1025-річчя Хрещення Русі: оптимістичні надії попри присмак гіркоти й конфлікту

Спершу здавалося, що святкування не найкруглішої дати – 1025-річчя Хрещення Русі не зможе стати серйозним чинником для консолідації української нації перед обличчям кризи, що охопила практично всі сторони життя молодої держави. Цьому щосили намагалися перешкодити ті, хто хотів би бачити Україну слабкою і розділеною. Але великих дивідендів недоброзичливці не отримали.

До тих, чиє недобре обличчя виявилося у ці дні з усією очевидністю, перш за все можна зарахувати світських і церковних ватажків Росії. Напевно розуміючи, що їхній візит в Україну в ці знаменні дні викличе обурення значної частини населення країни, Володимир Путін і його церковний поплічник, глава РПЦ Кіріл (Гундяєв) із завидною завзятістю прагнули до Києва. Характерно, що один прибув на чуже свято у броньованому вагоні, інший – в оточенні армії охоронців. Вони панічно бояться контакту зі звичайними людьми і перетворилися на маргіналів вельми сумнівного зразка.

І що характерно. Заради цих чужаків, від яких за версту тягне мертвятиною і брудними грішми, чинний український режим був готовий обмежити конституційне право своїх громадян на проведення мирних зборів і маніфестацій.

Про зарядженість певних сил на штучне загострення суспільно-політичної обстановки в Україні говорить і звіряче побиття політолога жіночого руху Femen, скоєне 24 липня в Києві. Віктору Святському завдали тілесних ушкоджень люди, котрі діяли, як пізніше визнала міліція, дуже професійно. За інформацією організації, Святського били з погрозами розправитися тим же способом з активістками руху в разі спроб перешкодити святкуванню Хрещення Русі. Тобто  політичний підтекст акції залякування не викликає великих сумнівів. Щоправда, СБУ поспішила заявити про непричетність спецслужб до інциденту. Але в Україні, де влада добре навчилися видавати чорне за біле, вірити таким запевненням потрібно з великою обережністю.

Хай там як, а у велике свято християн вже завчасно було додано присмак гіркоти і конфлікту. Втім, організатори дійства навіть не приховували своєї справжньої мети. Так, Гундяєв одразу заявив, що не візьме участі у заходах, на яких буде присутній керівник Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Це могло означати тільки одне: ватажкам Росії дуже хотілося б бачити Україну з однією православною конфесією – прокремлівською.

Варто нагадати, що свого часу Путін прирівняв "традиційні конфесії" Росії за значиущістю до її ядерного щита, заявивши, що і перші, і другий є елементами, котрі зміцнюють російську державність. Професор С.Філатов, один з провідних фахівців з питань релігії в Росії, зазначав, що під "традиційними конфесіями" влада евфемістично натякає на РПЦ.

У зв'язку з цим згадуються слова Єпископа Таврійського і Одеського Агафангела з РПЦЗ (Російська православна церква за кордоном), які цитували інформагенства. Коментуючи подію 2007 року – «об'єднання» Російської православної церкви і РПЦ за кордоном – священнослужитель зазначив, що Московська церква неправильно виховує прихожан. "Те, що було тут за радянської влади, то й залишилося. Московська церква продовжує обслуговувати тих, хто перебуває при владі. І тому вона не є духовним лідером нації, і не є самостійним голосом... МП конкретно обслуговує певні політичні сили, втручається в політичні процеси, проводить якісь махінації... Більш конкретні факти я не стану наводити – не хочу дискредитувати церкву", – заявив Агафангел.

Не буду і я дискредитувати церкву розповідями про те, що представляють із себе нинішні "гості" України: колишній шпигун Путін, у якого сумління "по лікоть" в крові, і погрузлий в меркантильних справах Гундяєв.

Вкрай сумнівні, з моральної точки зору, люди забажали вкрасти в українців велике свято, і це, як могло комусь здатися, їм вдалося. Насправді саме після візиту цих "гостей" стало зрозумілим: довго експансія Кремля і його підрозділу – РПЦ – в духовне життя України не триватиме. До такого оптимістичного висновку підводять слова глави УПЦ КП Філарета про те, що він сказав би Гундяєву, якби зустріч між ними відбулася в рамках нинішнього торжества. "Якби ця зустріч була, я б йому сказав: пора стати на шлях правди, адже Україна – незалежна держава, і в цій Україні, згідно з православним віровченням, церковними канонами, повинна бути автокефальна церква, помісна церква... Він це знає як богослов, і тому на цю дорогу потрібно стати, і треба налагоджувати добрі відносини між українською і російською церквою. Не треба ставити завданням підпорядкувати українську церкву російській, час вже минув", - підкреслив Філарет.

Звісно, чекати порядного ставлення до православного вчення від колишнього агента КДБ "Міхайлова", яким ідентифікує Кирила інформресурс Compromat.ru, не доводиться. І цілком закономірно, що влаштоване в Києві дійство за участі Гундяєва перетворилося на таке собі шоу, головними дійовими особами якого стали численні охоронці та агенти ФСБ. На Володимирську гірку, де проходив VIP-молебень, пускали лише за спеціальними "запрошеннями". Туди не змогли потрапити навіть деякі народні депутати України, не кажучи вже про звичайних вірян.

До речі, російський президент на це шоу, як завжди, прибув із запізненням, змусивши всіх чекати. А після 15-хвилинного молебня поспішив на влаштований його кумом Віктором Медведчуком "круглий стіл", на якому обговорювався "цивілізаційний вибір" України. Там шеф Кремля просидів більше години і навіть намагався щось розумне говорити. На жаль, як стверджували київські коментатори, нічого нового Путін не вимовив, тільки заяложені слова про те, як українцям буде солодко, якщо вони погодяться схилити голову перед Кремлем і увійти до Митного союзу.

В українському політикумі таку поведінку Путіна сприйняли як велику образу. Екс-глава МНС, нардеп Віктор Балога написав у соцмережі Фейсбук: "Впевнений, після сьогоднішнього дня можна ставити жирну крапку в стосунках лідерів двох «братніх» народів. Бо дипломатія, яку продемонстрував наш гість, говорить лише про одне: ні народ України, ні держава для нього нічого не значать. Я вже не кажу про «велику повагу до нашого лідера»".

Українська преса в ці дні рясніє обуреними і в’їдливими коментарями, з яких цілком можна зробити висновок: "гості" не добилися своєї мети. Звісно, зухвала поведінка ватажків Росії трохи затьмарила світле свято 1025-річчя Хрещення Русі. Проте, врешті-решт, українці відповіли на цей виклик згуртуванням. Характерно, що справжнє святкування знаменної дати почалося, коли московські візитери забралися геть. У святковій ході від Володимирського собору, де була проведена літургія, до пам'ятника князю Володимиру взяли участь близько 15-20 тисяч киян і гостей столиці.

Тверду моральну підтримку громадяни незалежної України отримали в ці дні від Вселенського патріарха. Глава православних усього світу висловив надію, що українському народу вдасться побороти розкол православ'я в країні. Про це йшлося у спеціальному посланні Варфоломія I з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі, що було оприлюднене інтернет-представництвом Константинопольського патріархату.

Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет також вважає, що об'єднання православ'я в країні – справа цілком реальна і не дуже віддалена. "Вчора тут було звершено молебень для чиновників і державних діячів, а сьогодні Київський патріархат робить молебень для українського народу і української інтелігенції, і в цьому наша особливість", - сказав 28 липня глава УПЦ КП, звертаючись до вірян та священнослужителів під час молебню на Володимирській гірці, і додав: "Хоча сьогодні наші церкви роз'єднані, але ми твердо віримо, що недалеко той час, коли всі православні церкви об'єднаються в одну українську Помісну православну церкву".

Ця надія – небезпідставна, якщо судити з тієї "дулі", яку Україна своєрідно, з гідністю відважила Кремлю і його церковному відділу – РПЦ. Однак українцям потрібно чимало віри, наполегливості і терпіння, щоб помісну церкву в країні визнали вищі ієрархи православ'я.