Алекс Петріашвілі: Російський колючий дріт в Грузії – це лінії окупації

IQЛілія Кузік, 20 жовтня 201324726
Алекс Петріашвілі: Російський колючий дріт в Грузії – це лінії окупації

- На нашій території, яку донедавна контролювала центральна влада, російські структури почали встановлювати так званий колючий дріт Це однозначно можна назвати окупаційними лініями. Адже це розділяє сім'ї, відділяє сусідів одних від одних... У ХХІ столітті це абсолютно неприйнятно.

Про прагнення покращити стосунки з Росією, коли вона відділяється колючим дротом, про необхідність діалогу та підготовку до підписання угоди про Асоціацію, про участь Грузії в Олімпіаді в Сочі, а також про прогноз найдемократичніших президентських виборів за час незалежності Грузії читайте в ексклюзивному інтерв'ю для ZAXID.NET з міністром європейської та євроатлантичної інтеграції Грузії Алексом Петріашвілі.

- Нещодавно на Львівщині Ви казали, що є певні небезпеки у тому, що Росія тисне на Грузію через її проєвропейську позицію. Чого саме, на Вашу думку, зараз варто остерігатися?

- Маю відзначити, що після приходу до влади прем'єр-міністра Іванішвілі та його команди, я маю на увазі коаліцію «Грузинська мрія», ми зробили певні кроки для нормалізації наших відносин з російськими сусідами. Ми відкрили додатковий канал комунікації. Спеціальний представник (прем'єр-міністра Грузії з питань врегулювання відносин з Росією, - ред.), посол Зураб Абашидзе та заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін розпочали діалог, і є певні конкретні результати. Це повернення грузинської продукції на російський ринок: грузинське вино, грузинські мінеральні води. Також зовсім недавно було вирішено питання щодо повернення грузинської сільськогосподарської продукції на ринки Російської Федерації. Крім того ми обговорюємо питання транспортної комунікації: відновлення постійного транспортного сполучення між Грузією і Росією і навпаки.

Але разом з тим ми бачимо, на жаль, що на нашій території, яку донедавна контролювала центральна влада, російські структури почали встановлювати так званий колючий дріт (зокрема, на території Осетії, - ред.). Це однозначно можна назвати окупаційними лініями. Адже це розділяє сім'ї, відділяє сусідів одних від одних... У ХХІ столітті це абсолютно неприйнятно.

- Це, очевидно, пов’язано з можливим підписанням наступного року Грузією угоди про асоціацію з Євросоюзом.

- Я, як і більшість громадян Грузії, переконаний, що це має прямий зв'язок із активізацією інтеграційних процесів у Європейський Союз, у Євроатлантичний альянс. Та ми звертати з цього шляху не збираємось. Це – воля грузинського народу, це – історична воля. До цього прагнули наші предки. Вони хотіли, аби Грузія зайняла своє достойне місце в європейській сім'ї. І ми будемо активно сприяти реалізації цих планів. Сьогодні майже 80% грузинів заявляють своє бажання рухатися до європейської інтеграції.

На порядку денному першочерговим є парафування угоди про асоціацію з Європейським Союзом та угоди про зону вільної торгівлі. Ми впевнені, що у найближчому майбутньому буде можливим підписання цієї угоди.

А також впевнені і дуже сподіваємось, що Україна – братня нам країна і наш давній партнер – підпише угоду в Вільнюсі. Вільнюс буде історичним самітом з точки зору розширення та інтеграційних процесів у Європейський Союз. Це дуже правильно охарактеризував єврокомісар Фюле. Ці події змінять всю картину. І, я впевнений, процес дійде до успішного завершення: повної інтеграції України, Грузії і Молдови в Євросоюз.

Не дивлячись на всі труднощі, ми продовжуємо діалог з нашим північним сусідом. Тому що ми впевнені, що альтернативи діалогу не існує. Конфронтація – це не вихід із ситуації, що склалась.

Ми хочемо, щоб керівництво та громадяни Росії знали, що Грузія одночасно є європейською країною з європейськими цінностями, яка водночас бажає нормалізації стосунків з російським народом.

Але те, що ми самі робимо вибір, куди хочемо інтегруватися, це повинні розуміти всі на всіх рівнях в Росії. Це вибір народу, і цьому ніщо не може завадити.

- Президент Росії Володимир Путін також нещодавно говорив про потребу покращити стосунки з Грузією. Але потім трапився інцидент з Олімпіадою в Сочі (в етапі естафети олімпійського вогню в Росії взяв участь майор ВПС Росії, учасник військових подій серпня 2008 року в Південній Осетії Іван Нечаєв, – ред.). Яким Ви бачите вирішення ситуації?

- Ми прийняли принципове рішення щодо участі Грузії в Олімпійських іграх. Ще 2007 року попередній уряд прийняв рішення – не бойкотувати Олімпіаду (2014 року, - ред.). Ми підтримали Олімпійський комітет Грузії у його рішенні про участь в Іграх. На жаль, ми бачимо, що поки що лише з грузинського боку є намагання не політизувати такий найбільш важливий всесвітній форум, як Олімпійські ігри.

Ми вважаємо, що спорт повинен залишатися поза політикою. І будемо максимально вірними цим нашим принципам. Та, на жаль, ми не бачимо такого ж ставлення з боку наших російських сусідів. Ми сподіваємось на зміну цих підходів, а також на те, що керівництво Росії не буде намагатися надалі політизувати проведення Олімпіади. Політика і спорт повинні бути дистанційовані одне від одного на максимальну відстань.

- Як все ж вважаєте, як ситуація буде розвиватися надалі?

- Ми поки не розглядаємо зміни наших позиції, але будемо дуже-дуже уважно спостерігати за діями російського керівництва та Олімпійського комітету Росії. Якщо згадані процеси та дії будуть продовжуватися і наростати, тоді ми повернемося до цього питання. Адже ми повинні враховувати інтереси, у першу чергу, нашого населення.

Зараз в Грузії проходять дуже гарячі обговорення і дебати. Багато людей були роздратовані і розгнівані тими кроками, які ми бачили з боку Росії. Але ми намагаємось не приймати емоційних рішень. Це, як на мене, найголовніше. Не діяти емоційно. Як я вже казав, альтернативи для діалогу не існує. Попри усі складнощі, ми маємо продовжувати наші намагання покращити стосунки з Росією.

- Ви згадали Штефана Фюле. Нещодавно він з великою впевненістю казав, що наступного року Грузія і Молдова підпишуть угоду про асоціацію з Європейським Союзом. З чим у Грузії виникають найбільші складнощі у підготовці до цього процесу?

- В принципі, великих труднощів немає. Ми дуже активно реформуємо усі основні напрямки, всі інституції. Триває насправді дуже активний процес гармонізації правової бази Грузії з європейською правовою базою. Парламент працює над цим...

Цей процес – необоротний. Реформи, які почались, до речі, ще за попереднього уряду, а саме успішні з цих реформ – будуть продовжені. Наші подальші реформи та наближення до Євросоюзу базуватимуться саме на них (успішних реформах, – ред). Маємо в цьому дуже серйозну технічну, експертну та матеріальну допомогу з боку Євросоюзу.

- 27 жовтня у Грузії пройдуть президентські вибори. Очевидно, вони – один із важливих факторів для майбутнього рішенні про асоціацію. Невже і тут немає складнощів?

- Звісно, їхня демократичність має велике значення. Я не випадково називаю їх черговим тестом, екзаменом на демократію. Та ми вже з більшою впевненістю можемо сказати, що ці вибори будуть, не побоюсь сказати, показовими. Я маю на увазі якість: вибори вільні і демократичні. Є вже попередні оцінки від спостерігачів щодо передвиборчої кампанії, атмосфери в країні. І вони позитивні.

Всі претенденти на крісло президента мають змогу зустрічатись з виборцями, мають однаковий доступ до ЗМІ. Уряд взяв на себе зобов’язання, що це повинні бути найкращі вибори за час незалежності Грузії. Але в майбутньому, гадаю, ми цю планку піднімемо.

- Щодо євроінтеграційних процесів Грузія активно спілкується з Україною. На Вашу думку, чи достатньо зрозумілою для влади в Україні є позиція європейських політиків щодо звільнення Тимошенко? Чи можуть нею злегковажити?

- Для нас, для Європи, для України та для всього Східного партнерства, а також подальших інтеграційних процесів, вкрай важливим є підписання між Україною та ЄС угоди про асоціацію. Питання, які ще досі є, будуть вирішені. Я налаштований позитивно. Всі теми, які турбують Європейський Союз, і я також маю на увазі те питання, яке ви поставили, будуть вирішені так, щоб воно не завадило підписанню угоди.

- Не можу не запитати Вас про відносини з іншим важливим для Грузії сусідом. Як Грузія будуватиме відносини з Вірменією, яка заявила про наміри приєднатися до Митного союзу?

- У нас з Вірменією дуже хороші добросусідські відносини. Не дивлячись ні на що, ми поважаємо Вірменію і її суверенне право приймати рішення. І це не матиме відбитку на наших відносинах, вони надалі будуть такими ж близькими – культурні та економічні тощо.

Нас пов'язують багатовікові традиції, і ми будемо їх поглиблювати, попри бажання Вірменії приєднатися до Митного союзу. В нас є чіткі наміри йти в Європу, але це не матиме впливу на стосунки.

Довідка.

Алекс Петріашвілі, 43 роки. З жовтня 2012 року – міністр європейської та євроатлантичної інтеграції Грузії. Народився у столиці Грузії Тбілісі. Навчався в Грузії та в Італії, працював у Міністерстві закордонних справ Грузії, а також у дипломатичних місіях.

Його політична кар’єра тісно пов’язана із партією вільних демократів. Зараз партія є частиною коаліції «Грузинська мрія», до якої увійшов і Петріашвілі після його обрання до грузинського парламенту минулого року.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія 6

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук