Ілько Лемко презентував “Цікавинки з історії Львова”

5 вересня у книгарні “Є” відбулась презентація книжки “Цікавинки з історії Львова” знаного львовознавця, публіциста, радіо- й телеведучого Ілька Лемка.

Ілько Лемко наголосив, що він є більше популяризатором історії Львова, аніж дослідником, на відміну від, наприклад, Ігоря Мельника (який і модерував цю презентацію) або Андрія Козицького. Ілько Лемко, як він висловився, збирає найцікавіші вершки, так звану “попсу” з історії Львова. І справді, чому б львів'янам не знати найцікавішого про своє місто?

Протягом презентації між автором книжки та модератором заходу зав'язалась дискусія про львівських батярів — чи співали вони українською мовою і чи можна братів Гадюкіних називати наслідниками традиції батярів? Урешті-решт дійшли висновку, що все ж батяри складали свої пісні лишень польською, а Гадюкіни належать таки до іншої традиції.

На запитання, кого Ілько Лемко вважає найбільш видатним львів'янином, він розповів про Михайла Боїма (про цього славетного уродженця Львова є розділ у книжці) — онук більш відомого Георга Боїма, який збудував знамениту каплицю. Ілько Лемко називає Михайла Боїма львівським Марко-Поло, наголошує, що він піонер китайської медицини у Європі, вирішував світові геополітичні проблеми свого часу –XVII століття, відкрив, що Корея зовсім не є островом, як тоді вважали, а півостровом, рятував китайську династію Мін від загрози завоювання манчжурською династією Цін, уперше уклав одкладний атлас Китаю, першим привіз до Європи плоди ківі.

Також надзвичайно цікаво Ілько Лемко розповів присутнім (та читачам у книжці) про культуру кіно у Львові. Зараз вона не є визначальним фактором культури міста, а колись у чергах по квиток до кінотеатру люди вистоювали черги по 4 години і навіть по... 10 годин (1993 року на якийсь із голівудських фільмів). А втім, у радянські часи нерідко показували фільми на кшталт “Ленін у Польщі”, “Ленін та жовтень”, на яких зали були порожніми (навіть попри те, що активно задіювався адмінресурс, і в університетах викладачі ставили студентам заліки тільки в тому разі, якщо ті ходили на фільм). Такою порожнечею користалися закохані парочки, які розміщувались на останніх рядах або в якихось закутках, таким чином вирішуючи проблему “є з ким, є чим, та немає де”.

Наприкінці презентації присутні вели з Ільком Лемком та Ігорем Мельником розмову про те, що змінилось у Львові за останнє століття.