Олімпійські Ігри вперше в історії провели на рік пізніше, ніж планувалося, ще й взагалі без глядачів. Та це не єдине, чим особлива ця постпандемічна Олімпіада. Вперше участь у змаганнях взяла трансгендерка, вперше два спортсмени отримали одну золоту медаль на двох, бо не захотіли змагатися між собою, венесуелка побила світовий рекорд українки в потрійному стрибку, який тримався 26 років, а нідерландська бігунка після падіння на дистанції все ж виграла забіг.
Для української збірної ця Олімпіада стала найменш успішною з усіх, в яких наші спортсмени брали участь. Ми здобули загалом 19 медалей – це більше, ніж було в Ріо, і стільки ж, скільки і в Лондоні. Але лише одна з цих медалей – золота. ZAXID.NET розповідає, чим ще, крім медального провалу, запам’ятаються нам ці Ігри.
Нові вершини
На Олімпіаді в Токіо українці здобули перші у своїй історії медалі в трьох дисциплінах. Починаючи з Ігор-2020, до олімпійських дисциплін додалося карате, і українці тут вибороли дві нагороди: Анжеліка Терлюга – срібло, а Станіслав Горуна – бронзу. Ці медалі не стали сюрпризами – навпаки, від Горуни, одного з найкращих каратистів світу, очікували більшого. Він і сам залишився незадоволений своїм результатом, адже їхав по золото.
Ще дві бронзи виграли українки в артистичному плаванні – у парі та в команді. Такий успіх теж був очікуваним: українські синхроністки вже вигравали чемпіонат світу і кілька чемпіонатів Європи та мали з десяток срібних та бронзових нагород міжнародних турнірів.
Найбільш драматичною стала бронза Еліни Світоліної – найкращої тенісистки в історії України, п’ятої ракетки світу. Її вихід у півфінал вже став найкращим досягненням для українських тенісистів, при чому попередній рекорд – вихід у чвертьфінал Олімпіади в Ріо – теж належав їй. Але Світоліна пішла далі. За 8 днів вона провела на корті 14,5 годин у семи матчах – це більше, ніж переможець Євро-2020 збірна Італії відіграла під час турніру упродовж місяця.
У матчі за бронзову медаль Світоліна розгромно програла перший сет 1:6. Після такої поразки психологічно важко налаштуватися знову на гру, але їй це вдалося. Поступаючись у другому сеті 1:3, Світоліна відігралася і вигризла перемогу 7:6. У вирішальному сеті вона також програла перші три гейми, проте фінальний рахунок був на її користь – 6:4.
Гімнастичний провал
Спортивна гімнастика завжди була однією з найбільш успішних дисциплін для українців. Ми маємо чотирьох олімпійських чемпіонів-гімнастів, і з кожних Ігор привозили медаль – до Олімпіади в Токіо. Уперше українські гімнасти не здобули жодної медалі. Були б шанси на нагороди, якби участь у змаганнях брав олімпійський чемпіон Олег Верняєв, але його на 4 роки відсторонили від міжнародних змагань через допінг.
Загалом українці вийшли до фіналів трьох дисциплін: у командному багатоборстві вони посіли 7 місце з 8, як і Петро Пахонюк у змаганнях на паралельних брусах, а в індивідуальній першості Ілля Ковтун зайняв 11 місце, а Петро Пахонюк – лише 19.
Рекорд без золота
Михайло Романчук на Іграх у Токіо виграв першу за 17 років медаль для України в плаванні – бронзу на дистанції 800 м вільним стилем. У кваліфікації він встановив олімпійський рекорд, і якби повторив цей результат у фінальному запливі, то виграв би золоту медаль. Але рекорд устояв, а Романчук у фіналі посів тільки третє місце – після американця Роберта Фінке та італійця Грегоріо Пальтріньєрі (які теж рекорд не побили).
У кваліфікації на дистанції 1500 м українець теж був найшвидшим, але у фіналі знову поступився Роберту Фінке і виграв срібну медаль. Зупинятися на досягнутому Михайло Романчук не збирається і готується до наступної Олімпіади в Парижі.
So close
Прикрий випадок, «один на мільйон», трапився під час фіналу в стрільбі з гвинтівки з трьох положень із 50 м. Український стрілець Сергій Куліш вистрілив у мішень сусіда замість своєї. Каже, у нього розстебнувся ґудзик, і це йому заважало та дезорієнтувало. Звичайно, вистріл у чужу мішень йому не зарахували, і тому Куліш посів останнє місце, хоча по ходу змагання претендував на медалі.
На Олімпіаді подібні випадки вже траплялися. У 2004 році в Афінах американець Метт Еммонс впевнено лідирував теж у стрільбі з трьох положень, і для золотої медалі йому було достатньо поцілити лише 8 очок. Але останній вистріл він зробив у мішень сусіда та посів останнє місце.
Дорогу молодим
Кілька українських спортсменів не виграли медалей, проте встановили низку рекордів. 20-річний Михайло Кохан посів четверте місце у фіналі з метання молота з результатом 80,39 м. Для бронзової нагороди йому не вистачило більше метра, проте і такий результат є достатньо високим: раніше у цій дисципліні українці вигравали лише бронзу і лише один раз – для цього Олександру Крикуну у 1996 році достатньо було кинути молот на 80,02 м.
Кохан став наймолодшим учасником фіналу – наступним за віком спортсменам, американцям Руді Вінклеру та Даніелю Хаугу, було 26. Також українець став наймолодшим легкоатлетом в історії Ігор, який метнув молот за 80 метрів, і наймолодшим метальником молота, який посів четверте місце на Олімпіадах.
19-річна львів’янка Христина Погранична взяла участь у фіналі з художньої гімнастики, чим перервала 20-річну гегемонію вихованок «Школи Дерюгіних» на Олімпіадах. Вона посіла 9 місце, тоді як підопічна Ірини Дерюгіної Вікторія Онопрієнко – 10.
До Пограничної останньою гімнасткою-олімпійкою, яку тренувала не Ірина Дерюгіна, була Олена Вітриченко – бронзова призерка Олімпіади-1996, яка завершила кар’єру після наступних Ігор у Сіднеї. Далі на Олімпіаду їздили лише підопічні Дерюгіної – Тамара Єрофеєва, Наталія Годунко, Ганна Безсонова, Аліна Максименко та Ганна Різатдінова.
15-річний Олексій Середа їхав на Олімпіаду в статусі наймолодшого чемпіона Європи зі стрибків у воду в історії цього виду спорту. Українець успішно пройшов кваліфікацію і у фіналі посів шосте місце, набравши 461,70 бали, що є найкращим індивідуальним результатом за всю історію виступів українських спортсменів на Олімпіадах. Раніше українці двічі ставали бронзовими призерами Ігор – у 2000 та 2008 роках, але тільки у парних стрибках.
Ще один найкращий результат України на Олімпіадах показала Марина Килипко у стрибках з жердиною – вона посіла 5 місце, взявши з першої спроби висоту 4,5 м. До цього рекордним для українців було шосте місце Анжеліки Балахонової, яка взяла 4,4 м на Іграх-2004 в Афінах.
Після завершення змагання Килипко розплакалася під час прес-конференції в прямому ефірі. Вона сказала, що до складу делегації з незрозумілих для неї причин не включили її тренера, і тому їй було дуже складно психологічно під час змагань.
«Є вимога Міжнародного олімпійського комітету (МОК), що на 100% спортсменів їде 50% тренерів, масажистів, фахівців, що обслуговують наших спортсменів. Усі федерації збираються і дивляться, які спортсмени знаходяться в топ-10 світу й претендують на нагороди, і всі умови роблять для тих спортсменів. На жаль, ця легкоатлетка не була в топ-10. Ми розраховуємо на всіх спортсменів, але не на всіх спортсменів вистачає тренерів. Не було особистого її тренера, але там були тренери, які їй допомагали», – пояснив ситуацію «Суспільному» міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт.
OK not to be OK
Складно психологічно на змаганнях було, звичайно, не тільки Марині Килипко. Взагалі під час Олімпіади в Токіо почали більше говорити вголос про ментальне здоров’я спортсменів, адже жити в режимі постійних тренувань, змагань і високих очікувань з боку вболівальників дуже непросто. Згідно з дослідженням, пише AP, кожен третій топ-спортсмен страждає від тривожності чи депресії.
Усвідомлюючи проблему, МОК збільшив ресурси для надання психологічної допомоги спортсменам під час Ігор-2020. Психологи та психіатри постійно перебували в олімпійському селищі, крім того, цілодобово діяла гаряча лінія підтримки, доступна 70 мовами світу.
Тим не менше, частина атлетів взагалі вирішили знятися зі змагань через психологічний стан. Перша ракетка світу Новак Джокович після поразки у бронзовому індивідуальному фіналі вирішив не брати участь у бронзовому фіналі в парі з Ніною Стоянович. Чотириразова олімпійська чемпіонка, американська гімнастка Сімона Байлс, яка була фавориткою Ігор у Токіо, припинила виступи після першої невдалої вправи.
Українська фехтувальниця, олімпійська чемпіонка Ольга Харлан після поразки в першому колі на Олімпіаді вирішила взяти паузу в кар’єрі. Вона сказала, що почувається слабкою і розчарувала саму себе.
«Сьогодні я не змогла справитися з емоціями… “Чи зможу я заробити медаль?”, “А мені ж вона так ТРЕБА!”, “Олю, ти повинна привезти ЗОЛОТУ медаль!”, “Олю, ти найсильніша і виграєш золото в Токіо”, – чула я не один десяток разів. Раніше все пропускала повз вуха, зараз все інакше (…) Зараз я дуже хочу відпочити… морально. Хочу пожити життя без шаблі. Хочу прокидатися і не думати, скільки днів лишилося до Олімпіади. Стомилася…», – написала Харлан на Facebook після поразки.
«Відчепіться від спортсменів з вашою ****ною політикою»
У передостанній день Олімпіади бронзу в стрибках у висоту виборола талановита 19-річна Ярослава Магучіх. Перемогу в дисципліні здобула росіянка Марія Ласіцкене, яка виступала під прапором Олімпійського комітету Росії (ОКР), оскільки саму збірну Росію дискваліфікували через допінг-скандал.
Після завершення змагання українська та російська спортсменки, тримаючи прапори України та ОКР, обійнялися, що викликало обурення в українських соцмережах. Особливо те, що Магучіх є молодшим лейтенантом ЗСУ, а Ласіцкене – капітаном Збройних сил РФ. Через це заступниця міністра оборони Ганна Маляр запланувала зустріч із спортсменкою та закликала не цькувати її, допоки вона не дасть пояснень свого вчинку.
Тим часом за колегу вирішив вписатися Станіслав Горуна, чим спричинив нову хвилю обурення: «Спорт, мать вашу, поза політикою!!! Спорт це вид діяльності. Для більшості спортсменів національної збірної України це професія і справа життя. Відчепіться від спортсменів з вашою ****ною політикою. Спортсмен займається своїм ремеслом. Фотографія на п’єдесталі з суперником або другом це його частина. П’єдестал це унікальне та виключне місце поваги, яке зводить разом лиш на момент кількох успішних атлетів завдяки їхній роботі над собою і результативним виступам. Не більше не менше. Нема “зради” у фото Магучіх з Ласіцкене», – написав він на Facebook, і ці слова пізніше йому довелося пояснювати додатково. А тепер всі чекають на пояснення самої Ярослави Магучіх.