонія вручення престижної премії International Opera Awards. Переможцями у категорії «Найкращий оперний театр» стали два оперні театри України – Львівський та Одеський.

У новому, 124-му сезоні, Львівська національна опера планує представити нові проекти, серед яких презентація нового альбому сценографічних робіт Євгена Лисика, багаторічного головного художника театру; прем’єра балетів «Даремна обережність» Петера Гертеля та «Тіні забутих предків» Івана Небесного, а також музично-театральне дійство «Псалми війни» Євгена Станковича.

Ставка на культурну дипломатію у філармонії

120-й сезон став доленосним для Львівської національної філармонії. Восени свій ювілей масштабною програмою відзначив Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії, попри обстріли та блекаути щотижня філармонія запрошувала слухачів на різноманітні концертні програми. Вдалося провести усі традиціні фестивалі, такі як «Віртуози» та інші.

Для Львівської національної філармонії окремим викликом, окрім спільних для всіх відключень електроенергії та повітряних тривог, стала неможливість закордонних гастролей. А саме культурну дипломатію у філармонії назвали головним завданням.

Вже від кінця березня 2022 року з виступами поїхали жіночі колективи – струнний жіночий квартет, хор «Глорія», а за кілька тижнів й оркестр INSO-Львів.

Із січня до березня 2023 року у США виступив Академічний симфонічний оркестр філармонії. Впродовж туру в Америці грали Третю камерну симфонію Євгена Станковича, фрагмент з балетів композитора Анатолія Кос-Анатольського.

Під час виступу у Карнеі-холі

Кульмінацією туру по США став виступ симфонічного оркестру у знаменитому Карнегі-холі. Концерт відкрився Камерною симфонією №3 українського композитора Євгена Станковича (соліст – Михайло Сосновський). Також у концерті прозвучали Перший фортепіанний концерт Йоганнеса Брамса (соліст – українсько-американський піаніст Станіслав Христенко) та Дев’ята симфонія Антоніна Дворжака «З Нового Світу», яка після світової прем’єри саме у Карнеґі-хол, стала знаменитою. Ведучим концерту був відомий кіноактор, сценарист Лієв Шрайбер.

У травні виконали Третю симфонію Бориса Лятошинського практично як прем'єру в Королівському залі у шведському Стокгольмі, перед тим в польському Торуні на фестивалі «Пробалтика».

Важливим пунктом діяльності у філармонії називають прямі онлайн-трансляції, які в першу чергу спрямовані на поширення української музики. Їх є вже понад 80.

Із 25 лютого минулого року філармонія перетворилась на великий гуманітарний, волонтерський центр, де зустрічали колег з Києва, Харкова, Одеси тощо. І всі культурні ініціативи з березня 2022 були скеровані на підтримку українських музикантів. Партер та фоє майже був заповнені речима мілітарного таі медичного призначення. Традиційно з 2014 року цим опікувалась команда оркестру INSO-Львів та Іоланта Пришляк. Надалі безліч було проведено гуманітарних ярмарків, аукціонів, цільових акцій для збору коштів та благодійних виступів.

Закриття сезону

На закритті сезону було зроблено окремий збір на купівлю пікапа для ЗСУ.

На завершення, Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії підготував грандіозну програму. Концерт №1 для віолончелі з оркестру Мирослава Скорика, на думку музикознавців, є одним із кращих українських творів кінця ХХ століття.

У цьому сезоні кількість іноземних музикантів, звичайно, зменшилась. Зараз ситуація трохи міняється на краще. Філармонія готуґться до серпневого фестивалю давньої музики. Один з перших проєктів – виступ камерного хору «Глорія» з невідомим концертом маловідомого композитора 17-го сторіччя Мартина Леополіти. композитора, який багато століть назад працював у Львові. Далі – сучасні «Контрасти» у вересні-жовтні.

«Ми робимо те, що називається зараз “бути носіями нової культурної дипломатії”. Ми робимо те, що зрештою понад 100 років назад робили наші попередники, коли Україна пробувала проголошувати свою незалежність. Назву вам знамениту мандрівну державну капелу Олександра Кошиця, яка напевно вперше представила в такому великому об’ємі Україну», – зазначив очільник філармонії Володимир Сивохіп.

Жива історія та повернення втраченої музики в Органному залі

У сезоні 2022-2023 в Органному залі відбулося багато подій. Але декілька можна виділити особливо.

У жовтні Львівський органний зал запровадив серію «Історичних концертів», адже сезон був для будинку органної та камерної музики, ювілейним, 55-м. Серія історичних подій в Органному залі частково повторила або повністю реконструюювали програми, що виконувалися тут у перші роки після відкриття.

Музика Михайла Вербицького, Миколи Дремлюги, Володимира Фемеліді, Юзефа Ельснера, Йоганна Рукґабера, Валентина Бібіка та інших композиторів звучала на сцені у виконанні Луганського симфонічного оркестру, львівського муніципального хору «Гомін», дириґента Івана Остаповича та найкращих львівських солістів.

Серія ісреконструюювали програми, що виконувалися тут у перші роки після відкриття

Саме у цьому сезоні муніципальний хор «Гомін» став частиною команди Львівського органного залу. За 8 місяців хор провів 25 концертів, де прозвучало 18 різних програм. Було створено і опубліковано на YouTube 14 записів хору. «Гомін» працював з шістьма дириґентами, а дириґент з Швеції Деніел Ганссон став головним запрошеним дириґентом хору. Виступи колективу відвідало понад 2600 людей.

Хор «Гомін» став частиною Органного залу

Із 25 листопада до 18 грудня відбувався органний фестиваль «Музика і війна». Ініціатива обʼєднала собою 17 виконавців з усієї України, програми світових та українських композиторів, нову виставку малюнків маріупольських юних художників, документування рефлексій виконавців на тему мистецтва під час війни.

У січні в рамках «Людкевич Fest 2023», присвяченого до Дня народження композитора, відбулося чотири концерти, де звучала музика Людкевича та сучасників. Її виконали провідні музиканти: сопрано Софія Соловій, фортепіанний дует Dovhan&Zubko Piano Duo, Львівський муніципальний хор «Гомін», Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії під дириґуванням Івана Остаповича.

Софія Соловій на «Людкевич Fest 2023»

Епохальною подією стала премʼєра оновленого оркестрування до співогри Михайла Вербицького «Підгіряни» у Львівському органному залі 28 квітня. Ця мелодрама на рубежі ХІХ-ХХ століть була найуспішнішою українською виставою. Її ставили як на правому, так і на лівому березі Дніпра. У радянські часи про пʼєсу забули, а постать самого автора музики Михайла Вербицького викреслили з історії української музики.

Проте команда Органного залу віднайшла в архівах рукопис клавіру «Підгірян» та вирішила живити цю легендарну музику. Нове оркестрування твору здійснив харківський композитор Володимир Богатирьов. Премʼєра твору пройшла з повним аншлагом. Аудіоверсія концерту є у вільному доступі в додатку Ukrainian Live CLassic. У планах команди Органного залу – видання нот «Підгірян».

Не побоялися приїхати у країну в стані війни з концертами й іноземні виконавці. Львівський органний зал аншлагом приймав органістів з Європи: Якобуса Ґладзіву (Німеччина), Лукаса Гаслера, Штефана Донера (Австрія), Міхал Шостак (Польща), австрійського дириґента Курта Шміда та японську піаністку Хінамі Йоко, двічі з особливимии програмами шведської музики виступив дириґент Деніел Ганссон (Швеція).

Команда Органного залу продовжує промотувати українську класику Ukrainian Live. У мобільному застосунку Ukrainian Live Classic майже щотижня з’являється новий альбом з музикою українських композиторів. З березня 2022 року ще одним крилом проєкту стала інтернет-бібліотека нот українських композиторів Ukrainian Scores.