Екс-радник Путіна оцінив вклад Ющенка в українську незалежність

Одним з основних досягнень України за роки незалежності є те, що в останні шість-сім років в українському суспільстві стало проявлятися розуміння, що ж таке незалежна Україна. При цьому, незважаючи на нездійснення обіцяних економічних реформ, досягти помітного успіху в цій сфері вдалося саме третьому президентові Віктору Ющенко.

Таку думку в інтерв'ю ZN.UA висловив колишній радник російського президента Володимира Путіна, а нині науковий співробітник Інституту Катона (США) Андрій Ілларіонов.

«До досягнень я б відніс те, що в останні шість-сім років в українському суспільстві стало проявлятися розуміння, що ж таке незалежна Україна. Здається, до цього часу такого розуміння або не було зовсім, або ж воно мало нечіткий характер», — говорить А. Ілларіонов.

Він нагадав, що перші кроки подібного роду були зроблені ще Леонідом Кучмою, але його спроби були «непослідовними». Ситуація, вважає він, помітно змінилася з приходом Віктора Ющенка в 2005 році.

«До нього висувалося чимало претензій. Зокрема, щодо нездійсненності економічних реформ під час його президентства. Зі значною частиною критики на адресу Ющенка можна погодитися. Хоча при цьому потрібно мати на увазі, що, відповідно до тодішнього конституційного устрою України, головним провідником економічних реформ мав бути уряд.

Але Вікторові Ющенку вдалося домогтися успіху в іншій, можливо важливішій, сфері — у формуванні української самосвідомості. Для незалежної країни це найважливіша попередня умова хоч якогось успішного існування, не кажучи вже про можливість проведення успішних реформ. Важко чекати успіху від держави, сам факт незалежного існування якої постійно — свідомо чи несвідомо — піддається сумніву, якщо громадяни не асоціюють себе зі своєю країною. І, як здається, Віктор Ющенко заклав для цього необхідний фундамент», — вважає експерт.

Він упевнений, що подальше зміцнення української національної свідомості є довгостроковим завданням для України. При цьому він підкреслює, що це жодною чином не означає, що всі повинні думати однаково. "Але бодай стосовно деяких ключових параметрів у країні необхідно мати якусь подобу консенсусу", — вважає А. Ілларіонов.