Стефанчуки, Лабазюк, Бондар та інші нардепи. Як вони голосували за знакові для країни закони

Хмельниччину у Верховній Раді України представляють 5 депутатів-списочників та 7 мажоритарників. Якщо говорити про тих, хто пройшов за списками партій, то ця область дала парламенту найсильнішого гравця – голову Верховної Ради Руслана Стефанчука. А решта – представники «Слуг народу» Володимир Ватрас, Юрій Заславський, Сергій Мандзій та один «батьківщинівець» Олег Лукашук.

Руслан Стефанчук зізнавався, що він мав вплив на формування списку партії влади, але його брат Микола Стефанчук вирішив спробувати свої сили на мажоритарному окрузі. У 2019 році партія влади змогла взяти на Хмельниччині чотири з семи округів. Нардепами стали Олексій Жмеренецький, Ігор Марчук та Олена Копанчук, чий син-депутат місцевої ради втік за кордон під час війни, а чоловік балотувався до облради від «Слуг народу» та нещодавно став новим директором ТОВ «Хмельницькенергозбут».

Ще три округи дісталися одному позафракційному депутату Віктору Бондару і двом політикам, які увійшли до депутатської групи «За майбутнє» – Сергію Лабазюку та Олександру Герезі. Водночас на Хмельниччині, як і в інших регіонах, приналежність до різних партій може бути номінальна, а свої депутати можуть бути в різних списках чи фракціях. «Слуги народу» мають зв’язки з депутатською групою «За майбутнє». І з огляду на те, що Стефанчук мав вплив на формування списку, то люди дотичні до нардепа Лабазюка до нього цілком ймовірно, що потрапили за мовчазної згоди чинного спікера.

«Жар.INFO» та громадська ініціатива «Голка» раніше оприлюднили першу частину матеріалу, в якому йшлося про те, як політики Хмельниччини голосували за знакові закони. Зокрема, за закупівлю російських рекаторів для добудови Хмельницької АЕС.

Це друга частина цього аналізу, з якої виборці дізнаються, хто з нардепів «випарувався», коли треба було визначити Революцію Гідності одним з ключових моментів державотворення і як голосували політики регіону, коли на Банковій тривали протести через справу Стерненка.

Для кого Революція Гідності – не історичний момент?

З нагоди шостої річниці Революції Гідності нардепи подали постанову, яка визнавала Революцію Гідності одним з ключових моментів державотворення. Цей документ також надав оцінку режиму екс президента-втікача Віктора Януковича та наголосив на недопустимості затягування справ Майдану.

Проте троє нардепів з Хмельниччини фактично «випарувалися» та не взяли на себе відповідальність за ухвалення цього рішення. Нагадаємо, що відповідно до регламенту Ради, депутат у разі присутності в сесійній залі має голосувати «за», «проти» або «утриматися» – варіанту «не голосував» регламент не передбачає.

Сергій Лабазюк та Віктор Бондар – вирішили не голосувати за цю постанову, а Олександр Герега був відсутнім під час голосування, хоча в сесійній залі в цей день був.

Нагадаємо, що саме ця трійка депутатів 16 січня 2014 року голосувала за «диктаторські закони» під час Революції Гідності. Останні передбачали обмеження права громадян на свободу слова та зібрання і були ухваленні з порушеннями процедури підняттям рук без будь-якого обговорення.

Голосування руками за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року. Джерело: Рух «Чесно»

Після перемоги Революції Гідності частина нардепів, які голосували за , написали заяви про відкликання своїх голосів. Зокрема, нардеп-мажоритарник з групи За майбутнє Сергій Лабазюк тощо. Однак зауважимо, що це лише політичні заяви, адже під час знакових голосувань політики можуть випаровуватися.

Нагадаємо, Герега так само випарувався, коли треба було заборонити діяльність московського патріархату. Журналісти проєкту Схеми писали, що у подружжя Герег зберігається взаємодія із менеджментом в Епіцентрах на тимчасово окупованих територіях.

Засудження протестів на Банковій

Право на протест, коли влада порушує суспільний договір, для українців надзвичайно важливе. Так, Верховна Рада своєю постановою засудила дії мітингувальників під час акції протесту біля Офісу президента у 2021 році. Йдеться про події, під час яких громадяни вийшли на підтримку активіста Сергія Стерненка. Його засудили на 7 років за те, що він нібито 2015 року катував проросійського місцевого депутата та вимагав у нього скласти мандат. Протестувальники вийшли під Банкову тоді з вимогою звільнити Стерненка. Під час акції було пошкоджено вхідні двері в Офіс президента.

Своєю Постановою депутатська більшість в раді Рада доручила МВС, СБУ та ДБР розслідувати події та встановити можливі зв’язки або участь у них політиків або політичних партій, а також визначити ступінь провини кожного, хто брав участь у завданні шкоди державній будівлі.

Підозри, зокрема, отримали шість активістів, серед яких тоді був і Роман Ратушний. Нагадаємо, що Роман Ратушний, український громадський діяч, журналіст, військовий-доброволець, боровся за збереження від незаконної забудови столичного урочища Протасів Яр, а у 2022 році загинув на Харківщині, боронячи країну.

За цю постанову проголосували усі нардепи із Хмельниччини, крім Сергія Лабазюка та Віктора Бондара, які, очевидно, вирішили не брати на себе відповідальність конкретно за це питання. Перший під час його розгляду був відсутній, а другий не голосував за нього. Хоча обидва нардепи голосували за інші питання в цей день.

Голосування за ці законопроєкти лише підтверджують висновки з попередньої частини матеріалу. Поведінку нардепів з Хмельниччини під час розгляду знакових для країни питань не можна назвати зразковою: хоча більшість із них підтримували ці законопроєкти, голосування щодо засудження протестів на Банковій провалили усі дружно.

Окремо варто відзначити небажання частини депутатів брати відповідальність за ці рішення: Сергій Лабазюк, Олександр Герега та Віктор Бондар не голосували за них, були відсутніми під час їх розгляду або утримувалися від голосування.

Позбавлення зрадників держнагород

У листопаді 2024 року Верховна Рада ухвалила президентський законопроєкт, який передбачив позбавлення державних нагород зрадників України (№11410). Як зазначає Голка, насправді аналогічну ініціативу ще у 2021 році внесли на розгляд інші депутати. Тоді першим автором законопроєкту був нардеп від Голосу Роман Лозинський.

Під час розгляду усіх питань порядку денного були відсутніми Сергій Лабазюк та Олексій Жмеринецький. Решта ж нардепів із Хмельниччини голосували за. Загалом цей проєкт закону підтримали 283 парламентарів.

Відновлення декларування

Окрім питань національної безпеки, Верховна Рада голосувала за низку ініціатив, які мали б допомогти зробити політичну систему більш прозорою. Так, у 2023 році парламентарі віддали 329 голосів за законопроєкт №9534, який стосувався відновлення публічного декларування. Тоді нардепи не підтримали 371-шу правку, яка передбачала відкриття реєстру. Таким чином публічний доступ до декларацій мали б відновити лише через рік.

а 371-шу правку проголосувало лише троє нардепи з Хмельниччини: Віктор Бондар, Микола Стефанчук та Сергій Мандзій. Ще троє – Сергій Лабазюк, Олексій Жмеренецький та Ігор Марчук – не голосували, а Олександр Герега та Юрій Заславський вирішили утриматися.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук був відсутнім під час розгляду усіх питань порядку денного, а Володимир Ватрас та Олена Копанчук були відсутніми при розгляді цієї правки, за інші ж питання порядку денного вони голосували.

Закон у такому вигляді викликав бурхливу реакцію у суспільства. Тому військовий Олександр Ябчанка подав петицію до президента з вимогою ветувати його. І вона встановила рекорд – набрала понад 84 тисячі голосів у першу ж добу.

Під час другої спроби відкрити декларації не голосував лише Олександр Герега, решта нардепів з Хмельниччини голосували «за».

Криміналізація кнопкодавства

Коли розпочалася повномасштабна війна для легітимності роботи парламенту було важливо показати, що в сесійній залі є понад 226 голосів – парламентська більшість. Саме тому дуже важливо, що в історичний момент в парламенті кожен народний депутат міг голосувати лише особисто, а в українців та міжнародної спільноти було розуміння, що під час повномасштабного вторгнення Верховна Рада є легітимним законодавчим органом.

Раніше, упродовж всіх каденцій, народні депутати могли голосувати за інших своїх колег. Це порушення норм Конституції отримало назву «кнопкодавство» та в ті часи іноді мало вирішальне значення. Якби не кнопкодавство, то плагіатор Сергій Шкарлет, до прикладу, ніколи б не став Міністром освіти.

Але сенсорна кнопка запрацювала у цьому скликанні не одразу, хоча «Слуги народу» зі старту обіцяли, що з їхнього боку кнопкодавства не буде. Втім депутати партії самі ж стали першими порушниками Конституції. Тут, до речі, відзначилася мажоритарниця з Хмельниччини Олена Копанчук. Мандат тоді вона не склала, хоча підписувала відповідний меморандум. «Слуги» лише вибачилися за те, що порушили норми основного закону. Водночас навіть після цього партія влади не квапилася вводити сенсорну кнопку, а як компроміс – запропонували криміналізувати кнопкодавство.

За цей законопроєкт не голосував Олександр Герега, а Сергій Лабазюк та Віктор Бондар вирішили утриматися. Решта нардепів з Хмельниччини проголосували «за».

Першим нардепом, проти якого порушили кримінальну справу став мажоритарник із Закарпаття – Владіслав Поляк. Натомість, щоб унеможливити це явище, у березні 2021 року в сесійній залі все ж таки запрацювали сенсорні кнопки.

Легалізація медичного канабісу

У грудні 2023 року підтримку обласних нардепів отримав і законопроєкт щодо легалізації медичного канабісу, який сприяє відновленню військових після поранення, онкохворих та допомагає у лікуванні ПТСР.

Як пише «Суспільне», цей закон регулює обіг рослини лише в медичній, промисловій та науковій діяльностях. Натомість розповсюдження для рекреаційного споживання вважатиметься злочином, який розслідуватиме поліція.

Закон передбачив, що виробництво ліків має контролюватися на всіх етапах: від вирощування рослини під цілодобовим відеонаглядом до відстежування руху рослин до пацієнта. Препарат же можна буде отримати лише за електронним рецептом від лікаря.

Із Хмельниччини не голосували за цей законопроєкт лише Сергій Лабазюк та Олександр Герега. Перший не голосував та був відсутнім і під час розгляду інших питань порядку денного, а другий же голосував «за» інші питання порядку денного. Останнє свідчить про небажання брати відповідальність конкретно за підтримку цього законопроєкту.

Наразі у інструменті «Перезарядити країну тобі під силу» вже зібрали інформацію про 34 знакових голосування. Сергій Лабазюк, Віктор Бондар та Олександр Герега системно не беруть участі в голосуваннях за знакові для країни рішення.

Громадська ініціатива «Голка» разом з коаліцією інших громадських організацій, зокрема з Центром розвитку інновацій та Українською природоохоронною групою, запустила волонтерський проєкт «Перезарядити країну». Аналітики склали перелік корисних та шкідливих для розвитку країни законодавчих ініціатив, голосування за які є маркерами для кожного з депутатів. Всі ці голосування наповнюють батарейку голосувань кожного парламентаря і показують, який заряд він дає країні. Окрім голосувань, які вже відбулися, інструмент містить єдине вікно для адвокації громадського сектору, куди будуть вноситися корисні та шкідливі закони, які перебувають на розгляді парламенту. Цей проєкт створений за кошти великого українського народу і з листопада 2025 року підтримується NED.