У львівській галереї Iconart триває проект Наталки Шимін «Трансформація». Три роботи, виконані з бульбашкової плівки для пакування, відтворюють візерунки традиційних українських килимів.
В цьому проекті вражає все!
В цьому проекті вражає все: вишуканість та досконалість зображення, просто пекельна працемісткість кожної роботи, їх багатоплановість та заховані між повітряними бульбашками сенси. Але про все – по черзі. Перше враження – мозаїка. Саме її нагадують роботи насамперед. Та й авторська технологія нагадує золоті чи срібну смальту, де роль зовнішнього скла відіграє поліетиленова бульбашка.
Проте у цьому випадку все складніше: в кожний малесенький пухирець вставлений клаптик тканини, а разом усі вони й створюють орнамент, так як пікселі складаються в єдине зображення.
В кожний малесенький пухирець вставлений клаптик тканини
Усвідомлюєш цю техніку пізніше, і це стає наступним враженням. А потім починаєш відчитувати сенси, усвідомлюєш численні трансформації.
Трансформацію традиційного текстилю в Contemporary Art.
Трансформацію ткацтва у пікселі, такі вже звичні сучасному оку.
Трансформація генетичних кодів у QR-коди...
Проект розповідає і про трансформацію традиційного у сучасне
Зрештою, проект дозволяє не просто спостерігати, а проаналізувати не лише трансформацію минулого у сьогодення, не лише трансформацію традиційного у сучасне, а й свою власну, приватну трансформацію.
Наталка Шимін обіцяє, що проект матиме продовження
«Історія проекту розпочалася з килима, що тепер зберігся лише на світлині. Цей килимок був викинений в якомусь під’їзді під ноги. І мій чоловік його підібрав та сфотографував. І коли згодом ми хотіли його знайти, то він якимось чином розчинився.. Це було болісно ‒ така абсолютна втрата!», - розповідає Наталка Шимін.
Нетривкий матеріал лише підкреслює драматизм робіт
Несерйозний, нетривкий, тимчасовий, сучасний та цілком ужитковий матеріал, який став основою робіт, лише підкреслює ті часові шари, які стоять за кожним тканим прототипом. А ще вони говорять про те, як легко зруйнувати усталений та споконвічний світ. Розчавити його, ніби повітряну бульбашку. І, водночас, про те, як глибоко заховані в нас певні коди, як глибоко вкорінені вони в нас.
З цими роботами асоціюється одна із попередніх робіт художниці, «Хустка моєї бабусі»: на традиційній хустині був вишитий автомат. Вона теж говорить про трансформацію світу, про загрози та тривогу.
«Хустка моєї бабусі»
«Це той самий шлях. Контраст зображення та техніки, або контраст технік. Вони підкреслюють одна одну, матеріали стають способом вираження ідеї», - розповідає Наталка Шимін.
Звичайно, говорячи про «Трансформацію», буде багато наголошуватися на техніці. Нічого дивного, вона вражає. Проте головним все ж таки є те, як вкладена праця, що нагадує медитацію, енергія та індивідуальність художника підноситься над технічною досконалістю і переростає у цілком нематеріальні речі.
Титанічна праця переростає у цілком нематеріальні речі
Виставка триватиме до 29 листопада. А ще Наталка Шимін обіцяє, що проект матиме продовження.
Фото Павла Паламарчука, ZAXID.NET
Ми використовуємо