Дарія Гусяк: Як би не було, ми таки галицький П’ємонт
- Без сумніву, на бліц-атаки Москви і Кремля треба так само швидко реагувати. Та поки-що реакція наша досить квола. Мабуть, треба, щоб добре по нас ударили, щоб кожна людина це відчула, і тоді люди об’єднаються і візьмуться за наведення ладу.
Інтерв’ю саме з 86-річною Дарією Гусяк ZAXID.NET хотів би запропонувати нашим читачам у День міста Львова. Вона була зв’язковою Головного Командира УПА Романа Шухевича (за що відсиділа 25 у тюрмах), однією із засновниць партії Конгрес Українських Націоналістів і громадської організації Всеукраїнська Ліга українських жінок. Не даремно Дарія Гусяк у рамках львівських святкувань удостоїлася нової нагороди – «Ордена Лева».
Дарія Гусяк під час виступу на урочистій сесії Львівської міськради наголосила, що з приходом нової влади Україна опинилась під великою загрозою: «Кремль атакує нас безупинно, це економічні, культурні та інші атаки. Єдиний вихід для українців – це консолідація… Вихід із ситуації, що склалася, лише один – націоналістичний рух. Може, воно дивно звучить для когось. Але треба повертатися до тих засобів, які використовував колись Степан Бандера: треба покладатися на власні сили, а не чекати помочі від Сходу чи Заходу».
ZAXID.NET вдалося записати з Дарією Гусяк ексклюзивне експрес-інтерв’ю, у якому вона поділилась своїми враженнями від отриманої нагороди та думками щодо долі указів про уславлення Степана Бандери та Романа Шузхевича, проти яких зараз порушено ряд судових справ.
- Що для Вас означає ця нагорода? Чи стала вона для Вас несподіванкою?
- Я вам чесно скажу, я трохи заскочена цим, тому що, фактично, не знаю, що такого я зробила конкретно для Львова. Але, працюючи на Україну, я, очевидно, працювала і на Львів. Дуже люблю Львів. Я переїхала сюди жити 1995 року. Для мене не мають значення ні дороги, ні холодна вода, для мене має значення, щоб Україну зберегти.
Громадяни Львова повинні мати ту саму мету, що й кожна свідома українська людина, адже на Львів дивиться вся Україна. Як би не було, ми таки галицький П’ємонт і мусимо з цим рахуватися, мусимо весь час мати це на увазі. Адже зараз, у такий тривожний час, всі будуть дивитися на Львів.
- У чому Ви бачите роль Львова зараз? Які його завдання?
- Без сумніву, на бліц-атаки Москви і Кремля треба так само швидко реагувати. Та поки-що реакція наша досить квола. Мабуть, треба, щоб добре по нас ударили, щоб кожна людина це відчула, і тоді люди об’єднаються і візьмуться за наведення ладу.
Мені важко казати, що конкретно мав би робити Львів у небезпечний час, я не політик. Та треба давати якусь відсіч, якісь протести організувати, щоб умілі люди за це бралися. Зараз ми не маємо ні Бандери, ні Шухевича. А це були вроджені лідери. Зараз таких немає. Так, був патріот Ющенко. Я вважаю його патріотом, бо наскільки строгіша Москва до якогось діяча державного чи громадського, настільки він для мене цінніший.
Ми мали таких патріотів, не один Ющенко був. Та це не той рівень і не та жертовність, яка була до початку Другої світової війни серед українців.
- Львівська міська рада вчора на сесії присвоїла Героям України Степану Бандері та Роману Шухевичу звання почесних громадян Львова. Як оціните цей крок?
Я вже подякувала міському голові Львова Андрій Садовому. То треба мати сміливість у такий час, коли справа йде до знаття почесних звань Героя України з Бандери і Шухевича, прийняти таке рішення. Чи, наприклад, відзнака Вакарчука. Він в останній час був у найбільшій неласці. Усі дають собі звіт, що освіта – це така галузь, від якої залежить рівень свідомості українців. І готовність захищати свою Батьківщину. Освіта має колосальне значення. І роль Вакарчука тут велика.
- Яка, на Вашу думку, доля указів щодо героїзації Бандери і Шухевича?
- Думаю, їх скасують. Скасують, бо Москва буде натискати. Янукович би вже і сам нерадий це робити, але тепер буде діяти виключно під тиском Москви.
Довідка ZAXID.NET
Дарія Гусяк народилася 4 лютого 1924 року у м. Трускавці на Львівщині, тоді Дрогобицького воєводства в родині селян. Батько Юрій був арештований на 8 років і загинув у таборі. Мати Марія була арештована за підпільну діяльність 1950 року і засуджена на 10 років таборів. Сестра Олександра була виселена в Якутію.
Дарія Гусяк з юних літ співпрацювала з підпіллям ОУН, а з 1947 року була зв’язковою генерала хорунжого Романа Шухевича. У 1950 році була арештована НКВС і засуджена до 25 років тюремного ув’язнення. Звільнена з ув’язнення 1975 року. Засновниця Конгресу Українських Націоналістів та Всеукраїнської Ліги Українських жінок, незмінною головою якої була до 2004 року.