Колишнє військове містечко у Бродах Львівської області, яке називають "Об’єкт 580", знаходиться посеред лісу неподалік київської траси. Колись тут жили офіцери ракетних військ. Зараз від містечка залишилися лише напівзруйновані будинки. Деякі з них повністю знищені. Інші ще можна відновити.
Власне в одному такому будинку, який відремонтували за гроші австрійських благодійників, зараз мешкають 29 вимушених переселенців із зони АТО. У кожного тут своя кімнатка. Волонтери забезпечують біженців усім необхідним.
Наприклад, сім'я маленької Насті встигла із рідного Сватового забрати лише невелику валізу літнього одягу, зимовий їм дали вже благодійники із Бродів.
Переважно у місті волонтерством займаються жінки та діти. Чоловіки або заробляють гроші у великих містах, або воюють на сході України.
Наталія Нікітченко приїхала до Бродів у листопаді із двома синами. Жінка тікала із рідної Макіївки, коли кулі вже почали пролітати повз її вікна. Вона до останнього відкладала втечу, бо чекала на чоловіка, який зник із дому ще у серпні.
«Ми почали розпитувати про нього, шукати. Але нам сказали, що він більше ніколи не повернеться… Я підозрюю, що це все через його погляди, через те, що він вважав Україну своєю Батьківщиною», - розповіла переселена із Макіївки.
Зараз жінка живе у тимчасовому притулку. Їй допомагають волонтери. Піти працювати Наталія не може, бо має маленького сина, а допомогу на дитину не отримує через втрату документів.
Свій побут переселенці облаштували за таким принципом: у кожного окрема кімната, але спільними є пральня, душові кабіни та їдальня.
На кухні працює пані Ольга із Луганська. За освітою жінка професійний кухар і до війни працювала у ресторані. Тепер ж стравами тішить друзів по біді.
«Готуємо усі традиційні українські страви. Робимо по 150 голубців, варимо бульйони. Єдине, що тут на заході варять капусняк, а ми його не дуже любимо. Але харчами тут перебирати не доводиться», - наголосила кухар.
Керівництво пункту для біженців зізнається, що на початку планували лише 3 місячне перебування переселенців. Втім, сталося інакше і волонтери тепер змушені шукати додаткову допомогу.
«Багато чого беремо із власного господарства. У нас є ферма, городи. Не залишилися байдужими і містяни. Вони приносять овочі, консервацію. Люди хочуть їсти кожен день», - розповіла керівник пункту тимчасового розміщення біженців Неля Бєляєва.
Невдовзі у Броди приїде ще одна сім'я із Дебальцево.
Ми використовуємо