Хто ще з протестувальниками?

Я з великою повагою ставився і ставлюсь до людей, які в спеку і в холод стоять на ринках або мерзнуть, ремонтуючи свою таксівку чи, ще важче – чуже авто, яке давно потрібно переплавити на металобрухт. Водночас хочеться висловити свою думку щодо протестів підприємців проти запровадження норм Податкового кодексу.

Податковий кодекс є далеко не тим документом, який вирішить фінансові проблеми країни. 2011 фінансовій рік буде достатньо складним. Дефіцит бюджету через низьку платоспроможність фірм, населення та домінування застарілих схем розподілу коштів буде зростати. Дефіцит Пенсійного фонду ставить під сумнів доцільність існування його як такого (чи є сенс називати його фондом, якщо переважна частина коштів ітиме з бюджету). За 2009 рік було «перелито» капіталів у банки (не депозити, а в статутні капітали) та акціонерні товариства понад 100 млрд. грн. «Свої люди» реально поклали кошти в реальний сектор. Росту економічних показників щось не дуже спостерігається на тлі таких «вливань». Реальних показників розвитку економіки населенню у найближчій перспективі ніхто не показуватиме.

Однак повернемось до баранів, чи то пак, до оподаткування. Особа,  яка започаткувала свою справу і платить 200 грн. єдиного податку і нехай ще по 50% від цієї суми за кожного найманого працівника навіть і не збирається думати про те, що при виході на пенсію їй повинні виплачувати кошти, отримані від учителя, не буду казати лікаря (ще образяться, бо ж не бідні), бібліотекаря, науковця, шахтаря, водія… Адже Вас, шановні, і бізнесмени, і заробітчани-нелегали не цікавить звідки у держави гроші. Ви, ті хто отримували заробітну плату у конвертах і пожиттєво рахувались безробітними, ніколи не зрозумієте, що вас утримує  на пенсії велика армія платників податків.

Виручка розміром 300 тис. грн в рік, що була закладена у Кодексі для малого бізнесу, не є великою. Це дає підстави для обкладання єдиним податком. Дуже хочеться поставити поряд із Вашими розрахунками у блокноті ті, які ведуть науковці. 

Наведу приклад, як виплачувалась винагорода за наукові дослідження групі молодих учених-кібернетиків з десяти осіб. Отже, молоді люди виграли конкурс на здійснення прикладних наукових досліджень. Перепало їм, крім їхніх місячних зарплат розміром 1,5–2 тисячі гривень в місяць, які виплачує держава, ще аж 200 тис. грн. в рік на десятьох.

Що ж вони отримали. До початку виплат з них стягнули 33 330 грн ПДВ (20%). Наступний етап коштував їм дорожче – з них вирахували 36,78% внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування (61 301 грн). Залишилась заробітна плата – 105 368 грн на десятьох осіб в рік - по 10 536,8 грн на брата. Але це ще не все, тому що перекриваючи неплатежі інших громадян з виконавців  вираховують загальноприйняті:

- 15% прибуткового податку;

- 5% до Пенсійного фонду;

- 1% на соціальне страхування;

- 0,6 страхування на випадок безробіття.

У результаті такої складної математичної процедури у кожного з десяти українських молодих учених виплата за відомістю становила 8261 грн. на рік. Але це ще не все. Їм довелось за свій кошт купувати витратні матеріали, користуватись домашніми комп’ютерами, оплачувати Інтернет. У результаті щомісяця їм перепало аж по 500-550 грн. Вирахувані понад 117 тисяч грн за рік теоретично дають можливість виплачувати майже двадцяти особам пенсію протягом року!

Звичайно, обиватель скаже: що вони там досліджують? Відповім. Те що і їх ровесники за кордоном, причому не гірше за них.

Суспільство має шанс трансформуватися у високорозвинуте лише у тому випадку, коли система оподаткування буде рівнонапруженою для всіх платників податку. Сьогодні ж сформувався клас дрібних буржуа, які звикли жити в тіні. Всі інші, хто немає свого бізнесу - невдахи. Однак це ставлення вже «вилазить боком» суспільству бідно-латаною наукою, недовченими лікарями, фінансистами, інженерами, архітекторами…