Що передбачає новий закон про мобілізацію

11 квітня Верховна Рада ухвалила новий закон про мобілізацію, що визначає нові правила мобілізаційного процесу, врегульовує права військовослужбовців та військовозобов’язаних, окреслює правила відстрочки та визначає покарання за ухилення від мобілізації. До другого читання депутати розглянули понад чотири тисячі правок. За урядовий проект закону №10449 проголосували 283 депутати.

Наразі текст ухваленого закону на сайті парламенту не оприлюднений, однак зі слів депутатів, Верховна Рада підтримала урядовий законопроект та відхилила правки, які пропонували нардепи на комітетах.

ZAXID.NET пояснює, як тепер відбуватиметься мобілізація, як каратимуть порушників і кого можуть забронювати.

***

Як буде відбуватись мобілізація

Новий закон спрямований на те, щоби поставити на облік усіх військовозобов'язаних і оновити їхні дані. Це має спростити процес мобілізації, адже територіальні центри комплектування матимуть актуальні дані про військовозобов’язаних.

Чоловіки віком 18-60 років упродовж 60 днів після того, як новий закон набуде чинності, зобов’язані оновити свої облікові дані у ТЦК, ЦНАПі або електронному кабінеті призовника, який має запрацювати влітку (раніше це не було обов’язковою вимогою). Після цього чоловіки повинні завжди мати при собі військово-облікові документи, щоби на вимогу поліції чи працівників ТЦК пред’являти їх. Однак повістки через е-кабінет не надсилатимуть. Як і раніше, її мають вручити особисто.

Тепер без військово-облікових документів українці за кордоном не зможуть оформити паспорт чи отримати послуги в консульстві. Через це ще наприкінці грудня в українських посольствах та консульствах за кордоном виник ажіотаж серед охочих продовжити термін дії закордонного паспорта.

Замість строкової служби закон вводить поняття базової військової підготовки. Її можна буде пройти під час навчання у виші або в тренувальних центрах ЗСУ. Базову військову підготовку запровадять із 1 вересня 2025 року. Базова військова служба триватиме:

• у мирний час – до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка;
• під час дії воєнного стану – до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка.

Проходження базової загальновійськової підготовки або військової служби буде обов’язковою умовою для працевлаштування на державну службу або в органи місцевого самоврядування.

Ті, хто не пройшов військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції. За зверненням ТЦК, порушнику можуть заборонити виїзд за кордон, навіть якщо на це є законні підстави, вилучити водійські права чи заблокувати рахунки.

Хто може отримати відстрочку

Новий закон скасовує відстрочку від служби для аспірантів, які навчаються за контрактом, і для тих, що здобувають освіту, яка не є вищою за попередню, наприклад, ідеться про другу вищу освіту. Також відстрочки тепер не матимуть працівники підприємств Міноборони.

Натомість, відповідно до закону, право на відстрочку мають:

• заброньовані (докладніше – в наступному пункті);
• люди з інвалідністю або тимчасово непридатні за рішенням ВЛК;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки з дітьми, один із батьків яких помер, позбавлений батьківських прав, безвісти зниклий тощо;
• жінки та чоловіки, опікуни та прийомні батьки, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, важкохвору дитину або повнолітню дитину з інвалідністю I чи II групи;
• опікуни недієздатної людини;
• ті, хто має дружину (чоловіка) з інвалідністю І, ІІ групи чи ІІІ групи (за певних умов);
• ті, хто має одного з батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи, якщо інших родичів немає;
• члени сім’ї другого ступеню споріднення (наприклад, дружина або чоловік) з інвалідністю I або ІІ групи, що потребують постійного догляду;
• жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років і чоловіка (дружину), який служить в ЗСУ.

Кого можуть забронювати

Як і раніше, під бронювання підпадають працівники держустанов та критично важливих підприємств, як-от Нацполіції, НАБУ, ДБР, прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони, судів, установ системи правосуддя та органів досудового розслідування. Серед працівників органів держвлади та місцевого самоврядування можуть забронювати лише керівники цих організацій. Серед держслужбовців категорій «Б» (керівники) та «В» (службовці не на керівних посадах) можуть забронювати до 50% працівників.

Додамо, що раніше Денис Шмигаль доручив профільним міністерствам визначити перелік об’єктів та підприємств критичної інфраструктури, чиї працівники підлягатимуть бронюванню, тож цей перелік ще формується. Натомість бізнесу уряд запропонував нову концепцію бронювання офіційно працевлаштованих співробітників – так звану економічну бронь. Головна умова бронювання – відсутність податкових боргів та сплата військового збору на кожного працівника за формулою: 1,5% від зарплати + фіксована ставка у розмірі 20 тис. грн/місяць.

За цією моделлю компанія може самостійно обрати, яких працівників забронювати. Водночас економічна бронь не означатиме дозвіл на виїзд за кордон. Для працівників-ФОП буде додаткова вимога – подати довідку про наявність обороту на суму, не менше вартості 3 місяців бронювання, для підтвердження реальної активності.

Кого не призвуть

Призову на службу, як і раніше, не підлягають студенти училищ та ліцеїв, університетів, які навчаються за денною або дуальною формою, а також наукові і науково-педагогічні працівники, які мають не менше 0,75% ставки. Також під мобілізацію не підпадають люди з інвалідністю, звільнені з полону та чоловіки віком до 25 років. Однак вони можуть призватися за власним бажанням.

Кожен, кого раніше визначили як обмежено-придатного, впродовж року має пройти повторну військово-лікарську комісію, за результатами якої його мають визнати або повністю придатним, або непридатним узагалі.

Що з демобілізацією

Перша редакція закону передбачала демобілізацію військовослужбовців через 36 місяців безперервної служби. Наприкінці березня оборонний комітет спершу прибрав формулювання щодо демобілізації за рішенням ставки та підтримав, що демобілізація буде можлива за указом президента. Також нардепи пропонували погодити демобілізацію тим, хто 18 місяців безперервно перебуває при виконанні бойових завдань у зоні бойових дій.

Однак із фінальної редакції закону цей пункт вилучили взагалі за зверненням головнокомандувача Олександра Сирського. Натомість Кабмін доручив уряду розробити окремий законопроект про демобілізацію і ротацію військовослужбовців та внести його до Верховної Ради.

Право на відпустку

Щорічною основною відпусткою кожен військовий може скористатися частинами впродовж року. Основна відпустка має тривати не більше 30 днів на рік. Відпустка за сімейними обставинами – не більше 10 днів. Також додаткову відпустку можуть отримати військовослужбовці, в яких народилася дитина, а жінки – у зв’язку з вагітністю та пологами.

Військовим, які повернулися з полону, тепер за бажанням можуть дати додаткову відпустку із збереженням зарплати на 90 днів. Однак її не зможуть отримати ті, хто після полону вирішив звільнися з ЗСУ.

Також депутати погодили додаткову відпустку за знищену ворожу техніку. Вона може тривати не більше 15 календарних днів.

Покарання для ухилянтів

Тих, хто свідомо порушує закон про мобілізацію, наприклад, отримав повістку, але не оновив дані в ТЦК, чекають підвищені штрафи та кримінальна відповідальність. Відповідний окремий закон у першому читанні напередодні підтримали депутати.

Система штрафів за порушення мобілізації:

За порушення правил військового обліку пропонується запровадити відповідальність, відповідно до ст. 210 КУпАП:

• 3400 до 5100 грн у мирний час;
• від 17000 до 22500 грн за повторне порушення або порушення під час дії особливого періоду (як-от воєнний або військовий стан).

За порушення законодавства про оборону та мобілізацію, згідно зі статтею 210-1 КУпАП, у мирний час штрафуватимуть:

• від 5100 до 8500 грн для фізичних осіб;
• від 17000 грн до 34000 грн – для посадовців та юридичних осіб;

Штрафи під час дії особливого періоду:

• від 17000 грн до 22500 грн – для фізичних осіб;
• від 34000 грн до 59500 грн – для посадовців та юридичних осіб.

Компенсації

Закон встановлює, що родичі загиблого під час виконання бойових завдань військовослужбовця отримають від держави 15 млн грн.

Тим, хто підписав контракт із ЗСУ, надаватимуть одноразовий сертифікат на 150 тис. грн на купівлю автомобіля. Також закон передбачає право контрактників на одноразову компенсацію 50% від першого внеску за іпотечним кредитом та додаткові компенсації, залежно від кількості років вислуги.

Крім цього, військовим не будуть нараховувати штрафи і пеню за борги перед банками, а також відсотки за користування кредитом, окрім кредитів на нерухомість чи автомобіль.

Мобілізація жінок

Для жінок новий закон фактично нічого не змінює. Як і раніше, жінки, придатні до військової служби за станом здоров’я та віком і які мають відповідну освіту та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, зобов’язані стати на військовий облік.

При цьому жінок, які перебувають на обліку, можуть призвати на службу чи залучити до робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час лише добровільно. У мирний час жінок можуть прийняти на військову службу та у резерв лише добровільно і за контрактом.