Генштаб оприлюднив повний аналіз подій під час битви за Дебальцеве
Проросійські сили готували захоплення Артемівська, Краматорська і Харкова
За весь період оборони Дебальцевського виступу загинули 136 і було поранено 331 військовослужбовця Збройних сил України, повідомляється на офіційному сайті Міністерства оборони України.
Зокрема, під час бойових дій в районі Дебальцевого в період з 15 січня по 18 лютого 2015 року загинули 110 військовослужбовців, 270 були поранені, 7 взяті в полон і 18 пропали безвісти. Такі дані наводяться в аналізі Генерального штабу ЗСУ про бойові дії на Дебальцевському плацдармі з 27 січня по 18 лютого минулого року, які названі «головною битвою між українською армією і російсько-терористичними військами».
«Значними були втрати українських військ в озброєнні. Близько 30% техніки було знищено противником або виведено з ладу силами наших підрозділів. За ведення бойових дій в районі Дебальцево державними нагородами України нагороджені 379 військовослужбовців (в тому числі посмертно – 136), а відзнаками Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ – 450 осіб», – наголошується в публікації.
За інформацією Генштабу, на 27 січня 2015 року в секторі С було залучено близько 13000 особового складу, з яких понад 8000 зі Збройних сил, до 1500 – з Національної гвардії, до 250 – зі СБУ, понад 3000 – з МВС. У складі угруповання сектора З налічувалося 120 танків, 530 бойових броньованих машин, 180 артилерійських систем, 65 реактивних систем залпового вогню.
При цьому загальна чисельність особового складу підрозділів, які несли службу безпосередньо в районі Дебальцевського виступу, в лютому 2015 року становила близько 4700 військовослужбовців ЗСУ: по рубежу Семигір'я - Троїцьке до 1500 осіб; по рубежу Вуглегірськ - Дебальцеве до 2700 осіб; по рубежу Булавінське - Нікішине до 500 осіб. У цьому ж районі від Нацгвардії, МВС і СБУ були задіяні близько 500 осіб. У розпорядженні українських військ в районі Дебальцевого було 50 танків, 40 артилерійських систем, 15 РСЗВ.
Силам АТО в секторі С протистояло угруповання російсько-терористичних військ загальною чисельністю понад 19 тис. осіб. У його складі налічувалося 170 танків, 280 бойових броньованих машин, 290 артилерійських систем, 110 РСЗВ. При цьому тільки в районі Дебальцевого противник мав до 120 танків, до 180 артилерійських систем, до 60 РСЗВ.
Угруповання незаконних збройних формувань, які діяли на Дебальцевському напрямку, складалися переважно з підрозділів так званого «1-го армійського корпусу «ДНР» чисельністю до 7 батальйонних тактичних груп зі складу так званих «1-ї», «3-ї», «5-ї» і «7-ї» окремих мотострілецьких бригад. Їх дії підтримували до двох батальйонних тактичних груп «2-го армійського корпусу «ЛНР».
За даними Генштабу, регулярні підрозділи Збройних сил Російської Федерації були представлені 8 дивізіонами реактивної і ствольної артилерії, які обстрілювали позиції українських підрозділів; 8 батальйонними тактичними групами, які були зосереджені на тимчасово окупованих територіях України поблизу Дебальцевого (20-а окрема мотострілецька бригада (м. Волгоград) Південного військового округу, 21-а окрема мотострілецька бригада 2-ї армії Центрального військового округу (сел. Тоцький, Оренбурзька область), 28-а окрема мотострілецька бригада 2-ї армії Центрального військового округу (м. Єкатеринбург), 32-а окрема мотострілецька бригада Центрального військового округу (с. Шилово, Новосибірська область), 138-а окрема мотострілецька бригада 6-ї армії Західного військового округу (Кам'янка, Ленінградська область), 200-а окрема мотострілецька бригада Північного флоту Об'єднаного стратегічного командування «Північ» (Печенга), 13-й танковий полк 4-ї танкової дивізії 1-ї танкової армії Західного військового округу (Наро-Фомінськ), 104-й десантно-штурмовий полк 76-ї десантно-штурмової дивізії Повітряно-десантних військ (с. черех Псковської області); поблизу Тореза, Сніжного, Шахтарська, Донецька були розгорнуті засоби протиповітряної оборони і підрозділи радіоелектронної боротьби регулярних підрозділів ЗС РФ.
У Генштабі вказують, що застосування військових частин і підрозділів в секторі С насамперед базувалось на виконанні Мінських домовленостей, досягнутих 19 вересня 2014 року, тому активні наступальні дії в смузі відповідальності сектора не проводилися.
«Накреслення лінії зіткнення сторін, особливо в районі Дебальцевого, не давало можливості створити глибоко ешелоновану оборону і давало противнику перевагу в проведенні штурмових дій одночасно з трьох напрямків», – наголошується в аналізі.
Кількість сил і засобів Нацгвардії і МВС не забезпечувала повного контролю безпосередньо за Дебальцеве, де практично безперешкодно діяли диверсійно-розвідувальні групи і окремі мінометні секції противника. «Частина населення міста підтримувала незаконні збройні формування. З їх допомогою бойовики отримували повну і детальну інформацію про наші війська і вогневі позиції практично в режимі реального часу», – йдеться в публікації.
Генштаб стверджує, що бойовики, маючи підтримку підрозділів Збройних сил РФ, прагнули за всяку ціну здійснити оточення і розгром українських військ. «Ліквідувавши Дебальцевський виступ, російсько-терористичні війська мали на меті розвинути наступ і захопити Артемівськ, Краматорськ і надалі Харків», - заявляють у відомстві.
В аналізі вказується, що коли стало зрозуміло те, що неможливо втримати Дебальцеве, було прийнято рішення про виведення українських підрозділів в безпечні райони.
«Не дивлячись на досягнуті в Мінську домовленості про припинення вогню з 00:00 15 лютого 2015 року, бойовики за підтримки регулярних підрозділів Збройних сил РФ не тільки обстрілювали позиції наших військ з танків, артилерії і РСЗВ, а й систематично здійснювали штурмові дії, намагаючись захопити базові табори, опорні пункти і блокпости, наносили удари по мирних цілях в населених пунктах», – наголошується в публікації.
У Генштабі наголосили, що українські війська мужньо боронили Дебальцевський виступ, сковували переважаючі сили противника, не допустили проведення подальших наступальних дій на інших напрямках і створили умови для досягнення цілей під час переговорів в Мінську.
«З честю виконавши всі певні завдання, підрозділи сил АТО з мінімальними втратами були виведені в нові райони, закріпилися на вигідних рубежах, де продовжили виконання завдань», – йдеться в аналізі.