Факультет журналістики ЛНУ звинуватив львівську газету в замовному інтерв'ю

Факультет журналістики Львівського національного університету Івана Франка у суботу, 23 вересня, опублікував заяву, в якій звинуватив газету «Високий Замок» у «замовному та бездоказовому інтерв'ю». Йдеться про розмову журналістки Сюзанни Бобкової з професором Ярославом Гарасимом під назвою «Половина деканів, які підписали проти мене колективне звернення, мої приятелі», де йшлось про корупцію в університеті. Інтерв'ю обговорили на нараді завідувачів кафедр та декана факультету Івана Крупського.

Зазначимо, що в розмові з журналісткою «Високого Замку» професор Гарасим розповів про свій конфлікт з адміністрацією університету. Наприкінці інтерв'ю журналістка запитала, як побороти хабарництво у Львівському університеті. Професор відповів, що «не потрібно зупиняти компетентні органи й вони це зроблять за шість секунд!». Ці слова викликали обурення керівництва факультету журналістики.

«Я. Гарасим виголосив нічим не підкріплені твердження. Це, зокрема, добре простежується у відповіді Я. Гарасима на запитання "Можливо, ви знаєте як побороти хабарництво у Львівському університеті?", що, погодьтеся, звучить як підтвердження того, що в університеті є хабарництво. Звісно, теми хабарництва і корупції важливі, з цими явищами потрібно боротися там, де це є. Фактів, які б свідчили про ці ганебні явища у стінах нашого університету, ми не знаємо. Принаймні на факультеті журналістики цього немає», – йдеться у заяві факультету журналістики.

На факультеті переймаються, що в аудиторії «Високого Замку» складеться хибне враження про науково-педагогічний колектив. ZAXID.NET звернувся за коментарем до декана факультету журналістики Івана Крупського. Він запевнив, що не виступає за чи проти Ярослава Гарасима у його конфлікті з адміністрацією, а вважає необхідним захистити університет через звинувачення у корупції.

«Кореспондентка неетично поставила запитання. Наш колектив обурений, бо такого не може бути. Якби навели хоч один факт, що хтось брав хабарі. Тому як так можна голослівно заявляти? На нараді були всі шестеро завідувачів кафедр. Всіх це обурило. Не розуміємо, звідки таке питання взялося. Ми не захищаймо Гарасима й не виступаємо проти нього. Нас збурило лише питання про хабарництво. Хіба може журналістка професійно ставити таке питання», – сказав Іван Крупський.

Зазначимо, що інтерв'ю «Високого Замку» стало реакцією на засідання 7 вересня комісії з питань етики та професійної діяльності Вченої ради ЛНУ. Університет у закритому режимі розглядав «аморальну поведінку» професора кафедри української фольклористики Ярослава Гарасима. Академічну спільноту обурив коментар викладача у Facebook про «акад(н)емічну спільноту», яка обрала ректором «Волдеморта».

За словами Ярослава Гарасима, репутаційна кампанія проти нього пов'язана із виборами ректора у 2024 році. Він брав участь у виборах у 2014 й у 2019 році. Після цього, за словами викладача, адміністрація тисне на нього. У коментарі ZAXID.NET Ярослав Гарасим зазначив, що не здивований заявою факультету журналістики. Він каже, що в університеті є традиція обговорювати «негідну поведінку професора Гарасима», але не кликати на такі зібрання самого професора.

На думку викладача, на факультеті журналістики неуважно прочитали його інтерв'ю «Високому Замку», а відтак довільно трактували його слова. «Є й позитивний момент: реагуючи на інтерв'ю, завідувачі кафедр отримали прекрасну нагоду запевнити громадськість, що "принаймні на факультеті журналістики цього [хабарництва – Я.Г.] немає". Проте чи можна вважати запитання хабарництво випадковістю? Не знаю. З огляду на навчання моєї доньки в університеті на факультеті іноземних мов, яка за два роки жодного разу не стикалася з цим прикрим явищем, – так. Але проїдьмося громадським транспортом за "студентськими маршрутами", поспілкуймося зі знайомими, діти чи родичі яких навчаються. Проблема, ймовірно, існує», – зазначив професор.

Ярослав Гарасим також пояснив, що мав на увазі, кажучи про корупцію у Львівському університеті. «Першим кроком до розв'язання цієї проблеми [корупції] мало б бути визнання, а далі готовність фіксувати факти та подавати звернення у компетентні органи. Ні проректор, ні декан, ні завідувач не мають достатніх повноважень та компетенцій, щоб без доказової бази позбутися хабарника. Саме це я мав на увазі, коли згадував про компетентні органи», – сказав Ярослав Гарасим.

Він розповів, що в університеті є централізована вказівка від адміністрації обговорювати його «негідну» поведінку. За словами Ярослава Гарасима, робитимуть це на засіданнях вченої ради або нарад деканів із завідувачами. «Прикро, що розпочав цей процес факультет, який мав би понад усе цінувати й обстоювати свободу слова. Але поки ще є надія, що знайдеться хоча б один факультет, що не братиме участи в цьому театрі абсурду», – сказав Ярослав Гарасим.

ZAXID.NET також поспілкувався з журналісткою «Високого Замку» Сюзанною Бобковою. «Шокована, що мене звинуватили у замовному інтерв'ю. Зробили це люди, які вчать майбутніх журналістів. А відтак мали б знати значення слів. Що таке "замовна" стаття? Це проплачена замовником стаття. Тобто анонімні автори тієї заяви з факультету журналістики (жодного прізвища під нею нема) вважають, що це Ярослав Гарасим "замовив" мені інтерв'ю з собою і заплатив мені за це. "Замовна стаття" – це, по суті, форма хабарництва. У кого що болить, той про те і говорить… Така собі спроба перекласти з хворої голови на здорову», – каже журналістка.

На думку Сюзанни Бобкової, можливо через те, що на факультеті мало практиків, викладачі не можуть відрізнити незамовний матеріал від замовного. Журналістка наголосила, що інтерв'ю було її ініціативою, оскільки історія конфлікту викладача з керівництвом ЛНУ є резонансною і суспільно значущою.

Вона зазначила, що ні для кого не є секретом корупція в університеті, хоч і не стосується кожного викладача. «Моє питання щодо цього явища було цілком логічним. А щодо "бездоказових звинувачень колективу Університету в хабарництві тінь падає на Університет і на університетську спільноту загалом", то тут все просто: хто-хто, а студенти поіменно знають своїх "викладачів-героїв"», – додала журналістка.