Ірма Вітовська: Чоловік – не Бог, а жінка – не курка…

Відверто про жінок, їхній вибір у житті і про алхімію сімейних стосунків ми поспілкувалися з популярною українською актрисою Ірмою Вітовською.

- Які цінності в родині для Вас найголовніші?

- Запорука родини – це взаємоповага, взаєморозуміння і любов, звичайно.

- Приклад міцної сім’ї для Вас?

- Якщо говорити про моїх батьків, в них не все вийшло. Це був ранній шлюб. Такі, як правило, побудовані на пристрасті. Люди не готові до родини, бо самі ще діти. Але батьки дуже цивілізовано розійшлися. А що стосується дідуся і бабусі – це для мене зразкова родина, яка прожила все життя разом. Встигла навіть золоте весілля відсвяткувати.

- Які моменти в сімейному житті приносять найбільшу радість?

- Радість для нас – це спільні заслуги, здобутки, придбання, поїздки. Якщо подобається все ділити на двох, то вся твоя радість – буде його радість, і навпаки. Має бути спільність. Коли вона зникає, починається життя як звичка. Звичайно, можемо сперечатися, сваритися: на роботі, вдома, з батьками, дітьми. Я з чоловіком уже 12 років разом і, сподіваюся, ще все життя буду. Але «свічки і тортики» проходять на перших двох роках, а лишається щось більше. Кохання стає стабільним, більш усвідомленим. Це за умови, що шлюб починається не з пристрасті, а з дорослого усвідомлення – даєте ви щось одне одному чи ні, цікаві одне одному чи ні. Для шлюбу взагалі дуже важливий інтелектуальний фундамент.

- Яку пораду можете дати жінкам, які страждають від насильства в cім’ї, але бояться про це повідомляти і продовжують терпіти?

- Поради для всіх жінок немає. Питання дуже суб’єктивне. Але загалом хочеться сказати: б’є значить любить – приказка не для вас. Якщо чоловік піднімає руку на жінку – це вже дискредитує його як чоловіка. Терпіти – означає, якщо у вас буде син, дозволити йому робити те саме. І ваша донька потенційно є жертвою свого обранця. Ця модель передається. Жінка має вчасно дати зрозуміти, що вона не потерпить такого ставлення до себе. Інакше чоловік увійде у смак, як то кажуть.

- Як гадаєте, чому стільки жінок не мають сили протистояти агресії ?

- Засуджувати жінок, які терплять певну агресію, якщо вони в надзвичайно важкому економічному стані, не можу. В нашій країні це розповсюджена картина. Скільки жінок, які все життя витратили на дітей, загубили десь свої освіти, професії. Немає куди піти, немає житла. Їм потрібно допомагати. Їм потрібно брати себе в руки, йти на роботу і жити незалежно. Але ж багато жінок, які терплять, мають заможних чоловіків і знаходяться на їх утриманні. От цього абсолютно не можу зрозуміти. Чим вони керуються? Золота клітка все одно залишається золотою кліткою. Це її добровільний вибір.

- На що заслуговує домашній агресор: на реабілітацію чи покарання?

В мене дуже високі вимоги до себе і до оточуючих, тим більше до чоловіків. Я вважаю, їм потрібно нагадувати час від часу, що вони мають бути чоловіками. Ми дещо загралися зі своєю емансипацією і фемінізмом. Але реабілітацію підтримую. Чому людина має нести на собі злочини, за які вона пройшла покарання? Як в церкві, ми сповідуємося, каємося і таким чином очищаємося. Деякі чоловіки, наприклад, по тверезому лагідні і сімейні, а під впливом алкоголю в них проявляється інший чоловік. Якщо в цьому біда, то її можна викорінити. Значить проблема прихована і коріниться, можливо, в дитячих комплексах. Йому потрібно показати, що залишаться два варіанти – або скочуватися вниз або нормально жити. Для цього і потрібні спеціальні організації, які можуть приглядатися, контролювати, вплинути на чоловіків в такій родині. Але буває, що агресія чоловіка – це просто його позиція. Він вважає себе богом, а жінку куркою, якій треба час від часу давати тумаків. Тоді він не відповідає сучасному гомо сапієнс, а відповідає якомусь гомо совєтікус або іншій дрімучій породі. Це люди, які не цікавляться, не читають, не розвиваються і живуть тільки споживацьким життям. Про що тут говорити. Ви посадите його за книжки? Таких просто треба викоріняти зі свого життя.

- Чи за допомогою сцени легко навчитися контролювати емоції у житті?

- Навпаки важче. Артистам притаманний тонкий психофізичний настрой, іншими словами, оголені нерви. Ви весь час перевтілюєтесь в інших персонажів, натягаєте на себе інші життя, інші внутрішні темпоритми: від холеричних до абсолютно меланхолійних. І так чи інакше це відбивається на артистові.

- А чи відбивається це на сімейному житті?

На сімейному ні. Актори в житті, як правило, на сцені дуже погані актори.

До відома:

Інтернет-видання ZAXID.NET приєднується до щорічної національної акції «16 днів проти насильства», яка є частиною кампанії «Стоп насильству!».  Спільно з Програмою ЄС «Права жінок та дітей в Україні» представляє низку інтерв’ю з відомими особистостями України, які засвідчують свою небайдужість до проблеми насильства в сім’ї та закликають «Не мовчіть!».

Національна гаряча лінія з питань попередження домашнього насильства та захисту прав дітей: 0 800 500 335