Аналітики з ISW розповіли про труднощі з мобілізацією в Росії
Росія вже майже 15 років не займалась створенням умов для ефективної мобілізації резервістів
Президент РФ Владімір Путін навряд чи зможе подолати фундаментальні структурні проблеми, мобілізувавши велику кількість росіян для війни в Україні. Таких висновків дійшли експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 25 вересня.
«Часткова мобілізація», яку Путін оголосив 21 вересня, створить додаткові сили, але вони не будуть ефективними, а натомість спричинять великі внутрішні та соціальні втрати.
Путіну доведеться виправити основні недоліки російського військового персоналу та системи техніки, якщо мобілізація матиме будь-які значні значення навіть у довгостроковій перспективі.
«Його дії наразі свідчать про те, що він набагато більше стурбований тим, щоб доставляти мобілізованих на поле бою, ніж усуненням цих основних недоліків», – йдеться у звіті ISW.
З 2008 року збройні сили РФ не створювали умов для ефективної мобілізації резервістів, які дали б змогу швидко мобілізувати багато людей.
Коли більшість країн, реформуючи свої збройні сили, перейшли на контрактну основу, Путін теж це зробив, але паралельно залишив і призов, скоротивши термін несення служби до 1 року.
Відтак у підсумку російська армія перейшла на таку собі гібридну модель, яка поєднує в собі солдатів строкової служби та професійних солдатів. А російські військові стали сумішшю професійних контрактників-добровольців і річних призовників.
Пріоритезація формування професійних сил і позбавлення пріоритетності строкової служби, ймовірно, призвело до руйнування бюрократичних структур, необхідних для мобілізації. Мобілізація – це завжди бюрократично складна справа. Це вимагає від місцевих чиновників по всій країні добре виконувати завдання, яке вони, можливо, ніколи не виконують і репетирують рідко, якщо взагалі.
За словами аналітиків, підтримка бюрократичної інфраструктури, необхідної для проведення широкомасштабного призову в запас, потребує значної уваги з боку вищого керівництва – уваги, якої, ймовірно, не приділялося в Росії протягом останніх 15 років.