«Голод» замість «Голодомор» - така формула є виправданою, - Солдатенко

«Якщо вести мову про голод 1932–1933 років – це величезна і невичерпна проблема. І тут треба шукати, що може Інститут національної пам’яті зробити конкретного. Знімати цю проблему ніхто не буде, бо не вправі цього робити. А щодо корегування підходів, то треба врахувати той рівень, який досягнутий на сьогоднішній день, ті можливості, які цей рівень відкриває, той реальний інтерес, який може бути виявлений споживачем, умовно кажучи, такої продукції», - про це заявив новопризначений директор Інституту національної пам’яті Валерій Солдатенко.

«Я написав одну статтю з цього приводу в газеті «Дзеркалі тижня» – «Голодний 33-й: суб’єктивні думки про об’єктивні процеси», де я намагався викласти свій погляд на процеси, які у значній мірі зумовили цю трагедію. Якщо це комусь не сподобалося – ну, це така справа. Історія – це поєднання об’єктивного із суб’єктивним. І коли, з моєї точки зору, почали превалювати лише суб’єктивні підходи, я схотів звернути увагу громадськості через шановану газету і до об’єктивних процесів. Це не виправдання. Я намагався звернути увагу читачів на те, що, крім суб’єктивного погляду, крім того, щоб пред’являти до когось претензії, більше того – лаяти когось і так далі, – давайте подивимося на об’єктивні процеси, які відбувалися в країні, а зовсім не для того, щоб звести до купи 1933-й і 1945 роки. Якщо це так кимсь сприймається – я можу лише пожаліти, що люди не дуже добре вчиталися», - зазначив Валерій Солдатенко в інтерв’ю «Радіо Свобода».

Стосовно питання чи був Голодомор геноцидом українського народу, Валерій Солдатенко зазначає, що не є фахівцем з цієї проблеми: «Я не фахівець із цієї проблеми, хоча дотичність до неї мав – у 1989 році власною рукою виписував постанову ЦК Компартії України про голод 1932–1933 років і публікацію пов’язаних із цим архівних документів. Там розставлені акценти не лише ті, які я бачив, а всього колективу інституту Історії партії. Хочу звернути вашу увагу на назву – «Про голод 1932–33 років». Як людина, яка спеціально не займалася цією проблемою роками, але змушена була оволодіти нею достатньо глибоко, я дійшов висновку, що ця формула і на сьогоднішній день є виправданою. Оці дефініції, якими намагаються дошкульніше проти когось щось сказати, пред’явити претензії – вони значно менше важать супроти того, що сталося насправді. І досліджується часто не сутність процесу, скільки намагаються за допомогою якогось кліше когось поболючіше вдарити. Я не належу до тих, хто поділяє такі підходи», - зазначив Валерій Солдатенко.