Чому вулиці Львова не треба розширювати?

Історія розбудови Львова дуже цікава, і те, що робилось навіть 500 років тому беззаперечно впливає на життя міста сьогодні. Будівництво того Львова, яким ми його бачимо зараз, заклав польський король Казимир ІІІ. Наймані німецькі ремісники збудували Львів у готичному стилі, місто було максимально європейським. Тоді влада міста поширювалася не лише на територію середмістя, а і на тогочасну «агломерацію», а зараз уже мікрорайони Львова: села Личаків, Кульпарків, Замарстинів, Кривчиці та Левандівка, Клепарів, Голоско тощо. У той час пересування містом здійснювалось лише двома методами: на конях з повозками або найчастіше – пішки.

У XVI столітті Львів майже повністю згорів і довелось відбудовувати місто заново, тільки тепер в стилі італійського ренесансу, який був популярний у Європі. Саме у цей час сформувалась головна дорога до міста – вулиця святої Анни. Як ви вже здогадались, йдеться про найдовшу вулицю Львова, яку сьогодні має назву Городоцька.

Сьогодні Городоцька – це одна з головних транспортних артерій і одна з найбільш закоркованих вулиць Львова. Ще у радянську часи, коли було модно будувати дуже широкі вулиці у містах, Городоцьку планували розширити до шести смуг. Але для реалізації цієї геніальної ідеї треба було зруйнувати історичні будинки. На щастя, цей план так і не зреалізували. Втім слід радянського містобудування у Львові помітний, особливо у спальних районах.

Якщо у довоєнні часи Львів розвивали за європейським зразком і містобудування було орієнтоване на людину та її потреби, то в часи СРСР людина відійшла на другий план. Тепер головними у містах стали автомобілі. Це дещо навіть курйозно, зважаючи на те, що у Львові тоді було дуже мало машин, і навіщо було будувати настільки широкі дороги – незрозуміло.

У радянський період Львів став індустріальним містом: тут будували заводи, а для працівників швидкими темпами зводили житло. Так у нас з’явились спальні мікрорайони Сихів, Майорівка, Рясне та інші. «Концепція мобільності» була дуже простою на той час – автобусні перевезення. Один автобус ЛАЗ 695 вміщав більше 60 осіб, тому щоб перевезти 1000 працівників заводу треба було лише 17 автобусів. Пару директорських волг не створювали трафіку на дорозі. Підходи в часи радянського союзу сильно відрізняються від сьогоднішніх, про всі ці різниці говоримо у відео.

*Більше і ще цікавіше про розбудову та інфраструктуру Львова у різні періоди розвитку розповідаємо спільно з колегою Мартою Пастух у новому випуску Bilyy BLOG. У відео ви знайдете відповіді на такі запитання:

• Як розбудовували Львів у різні періоди?

• Хто і коли вперше запропонував концепцію Великого Львова?

• Навіщо у Львові хотіли знести історичні будинки на одній з магістральних вулиць?

• Чому частину вулиці Шевченка вирішили звузити? І багато іншого

До речі, у коментарях під відео пишіть назви вулиць Львова, де вам складно пересуватись. І навпаки – розповідайте про найбільш комфортні для вас локації

Останнім часом Львів став повертатись до європейських тенденцій, де головним є не автомобіль чи інший окремий вид транспорту, а головною в місті є людина з її потребами у нормальному, безпечному пересуванні. У 2020 році у Львові затвердили План сталої міської мобільності – документ, який описує міську політику щодо пересування містом. І там у пріоритеті під час реконструкцій вулиць стоять саме потреби пішоходів, а вже потім інших учасників руху.

У Львові не всі ще звикли до нових тенденцій у розвитку міста. Періодично виникають суперечки щодо доцільності велодоріжок, виділених смуг для громадського транспорту та улюбленої теми користувачів соцмереж – бруківки на проїжджій частині. Втім переконаний, що скоро ми зможемо повністю перейти від концепції «місто для автомобілів» до «місто, зручне для людей».

***

Спільно з TUMIVolt Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ ми започаткували щотижневу відео-рубрику «Мобільність Львова». В кожному випуску ми розповідаємо історію розвитку різних видів міського транспорту, про переваги та недоліки певного виду пересування та про розвиток Львова у плані мобільності. На моєму YouTube-каналі можете переглядати усі відео «Мобільності Львова» і ділитися своїми думками щодо розвитку міста.