Чи проіснує РФ до 2020 року

Західна аналітична група, 10 серпня 2011343969

Що далі? Це питання висить у повітрі, на його тлі відбуваються угоди, ведуться дискусії і розробляються «стратегії-2020».

Незважаючи на різноманітність сценаріїв, відповідь невблаганна - дива не станеться. Які перспективи можуть бути у держави з архаїчними інституціями, сировинною економікою, всюдисущою корупцією, незахищеною власністю, продажними судами, «зґвалтованими» виборами, аморальною владою і байдужим суспільством? Експерти розходяться лише в термінах і подробицях: тліюче розповзання або блискавичний розпад. Є й годинниковий механізм, що відраховує час до настання моменту істини, - ціна на нафту.

Я майже впевнений, що Росія не проіснує в нинішніх кордонах до 2020 р. Це не ліберальна страшилка або псевдопатріотична спекуляція, а неминучий наслідок політики останнього десятиліття. Зауважу в дужках для «патріотів», що мета цієї статті - не підштовхування до сепаратизму, екстремізму і сіоністської змови. Це радше сто перша спроба вдарити у дзвони з надією звернути увагу суспільства на рятівні сценарії, тим більше що ці методи є випробуваними. Достатньо поглянути на Грузію.

Нинішній тривожний настрій змусив мене згадати про есей молодого радянського дисидента Андрєя Амальріка «Чи проіснує Радянський Союз до 1984 року», що з’явився понад 40 років тому. Доморослого пророка, як водиться, заарештували і відправили до таборів. Хтось з рідкісних читачів визнав автора божевільним, хтось - фантастом. Есей він писав у 1969-му, поширювали його у 1970-і. Епоха видавалася втіленням стабільності, але автор, як ми знаємо, помилився у прогнозі лише на сім років.

Ось як виглядав аналіз Амальріка: «Регенерація бюрократичної еліти відбувалася бюрократичним шляхом відбору найбільш слухняних і виконавчих. Цей бюрократичний «протиприродний відбір» найбільш слухняних до старої бюрократії, витіснення з правлячої касти найсміливіших і найсамостійніших породжував з кожним разом дедалі слабше і нерішучіше нове покоління бюрократичної еліти. Звикнувши беззаперечно підкорятися і не розмірковувати, щоб прийти до влади, бюрократи, нарешті отримавши владу, чудово вміють її утримувати в своїх руках, але зовсім не вміють нею користуватися <...> Здається, ми вже досягли тієї мертвої точки, коли поняття влади не пов’язують ані з доктриною, ані з особистістю вождя, ані з традицією, а тільки з владою як такою: за жодною державною інституцією або посадою не стоїть нічого, окрім свідомості того, що ця посада - необхідна частина сформованої системи. Природно, що єдиною метою подібного режиму має бути самозбереження. Його гасло: не чіпайте нас, і ми вас не чіпатимемо. Його мета: нехай все буде, як було».

Приміряючи сказане до нашої дійсності, можна скорегувати лише тезу про те, що бюрократи не вміють користуватися владою. Сьогодні вміють. Щоправда, виключно з особистою метою. Нині Путін, як колись Брєжнєв, став заручником створеної ним самим ситуації. Навіть якщо раптом на хвилину припустити, що він захоче піти або радикально змінити систему, зробити це йому не дадуть. Він став прапором елітних груп, які вважають державу своєю власністю. Розлучившись з формальним титулом гаранта Конституції, він набув неформальний - гаранта корупції. Збереження путінської еліти при владі до 2020 р. може стати однією з головних причин розпаду країни. Справа навіть не в тому, що корумпована бюрократія не здатна на економічні та політичні реформи. Вона взагалі не в стані пропускати ніякі сигнали, включаючи команди згори. Всілякі добрі наміри влади, якби раптом такі з’явилися, загрузнуть в ній, як сокира у тісті. Як годинник працюють лише схеми всеросійського «розпилу».

А що ж суспільство? Знову процитую Амальріка: «Систематичне усунення з життя суспільства найбільш незалежних і активних його членів, що проводилося десятиліттями, наклало відбиток сірості та посередності на всі верстви суспільства - і це не могло не відбитися на середньому класі, що наново формувався». Народ, як і раніше не пов’язує себе з владою і не намагається на неї впливати. Народ як і раніше не ходить на вибори, забуваючи про своє право вибору. Люди динамічно засвоїли сучасні стандарти споживання, але не поведінки. Громадянську активність приспали відносним матеріальним добробутом. Але коли впаде достаток, прокинеться громадянська агресія. Передбачивши з точністю до подробиць майбутнє країни, автор пророчої праці не вгадав лише джерело «останньої краплі», яка звалила колос під назвою СРСР з його глиняних ніг. Андрєй Амальрік недооцінив економічний чинник. Тим неминучіше звучать нині передбачення 40-річної давнини.

Будь-який студент економічного факультету назве десяток чинників, що несуть в собі загрозу розпаду. Серед них - сировинна залежність, низька продуктивність праці, надмірна централізація влади, неефективний, корумпований і роздутий держапарат, продажний і залежний суд, фактична відсутність інституцій громадянського суспільства, технологічна відсталість, інвестиційна непривабливість, що породжує порочне коло бідності в більшості регіонів, відсутність національної та демографічної політики, а також довгострокової стратегії розвитку, втеча мізків і капіталів з країни.

Знайомий індійський підприємець нещодавно нарікав, що за 10 років перебування в Росії у нього не залишилося російських друзів - всі виїхали. Згідно зі статистикою, близько півтора мільйонів успішних і підприємливих людей виїхали з країни за роки її незалежності.

Схематично сценарій кризи вже не раз було озвучено. Бюджет зверстаний за ціни $125 за барель. Падіння нижче $90 означатиме початок великих проблем. Стабілізаційний фонд розтягне бюджетну агонію на рік-два. Неминуче згортання соціальних програм породить невдоволення залежних від держави верств суспільства.

Економічно самодостатні регіони почнуть м’яко відповзати від центру. Подальший сценарій залежить від збігу обставин і темпераменту регіональних лідерів. Влада відповість посиленням реакції. Але сита й багата влада - поганий диктатор. Логічніше буде скористатися запасними аеродромами. «Можна уявити собі алегоричну картинку: одна людина стоїть в напруженій позі, піднявши руки вгору, а інша в настільки ж напруженій позі, вперши їй автомат у живіт. Звичайно, занадто довго вони так не простоять: і друга втомиться і трохи опустить автомат, і перша скористається цим, щоб трошки опустити руки і трохи розім’ятися. Але якщо вважати «лібералізацію», що триває зараз, не оновленням, а старінням режиму, то її логічним результатом буде його смерть, за якою настане анархія» (теж Амальрік).

Чи можна уявити, що Кремль все-таки спробує щось змінити найближчим часом? Враховуючи, що не для всіх представників політичної еліти зміни означають політичне самогубство, мінімальний шанс такого розвитку подій є. Навіть декларація про твердий намір зміцнити громадянські та ринкові інституції здатна стати позитивним сигналом і привести до прискорення економічного зростання. Уявімо, що політична конкуренція буде негласно схвалена згори вже на найближчих виборах, що буде дано сигнал на невтручання у виборчу кампанію і чесний підрахунок голосів. Тоді і в країни, і в популярних політиків з’явиться шанс.

Але поки що Кремль надсилає інші сигнали: створює дивні об’єднання, намагається вмикати ліберальну риторику, не забуваючи «грати м’язами». Але ці спроби демонстрації сили вже нікого не можуть обдурити. Кілька років тому мій друг повернувся з невеликої лівоорієнтованої латиноамериканської країни, де консультував місцевих політиків. Один із сенаторів на урядовій презентації демонстрував телевізійний ролик, в якому собакам відрубували голови зі словами: «Так ми чинимо з ворогами революції». Зауважу, що професіонали політичного консалтингу - люди з рідкісним самоконтролем. Коли дар мови повернувся до мого друга, він запитав: «Чи не занадто сміливо з мого боку поцікавитись, як подібна телереклама позначиться на інвестиційній привабливості країни?» - «Сміливо», - відповів політик.

Ми підійшли до такої межі нашої історії, що тільки криза здатна викликати справжні зміни. А коли відбувається криза, заходи, які будуть вжиті, залежать від наявних ідей та цінностей. Мені здається, що основне завдання мислячих і небайдужих людей - розробляти альтернативи нинішній політиці і тримати їх напоготові. Поки політично неможливе не стане політично неминучим.

Сєрґєй Пєтров - депутат Державної Думи, фракція "Справедлива Росія", засновник групи компаній "Рольф"

Автор: Сєрґєй Пєтров [Сергей Петров]
Назва оригіналу: Просуществует ли РФ до 2020 года
Джерело: Ведомости, 01.08.2011
Зреферував Омелян Радимський

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 69

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Рюрик 16 серпня 2011, 13:11

    grosh-я шановний стою на тім що вчив і досліджував та ще й тепер інколи займаюсь,тому переписування з вами завжди старався вести толерантно і факто-аналітично(що радив і вам)Ніякої заангажованості я не маю і не сповідую,що і вам теж радив! Тому ваші закиди стосовно "літературності" є безпідставні! Нажаль я знаю що є! підказати вам "вам найбільш ваші знайомі". І "давайте не грати варята"-були монголо-татари,а потім "кілька осколків їх імперії-одним з яких і була Золота орда"!(хочте можу вам детально розповісти про "взаємини Московії з Ордою,про союзницькі дії і взаємовикористання,про баскаків і ярлики,про гроші,про Тохтамиша-Тимирлана-Мамая і Дмитра Донського та ще й про Івана Калиту....?!")

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • grosh 16 серпня 2011, 12:17

    Рюрику

    Вы стоите на следующей позиции: "История - это наука, в которой факт совпадает с его литературным описанием". О том, что этот подход приводит к несуразицам уже много сказано. Не буду повторять. Знаете ли Вы, что нет никаких материальных подтверждений так называемого монголо-татарского ига? Не говоря уже о его логической несуразности. О какой Орде Вы пишете? Лучше что-нибудь про Мордор и Гандальфа.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Рюрик 16 серпня 2011, 10:58

    grosh-давайте "по порядку"-"які це пустинні края"-це де-Київщина, Переяславщина і Чернігівщина чи ви про Володимиро-Суздальщину (почитайте літописи-хто і чому двічі Київ руйнує)...а коли взяти до прикладу те ж 17ст. то мігація йшла дійсно "в різні сторони" але се "ніяким чином в основному не впливало ні на генетичний ні на етнічний склад сучасних українців"(до прикладу польський і татарський фактор є більш замітним)І ніякого комплексування тут немає-а лиш факти
    Набагато частіше люди втікали з Московії-диспотиз і "опрична" а з РП "виїжджав служивий стан" а прості селяни як і козаки рідко коли втікали!
    Читайте хроніки і джерела тих часів!
    Роль Польщі чи ВКЛ чи навіть МК,я й не заперечую а лиш "уточнюю і коректую ваші тези"! І коли вже говорити про "міграційні процеси" то се слід "розуміти значно ширше"(ніж вплив РП і МК). Яковенко я колись штудіював і вам би не радив "виривати тези і перекручувати їх з її праці"-а стосовно Олельковичів я вам вже теж написав і про "малий ренесанс на Київщині,і про окреме-ординарного воєводського центру-одне з найбільших міст в тогочасній Європі,а на Московії таким був лиш Новгород!" "Приграниччя"-це вся територія Московії до 1480-стояння на Угрі і вся ця територія УЛУС Орди на який отримували ярлики князі,якими спекулювали і "жерлись між собою" і з допомогою Орди "вели оборонно-визвольні війни" з Казанню,Тверю і Новгородом! Та й часто "провокували під час війни з РП спільні походи татар"! А "порубіжники" дійсно мали пільги-як політичні так і економічні і це зрозуміло,і хай Київ межував з Степом но на той час ми вже можемо прослідковувати зародження руху "уходництва і козацтва"! Стосовно "держави руской"-це як це? Ви дотримуєтесь теорій Баєра,Міллера і Шльоцера,і хто для вас варяги,як і хто такий Рюрик,Аскольд,Дир, аможливо слід вести літочислення від "сакаліба і Куявії",чи вже аж від Володимира Ясне Сонечко? І коли вже так деталізувати то Новгород,Псков, Ізборск,Білоозеро,Полоцьк,Київ-це "основні місця-бази варягів" і прийшли вони не на пусту територію і тим більше про терени ПН.Сх.- Володимиро-Суздальщину, Рязань, Ростов,Москву-"вони взагалі не знали"!
    І довгий час в усіх документах (підніміть любі)-Україну йменували-Скіфія,Сарматія,Русія,Рутенія,Україна....але це ніколи не стосувалось Московщини-її так і називали-Московія! І на картах теж! І всі це знали і розідляли! І повторюсь-лише з "подачі поляків і потім Петра І зявляється-Окраїна-Малоросія"(і "домінуюча роль преходить до Московії") Повірте повторюсь-проти росіян як і поляків нічого немаю,бо виділяю їх від "москалів і ***ів"!

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук