Лукаві ігри консультанта Дубневичів

Про кризу національно-демократичних сил на Західній Україні не говорить хіба що лінивий – зокрема, розмірковуючи про зростання популярності ВО «Свобода». Причина цієї кризи – в тому, що людей, які ці сили представляють, не цікавить ані ідеологія, ні політична послідовність. Яскравий приклад – рухівець Олександр Ганущин.

Чинний депутат Львівської обласної ради, одне з найвиразніших облич Львівської крайової організації НРУ, та й львівської політики загалом, Олександр Ганущин за останні три роки встиг попрацювати над кампаніями як мінімум трьох абсолютно різних суб’єктів виборчого процесу: «Фронту Змін» (чи то пак Арсенія Яценюка) 2009 року, рідного НРУ 2010 року і зовсім нещодавно – братів Дубневичів.

Ні для кого не новина, що в біографії Олександра Ганущина і раніше були моменти, які викликали ряд додаткових запитань: чи то під час його роботи у Львівській ОДА, чи за скандальної співпраці з «Фронтом Змін». Однак тісна робота з Богданом і Ярославом Дубневичами, котрі напряму конкурували на мажоритарних округах із представниками Об’єднаної опозиції, не лише кидає ще одну густу тінь на його репутацію, а й може остаточно поховати НРУ, який і так вже на ладан дихає. Адже попри всі передвиборчі гасла Дубневичів часто сприймали як провладних кандидатів (хоча б через зв’язки з нинішнім головою Львівської ОДА Михайлом Костюком).

Гра у хованки

Слід сказати, що свою тісну співпрацю з Дубневичами Олександр Ганущин старанно заперечував і приховував. Принаймні, перед виборами. Так, незадовго до 28 жовтня в автора відбулася розмова із головним героєм цього тексту, в якій той наполягав, що Дубневичі для нього – лише одні з багатьох.

«Окрім Дубневичів, відверто кажучи, до мене звертається низка інших кандидатів, я їх консультую з різних питань: від виборчого законодавства до більш приземлених виборчих технологій. Мулька, нібито я – якийсь там міфічний керівник штабу, дійсності не відповідає. Всі знають, що в Дубневичів є керівник штабу – Володимир Ліщинський», – сказав тоді Олександр Ганущин.

На пряме запитання, в якій же тоді іпостасі він допомагає цим кандидатам у депутати, рухівець відповів: «До мене приблизно 20 чи 30 кандидатів впродовж цієї виборчої кампанії зверталися за консультаціями: як правильно будувати штабну роботу, як працюють дільничні комісії, що робити з окружкомами, сформовані з представників «Русі Єдиної», анархістів і іже з ними. І ще дві або три сотні інших питань у цьому напрямку.  Як правило, якщо це – нормальні люди, я не маю можливості їм відмовляти. Дубневичів я теж вважаю нормальними людьми, тому я їм не відмовляю».

Врешті, на зауваження, що з Дубневичами він працює на постійній основі, Олександр Ганущин відповів простим і безапеляційним: «Вам це так здається. І не тільки вам».

Вже тут Олександра Олександровича можна запідозрити як мінімум у лукавстві. Його передвиборча робота у Дубневичів якщо й була секретом, то хіба у форматі секрету Полішинеля. Своє особливе ставлення до братів-бізнесменів він напередодні виборів демонстрував неодноразово – і то публічно. Скажімо, якщо переглянути сторінку групи «Вибори-2012. Львівщина» у Facebook, то можна побачити такі його повідомлення.

При цьому ні про кого з інших «20 чи 30 кандидатів» нічого схожого він не пише.

Більше того, варто розуміти, що співпраця з Дубневичами – або ж просто робота на Дубневичів – для нього почалася ще задовго до виборів. Про це Інтернет також зберіг свідчення. Серед найбільш промовистих – повідомлення сайту Самбірської РДА про зустріч між головою райдержадміністрації Іваном Білаком і Олександром Ганущином. Про мету зустрічі сказано так: «Обговорено питання надання меценатської допомоги депутата Львівської обласної ради Ярослава Дубневича для виготовлення проектно-кошторисної документації для реконструкції фельдшерсько-акушерських пунктів Самбірського р-ну».

Між іншим, заледве через місяць після того Олександр Ганущин заявляв про боротьбу із «тушками» у Львівській обласній раді…

Рухівська незворушність

Про роботу Олександра Ганущина у братів Дубневичів, очевидно, добре відомо і голові ЛКО НРУ Андрієві Корнату. Принаймні, у відповідь на запитання автора цих рядків (поставлені, знову ж таки, іще перед виборами), він не лукавив і не пояснював, що Ганущин – всього лише консультант, готовий ощасливити своєю порадою усіх нормальних людей.

«Коли йдеться про мою особисту позицію, як людини, я вважаю, що це питання лежить в площині сумління… Я вважаю, що неприпустимо, коли йде реальний виклик, бути по різні сторони барикад, в різних штабах, різних політичних силах чи в представників різних груп… Моя особиста суб’єктивна думка: я такі речі засуджую. Я сприймаю це, як неправильні вчинки», -  зазначив той у відповідь на питання про його ставлення до позиції однопартійця. І додав:

«Я думаю, що в такий спосіб Олександр Олександрович собі шкодить».

Втім, на запитання щодо можливих санкцій до Олександра Ганущина голова крайової партійної організації вже дав менш категоричні відповіді.

«Ми керуємось тільки статутом партійної організації. Він передбачає, що усі конфліктні ситуації вирішуються, відповідно до виписаних статей. Олександр Ганущин є членом партійної ради, а ситуація з членом ради розглядається виключно у форматі конференції. Інший формат не передбачається. Чому я не виключив Олександра Ганущина? Я не маю таких повноважень… Це питання буде порушуватися обов’язково після виборів. Я переконаний, що така конференція відбудеться, і буде розглядатися питання не тільки про Олександра Ганущина», - зазначив він.

Від 28 жовтня минув уже місяць, однак партійна конференція досі не відбулася. На останній сесії Львівської обласної ради Ганущин і далі значився членом НРУ і як партії, і як фракції (з якої, до речі, його могли б виключити і без конференції). Сам він, за його ж словами, наміру виходити з партії не має.

Відтак насправді зовсім не виключено, що людина, котра в критичний для будь-якої політичної сили момент (напередодні виборів) пішла всупереч партійній позиції, надалі залишатиметься обличчям НРУ. Зрозуміло, за умови, якщо сам Рух залишиться при житті, що, з огляду на останні події (наприклад, виходу з партії Бориса Тарасюка) аж ніяк не можна гарантувати. Однак це вже – зовсім інше питання.

Без пояснення

Історію співпраці Олександра Ганущина з Дубневичами можна розглядати з різних опцій. Наприклад, напрошується запитання, наскільки ефективними та успішними взагалі є консультації рухівця. Особливо, якщо врахувати одну поразку і одну не надто переконливу перемогу, яку здобули його «клієнти» на виборах 2012. Якщо ж поглянути у недалеке минуле, то й тут його здобутки на політтехнологічній ниві не видаються надто великими. Скажімо, 2010 року, коли Ганущин очолював штаб НРУ на Львівщині, його політична сила здобула свій відносно пристойний електоральний результат виключно завдяки ситуації зі зняттям з перегонів «Батьківщини». 

У «Фронті Змін», між іншим, про роботу рухівця 2009 року теж не згадують добрим словом. Поінформоване джерело з «ФЗ» запевнило ZAXID.NET, що, працюючи керівником штабу, він кампанії тільки нашкодив – не виключено, що свідомо. Олександр Ганущин, ясна річ, має свій погляд на тодішню ситуацію. Фактом залишається те, що у послужному списку рухівця є і такий «успішний» епізод. Щоправда, цікаво, що тоді, 2009 року, після скандалу також лунали заперечення про те, що Ганущин очолював виборчий штаб «Фронту Змін». Тільки заперечував не політик, а політична сила.

У будь-якому разі, після останньої роботи на братів-бізнесменів Рухові однозначно доведеться відповісти на питання, ким є Олександр Ганущин: самостійним політиком, політтехнологом чи просто спритним заробітчанином? Чи можна, зрештою, вважати самостійним політиком людину, що з легкістю береться обслуговувати іншого політика, який є опонентом до її ж політичної сили? В українських реаліях таке нерідко трапляється. Але як тоді бути з такими важливими елементами політичного життя, як ідейні переконання, громадянська позиція та добре і не заплямоване ім’я людини?

Однак найбільш принциповим у всій цій історії залишається питання, як Олександр Ганущин збирається пояснити свою поведінку виборцям, які 2010 року голосували за нього на місцевих виборах? Проте, замість пояснення, доводиться спостерігати дивні намагання все приховати. Принаймні якихось логічних пояснень ми наразі не дочекалися.