Туристка-одиначка вперше пройшла майже 400 км зимовими Карпатами

Волонтерка та мандрівниця Аліна Косовська цієї зими наодинці пройшла 398 км гірським туристичним маршрутом Закарпаття. Похід тривав пʼять тижнів й до Аліни Косовської цей маршрут узимку ще не проходили.

Як розповіла Аліна Косовська в інтерв’ю «Українське радіо. Львів», до неї ніхто не проходив узимку цей маршрут самостійно. Вона розпочала похід 8 січня у селі Великий Березний на Закарпатті, а завершила за п’ять тижнів біля румунського кордону в селі Ділове.

«Минулого літа побачила інформацію, що цей маршрут не був пройдений взимку, хоча були спроби подолати його на лижах і пішки. Мені стало цікаво, що це за такий маршрут, чим він може бути складний і захотілося спробувати його пройти, я почала готуватися. Чому одна? Тому що не було людей з відповідним рівнем підготовки, які хотіли б його пройти, а ті, що висловлювали таке бажання, то вже я не була впевнена в їхньому рівні підготовки та мотивації. Тому пішла сама», – розповідає мандрівниця.

Перед зимовим походом, вона пройшла цей маршрут улітку, але частинами. До зимового походу Аліна Косовська готувалася з помічником, разом із яким розробляла систему контрою на певних відрізках маршруту, на яких вона мала виходити на зв’язок. Крім цього, на відрізку від Боржави і до фінішу мандрівниця мала маячок від рятувальників Івано-Франківська, який передав би її координати у разі надзвичайної ситуації.

Аліна облаштувала місце для ночівлі у наметі на Свидовці (Закарпаття)

Що стосується харчування, розповідає Аліна Косовська, то вона купувала продукти або у магазинах у селах, через які пролягав її маршрут, або наперед висилала поштою у ці села посилки з запасами їжі. Ночувала мандрівниця у наметі або в колибах, де можна було скористатися електрикою та опаленням.

У вівчарській колибі на горі Петрос

«Найскладнішими фізично було засніжені ділянки, звісно, в зоні лісу. Це дуже важко та повільно, іноді вдавалося пройти за день по 7-8 кілометрів, тобто менше кілометра за годину. Високогірні ділянки легші за рахунок вітру постійного, той сніг здуває з хребта і утворюються льодові надуви, вони тверді, в них не провалюєшся і йдеш відносно легко. Найбільшу відстань за день я проходила на Чорногірському хребті – 22 км за день і 19 км – на Боржавському», – ділиться враженнями про складні ділянки маршруту Аліна Косовська.

Дорогою волонтерка залишала у колибах та притулках медичні аптечки. Вона каже, що таким чином майбутні мандрівники, які будуть йти цим маршрутом, зможуть надати собі допомогу, у разі травми чи іншої неприємної ситуації.