Браво, Путін!

У журналістиці, головно у новинній, існує таке поняття як глибина реконструкції контексту події. Бо здебільшого хтось щось десь краєчком вуха почув і вже робить необґрунтовані висновки. Класичний приклад – репліка радянської жінки в кінці вісімдесятих років на телемості зі США про те, що «У Радянському Союзі сексу не було». Річ у тім, що закінчення цієї фрази потонуло у шумі залу і прозвучало затихо, а жінка сказала «на телебаченні».

Хто копнув глибше, зрозумів усе правильно. У Радянському Союзі сексу на телебаченні не було – і що ж тут такого прикольного? Тут недомовка, яка призвела до викривлення сенсу сказаного, зробило цю фразу вічною.

А тепер до Путіна. Вже аж нудить від зашкалювання радянського патріотизму цілої когорти дуже патріотичних українських політиків Наливайченка, Геращенко, Герасим’юк (тут і Ющенко затесався), які бризкаючи слиною, дорікають Путіну, що мовляв, Росія без України не виграла б війни з Гітлером. Виграла б чи не виграла, цього ніхто ніколи не знатиме, бо прокрутити назад історію не вдасться, і що сталося, те сталося. Але річ не у тім, а ось у чому. Проведемо невеличку реконструкцію цієї ситуації на прес-конференції російського прем’єра. Журналіст А. Залдостанов у вірнопідданському пориві до свого кумира розпочав запитання з хвалебної оди шовіністичному байкерському шоу у Севастополі, присвяченому 65-річниці «Великой Победы» (яке Путін вітав особисто), але вочевидь трохи переборщив словами «мысль о том, что мы вряд ли в этой войне победили, если бы были разними государствами… » Путін миттєво зреагував повною незгодою з вірнопідданською думкою журналіста (можна собі уявити як той перелякався): «Я позволю себе с вами не согласиться…» і «…мы все равно бы победили».

Те, що Путін сказав далі, залишилося в тіні, як фраза тої жіночки про секс у Радянському Союзі. А отямившись, він повторив заяложені тези про «никогда не допускали мысли о разделе» etc. Але ключовою залишилася теза «все равно бы победили». Тобто, що з цієї тези випливає? Залдостанов висунув думку, яку треба розуміти так – незалежність України – велике лихо, і якби таке лихо сталося 65 років тому, то Росія не виграла б війни з Німеччиною. Уявляєте, аж жах бере, якщо би Росія і Україна не були разом тоді в одній державі, сталася би глобальна катастрофа – перемога Гітлера. Це найвища можлива ціна перебування України в складі Росії.

Уявімо, як би зараз США напали б на нас, то точно ми би програли, то який висновок? Правильно, треба назад об’єднатися в одну державу, поки чогось поганого не сталося. Путін же явно заперечує це. Мовляв, обійшлися би без України в найважчу за всю історію годину для Росії, обійдемося і в усіх інших ситуаціях.

Ніколи ще Путін так явно не висловлював думки про те, що незалежність України незаперечний факт, більше того, що це відділення України від Росії вже не є «найбільшою геополітичною катастрофою двадцятого століття». Як на мене, Путіна перемкнуло з незрозумілих причин, хоча потім він отямився, але головний меседж сказаного ним був більш ніж зрозумілим і дуже близьким серцю кожного українського патріота: якщо ви нам не були би потрібні тоді, то сьогодні й поготів. Браво, Путін, але чи відчепиться він від України насправді і дасть їй нормально дихати?