Інтернований дивізійник Володимир Клос у 80 років покинув Америку, щоб померти в Україні

Володимиру Клосу 91 рік. Терени України чоловік покинув ще у 45-му році. Тоді він, інтернований дивізійник «Галичини», боявся переслідувань від радянської влади. Втік до Німеччини, де закінчив університет. Пригадує, що за 20 років життя на батьківщині йому так і не вдалося побачити повністю Україну. Втім, про те, що вступив у лави дивізії, не шкодує. За його словами, ніхто тоді не плекав ілюзій щодо німців і нічого від них не чекав. Це була військова угода.

«А чому не мати свою власну дивізію. Тоді наше керівництво, на чолі з доктором Кубійовичем, вирішило перехитрувати. Ми знали, що німці дадуть нам зброю, дадуть вишкіл, а як буде нагода, то будемо бити німців, а поки що будемо бити москалів», – згадує Володимир Клос.

Втім, життя в постфашистській Німеччині пана Володимира не влаштувало. Він зібрав своє речі і переїхав до Австралії. Там чоловік майже 10 років працював медбратом. Опісля доля колишнього дивізійника закинула знову за океан – до Канади. Однак і холодний Мельбурн Влодка Клоса не приваблював, через півроку праці у взуттєвому магазині він втік до Америки. Поки він осів у Сіетлі – об’їздив усі США. Шукав клімат, схожий на український.

В Америці чоловік прожив 60 років, має 4 дітей та десятки правнуків. У Штатах закінчив черговий університет і працював фізотерапевтом. Загалом Володимир Клос має дві західні освіти та знає сім мов. Любить мандрувати та займатися спортом, як і його дружина. До речі, з литовкою Анною пан Клос одружився у 85 років. І саме дружина підтримала його в переїзді на батьківщину.

«Мені казали, що я здурів, що хочу повертатися в Україну і там жити, розповідали, що це нереально в такому віці і за таких умов, які є тут. Але я люблю пригоди, я люблю рух. Тож їм сказав, що як живуть в Україні 47 мільйонів і не вмирають, так і я тут проживу стільки часу, скільки Бог уділить», – зізнається Володимр Клос.

У свої 91 рік чоловік досі їздить на лижах. Щороку з дружиною вибираються до Карпат. Така енергійність у поважному віці, каже, завдяки спеціальній дієті.

«Я не вживаю алкоголю, не курю і не їм м’яса. Але жити мені не нудно, бо я люблю жінок», – жартує пан Клос.

Де оселитися в Україні пан Клос довго не роздумував, приїхав до Львова і йому трапилося оголошення, що в Городку продають будинок. І ось уже 10 років подружжя Клос з Америки проживає на Львівщині. Чоловік активно бере участь у громадському житті України. Їздив на Майдан у 2004-му, але вже тоді не плекав надії, що Помаранчева революція щось змінить у нашій країні.

«В нас не було революції, в нас була еволюція, і та еволюція була насичена, ті люди, які вчора мали зірку, нині – тризуб на голові, а в голові вітер, і куди вітер віє – це були моральні і духовні раби Москви», – зазначив Володимир Клос.

Про минулорічний Майдан пан Володимир вже іншої думки. Він каже, що Україна прокинулася. І того, що зараз маємо, оминути було неможливо. Втім, чоловік, як громадянин Америки, досі злиться на ту державу, яка прихистила його 50 років тому. Однак переконує, що Америка невдовзі таки наважиться і почне правильно реагувати на події в Україні.