«Крим повернеться»
Культура

«Крим повернеться»

Співорганізатори «Кримського Дому» Алім Алієв та Халіл Халілов розповідають про нові проекти

Катерина Сліпченко, 30 жовтня 2014 779 0
фото Facebook

У Львові створено новий культурний центр. Тепер в нашому місті працюватиме «Кримський Дім». Сьогодні центр презентує проект «Музичні колаборації», який покликаний поєднати український та кримсько-татарський народи усупереч окупації. На етно-джазовому концерті виступлять кримська співачка Мавіле Сахтара та львівський гурт «ShockolaD», який цією акцією відзначає своє 10-ліття.

ZAXID.NET попросив співорганізаторів «Кримського Дому» Аліма Алієва та Халіла Халілова докладніше розповісти про плани культурного центру.

Розкажіть, будь ласка, про проекти «Кримського Дому». Якими є його першочергові цілі?

Халіл Халілов: «Кримський Дім» уже відкрився. Перший проект – «Музичні колаборації». Він спрямований на те, щоб зберегти і примножити культурні зв'язки між українцями та кримськими татарами.

Оскільки Крим зараз перебуває в умовах окупації, там відбувається блокада як інформаційна, так і культурна. Нас всіляко намагаються відділити від України. Рано чи пізно Крим повернеться, але тоді може статися так, що налагодити зв’язки буде дуже важко. Тож ми намагатимемося просто їх не втратити.

У нас уже є спільний з львівськими музикантами проект. Це джазова школа, перша у Львові.

Для нас це дуже важливо, адже кримські татари були надто зайняті тим, що відроджували фолькльор і трохи зациклились на цьому. Але зі світом також треба розмовляти, вести діалог зрозумілою для нього мовою і хочу сказати, що кримсько-татарська музика, якщо вона покладена на джаз чи рок, стає цікавішою для світу.

Але така школа буде лише малою частиною того, що відбуватиметься у «Кримському Домі».

Алім Алієв: Ми взагалі говорили про те, що місія «Кримського Дому»  – це зберегти ідентичність кримських татар, які приїжджають сюди, зберегти релігію, мову, культуру. Але насамперед це має бути майданчик для спілкування і переселенців, і львів’ян. А ще туди має бути цікаво приходити туристам.

Тобто це має бути така інтелектуальна точка, де народжуються нові сенси і яка є ще однією причиною приїхати до Львова.

Ми не хочемо плекати у «Кримському Домі» віктимний дискурс. Ми не хочемо, щоб приходили і казали: «от ви, кримські татари, як вам важко, вас пошкодувати потрібно». Відвідувачі мають приходити туди тому, що там відбувається реально щось цікаве.

Скільки у Львові є переселенців з Криму?

Алім Алієв: Якщо говорити саме про Крим, то це 2,5 тис., а загалом (ми працюємо також з переселенцями зі сходу), за офіційними даними, це 7,5 тис. по Львівській області.

Багато переселенців з Криму є росіянами та українцями. Ви плануєте з ними працювати чи орієнтовані насамперед на кримських татар?

Алім Алієв: От власне ми й говоримо, що це не має бути просто кримсько-татарська точка, куди потрапляють тільки вони. Дім має бути абсолютно відкритим. 

Ми плануємо розвивати проекти по трьох напрямках: просвітницькі, культорологічні і духовні. Просвітницькі у нас стартували дуже добре. Наприклад, у нас є курси англійської мови, безкоштовні для переселенців. Але ходять на них всі.

Хочу наголосити, що під словом «переселенці» я маю на увазі ширше поняття, ніж «кримчани». Це і Луганськ, і Донецьк. Також у нас є курси української мови, плануємо запустити і курси кримсько-татарської мови. 

У нас є школа кримсько-татарських танців, але якщо хтось запропонує вивчати брейк чи щось ще з сучасних танців, то ми з задоволенням таку пропозицію розглянемо.

Всі ми знаємо про драматичну долю режисера Олега Сенцова. Хотілося б запитати про долю діячів культури, які залишилися у Криму. Наприклад про Енвера Ізмайлова?

Халіл Халілов: Щодо Енвера Ізмайлова, то у нього завжди була проукраїнська позиція. Якщо пам’ятаєте, він писав пісні для Майдану. Своїх переконань він не змінював. Звичайно, в нього зменшилася кількість концертів у Росії. Нещодавно йому запропонували виступити на джазовому фестивалі, який зробив Дмитро Кисельов, щоб показати, що з джаз-фестами все ОК, але Енвер відмовився, наскільки я знаю. Хтось співпрацює з окупантами, але багато намагаються триматися.

Алім Алієв: У нас ще є відомий кераміст Рустем Скібін, який на початку анексії переїхав з Криму до Києва. Його будинок був таким собі міні-музеєм. Він мав колекцію стародавніх артефактів. Частину він перевіз до Києва, щоб зберегти їх. Звісно, свої роботи та свою студію він також туди перевіз. Він час від часу їздить до Криму, але каже, що ми задихаємось в тому повітрі, яке зараз є в Криму.

Як буде представлена традиційна культура?

Алім Алієв: Звичайно, модерн і традиції мають поєднуватись, мають співпрацювати. Ми не можемо забувати про традиції. Тому і робимо фестини традиційної кримсько-татарської культури. Нам цього року, скажу відверто, було важко запрошувати деякі колективи та співаків, через те, що їх у Криму сильно залякують. Тож нам шкода, але частина тих, кого ми хотіли привезти, відмовилися під різними приводами.

У Львові, звичайно, немає проблем із смачною кухнею. Але кримчани кажуть, що в нас немає нормальних чебуреків. Чи кулінарія, як частина традиційної культури,  входить у сферу ваших зацікавлень?

Алім Алієв: Звичайно, кухня є частиною культури, частиною комунікації. Існує взаємодія через їжу. Раніше у Львові не було взагалі кримсько-татарської кухні. Зараз вже з’явились декілька закладів. Зокрема і з чебуреками, які роблять кримські татари.

Халіл Халілов: Мені складно це оцінити, бо для мене чебуреки - домашня страва і вони найсмачніші вдома.

Алім Алієв: До речі, на фестинах ми представляємо традиційну кухню.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук