У Львівській опері вперше показали «Страшну помсту» Євгена Станковича

У Львівській опері відбулась світова прем’єра опери «Страшна помста» Євгена Станковича. Цю виставу театр присвятив подію 80-річчю композитора.

У репертуарі театру вже є опера Євгена Станковича «Коли цвіте папороть». «Страшна помста» є світовою прем’єрою, першою постановкою твору за повістю Миколи Гоголя. Вона також стала першою прем’єрою Львівської опери в період повномасштабної війни.

Похмура інтерпретація біблійної історії про Каїна та Авеля, містична розповідь про страшні злочини, зраду та розплату нащадками за гріхи предків реалізовувала міжнародна команда на чолі із німецьким режисером Андреасом Вайріхом, сценографкою і дизайнеркою костюмів Анною Шеттль, які вже відомі львівським глядачам завдяки постановками опер «Сокіл» та «Алкід» Дмитра Бортнянського.

За диригентським пультом – один із найкращих інтерпретаторів творів Станковича Володимир Сіренко, а також музичний керівник театру Іван Чередніченко. Звісно, у команді постановників є й чимало представників Львівської опери: балетмейстер Сергій Наєнко, хормейстер-постановник Вадим Яценко, художник світла Олександр Мезенцев.

За словами постановників, історія віддзеркалює події сьогодення. «Вистава є особливо актуальною в контексті нашої спільної помсти за нелюдські злочини рашизму», – наголошують вони.

Робота над виставою розпочалася ще до повномасштабного вторгнення Росії на територію України, а сучасні події надали задуму нових сенсів. Аж до бажання змінити фінал.

«Тепер, коли ми побачили всю хоробрість українців, які у часи війни показали світові, що означає боротися за демократію, права людини та свободу, ми хочемо, щоб у фіналі опери прокляття зняли. Вважаємо це своєрідною даниною хоробрості української нації», – ділиться сценографка та художниця костюмів Анна Шеттль (Німеччина).

Художниця-постановниця також розповідає, що глядачі на сцені побачать відтворення колажного всесвіту сну-жахіття, сценічний простір відображає душевні стани головних персонажів. На створення костюмів авторку надихали вбрання козацької доби у поєднанні із сучасними елементами.

І сценографія, і костюми, і постановка загалом стали чудовим обрамленням сильної музики, яка зазвучала саме на сцені Львівської опери.

Попри те, що опера ніколи ще не була поставлена, Євген Станкович працював над нею близько тридцяти років. Ідеєю опери за твором Гоголя поділився зі своїми учнями, зокрема зі Станковичем Борис Лятошинський.

Безпосередньо робота над оперою почалась тоді, коли диригент Стефан Турчак запропонував композитору написати оперу. Проте через хворобу, а згодом і смерть Турчака (1988 рік) робота зупинилась. Вона то завмирала зовсім, то відновлювалась і нарешті зазвучала на львівській сцені.

Початково лібрето до опери написав кінорежисер Юрій Іллєнко у 80-х роках ХХ століття. У львівській виставі звучить лібрето, написане самим Станковичем.

«Є люди, які захищають свою землю, які на цій землі народились та її люблять. Є й такі, що зраджують. Про це – і в повісті Гоголя: зрадники приводять ворога на свою землю. Є і нечиста сила. Це все перегукується із нашою дійсністю та відбувається зараз. І якщо ми взагалі маємо право на духовну апеляцію до чогось, як і кожна людина на цій землі, то саме до добра та світла», – розповів Євген Станкович в інтерв’ю.

Найближчі вистави відбудуться 25 та 26 листопада.

Фото Євгена Кравса для Львівського театру опери та балету.