«Фестивальний успіх не забезпечує роботою»
Культура

«Фестивальний успіх не забезпечує роботою»

Кінорежисери Марина та Оксана Артеменко по кіно, фестивалі та майбутні проекти

Катерина Сліпченко, 2 липня 2014 520 0
фото «Не менше 50 кг»

Імена сестер Артеменко дедалі частіше звучать у контексті молодого українського кіно. Так, картину стрічку «Абонент», яку сестри зняли разом, показали у спеціальній програмі Short Film Corner та відзначили призом кінокритиків на «Кінотаврі». Фільм Марини Артеменко «Не менше 50 кг» отримав  відзнаку «КіноЛева» та буквально днями став найкращим ігровим фільмом «Відкритої ночі». ZAXID.NET поцікавився у сестер, як їм працюється і що вони планують знімати далі.

Чи задоволені ви фестивальною долею ваших картин?

У наших фільмів досить непогана фестивальна доля. Фільм «Тімка» свого часу побував майже на 45-ти фестивалях, «Ваня» (режисер - Оксана Артеменко) і «Не менше 50 кг»  (режисер - Марина Артеменко) мають у своєму списку вже по 75-ть, а «Абонент» хоч і почав крокувати фестивалями з весни цього року, проте відвідав їх уже 10-ть у 5-ти країнах світу.

Кожен фільм вже був відзначений різними нагородами і дипломами. Проте, на жаль, фестивальний успіх картин не є тим фактором, який забезпечує режисера подальшою роботою в кіноіндустрії. Для нас це скоріше визнання того, що наші фільми є цікавими, актуальними і потрібними глядачеві. 

Який фестиваль приніс найбільше радості, а який став найбільшим розчаруванням?

Мабуть, найбільше радості принесли таки Канни. Не дивлячись на те, що наш фільм «Абонент» там був у позаконкурсній програмі Short Film Corner, це фестиваль такого класу, що коли на нього потрапляє фільм, то це вже ознака того, що робота робилася недаремно.

Але загалом кожен новий фестиваль приносить радість, тому що це доказ того, що фільм дійсно хороший і його хочуть дивитися і показувати іншим.

Розчарування у фестивалях теж були, але їх не хотілося б згадувати.

Що є найскладнішим у роботі над комедією?

Робота над комедією не сильно відрізняється від некомедійного кіно. Тут важливо вже на стадії сценарію продумати всі деталі і нюанси, намагатися їх перенести в запропоновану локацію.

До роботи на знімальному майданчику треба підходити так само серйозно, як і до роботи над драмою. Важливо за комедійними моментами не втратити ідею, підтекст, головну думку.

Найскладнішим мабуть є пошук ідей, які були б актуальними сьогодні в Україні. Тому що саме це може зробити фільм популярним у глядача, коли він у історії на екрані побачить себе. Таким є фільм «Абонент».

Якою є прокатна доля ваших фільмів?

Починаючи з 2011 року ми займаємося фестивальною дистрибуцією наших фільмів. І можна сказати, що загалом доля у наших фільмів непогано складається. Щодо прокатної кінотеатральної долі, то тут пощастило поки лише одному фільму – «Не менше 50 кг». У грудні 2013 року цей фільм побував в українському кінопрокаті у складі альманаху «Українська нова хвиля. Romantіс ».

Важко судити про успіх цього прокату, тому що він припав на важкі час часи для нашої держави. Люди йшли не в кінотеатри, а на Майдан. І тут когось засуджувати важко, адже коли в країні вирішується доля всього народу, людям не до кінотеатрів.

Кого ви вважаєте своїми вчителями у кіно?

Перш за все, першим великим вчителем став Вадим Чубасов. Він не був нашим майстром. Проте він викладав у нас багато предметів. Це була Людина з великої літери. На жаль, його не стало, коли ми були на 4 курсі. Проте, ми досі користуємось його конспектами, досі застосовуємо його експлікацію при роботі над сценаріями і фільмами. І просто вважаємо, що нам пощастило, що на нашому творчому шляху трапилась така людина. 

Коли після закінчення першого вишу ми прийшли до університету ім. Карпенка-Карого, то там познайомились з Богданом Жолдаком. З того часу він є нашим вчителем, другом, наставником, людиною, яка завжди нас підтримає і допоможе. 

З якими акторами мріяли би попрацювати?

Загалом хочеться працювати з нашими українськими акторами. У нас багато талановитих акторів і багатьом не вистачає однієї ролі для того, щоб вийти на якийсь новий, можливо, навіть світовий рівень.

Але ще залишається мрія попрацювати з відомим актором і музикантом Джаредом Лето.

І, звичайно, якби була така можливість, то думаю, не тільки ми, але й багато хто з молодих кінематографістів, мріяв попрацювати з Іваном Миколайчуком. Це людина-легенда. Такого як він не було і не буде більше.

Чи плануєте повнометражний проект?

Повнометражний проект вже давно написаний і поки лежить на полиці, так як зараз важко знайти для нього фінансування. Але, звичайно, хотілося б уже спробувати зняти щось більше за 15 хвилин. Проте, сьогодні найважче - це знайти фінансування на його реалізацію. Віримо в те, що скоро в нашій країні буде мир, налагодиться економіка і ми зможемо творити під мирним небом.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук