Мільярди (за) Шокіна

З великим інтересом ознайомився з позовною заявою Шокіна про поновлення його на посаді генпрокурора. Переконаний – цей шедевр юридичної думки має прочитати кожний свідомий українець. Бо в ньому – страшна правда про діючу владу, яку народ України обрав і якій довірив свою долю.

Усі думали, що минулорічною весною Шокіна було звільнено з посади генпрокурора за власним бажанням. А сьогодні він повідомляє, що заяву про звільнення «за власним бажанням» написав… без власного бажання.

Скажете, парадокс? Ні – це факт, який підтверджує у своєму зверненні до суду потерпілий-позивач. Виявляється, що вказану заяву Шокін написав під тиском президента Порошенка, якого у свою чергу «пресував» віце-президент США Байден, який висунув як умову надання Україні фінансової допомоги в розмірі 1 млрд. доларів звільнення Шокіна з посади генпрокурора. І цей тиск був настільки шаленим, що лише через рік Шокін насмілився розкрити таємницю свого звільнення. І не просто розкрити, але й покласти її в основу свого судового позову. Взявся, так би мовити, відновити справедливість у найефективніший спосіб – шляхом свого поновлення на посаді.

Усе логічно і правильно. Тільки виникає ряд резонних запитань. Чому стільки часу тримав у собі страшну правду, навіщо мучився цілий рік? Чому не заявив про це відразу тоді, коли на нього тиснули вітчизняний і заокеанський можновладці? Чому не звернувся до суспільства, хіба ж воно не піднялося і не стало б на захист свого найвищого законника – чесного, непідкупного, безкомпромісного борця з корупцією? І хіба б тоді депутати дали згоду на звільнення українського, можна сказати, Катані? Їх, як вказано у позові, і так довелось підкупляти, щоб набрати необхідну кількість голосів. А якби вони своєчасно довідались про підступний зговір керманичів України та США, то взагалі горою стали б за найкращого у незалежній Україні генпрокурора.

Однак тоді Шокін промовчав. Мабуть непереливки йому було, мабуть питання стояло руба – заява чи життя. Цілком може виявитися, що заяву про звільнення «за власним бажанням» він писав під дулом того пістолета, який напередодні знайшли у приймальні громадян ГПУ і відразу кваліфікували як підготовку до замаху на генпрокурора Шокіна. А потім, як пам’ятаєте, відбувся і сам замах – з тепловізором. Генпрокурору чудом вдалося вижити. Але замаху він не злякався і продовжив мужньо боротися зі злочинністю у всіх її проявах. А ось тиску Порошенка і Байдена не витримав. Можна тільки уявити, що вони з ним робили!!!

Але правда завжди перемагає. Думаю, що ні в кого не виникає сумнівів у тому, що і зараз вона переможе. Суд належно оцінить написання заяви «за власним бажанням» без власного бажання. І тоді правда восторжествує, а Шокін повернення на посаду генпрокурора, з якої так не хотів іти. І продовжить на ній розпочаті реформи. І розкриє нерозкрите. І поверне за його відсутності «продане», «розпилене» і «віджате». І запанує у прокуратурі принцип закону і тільки закону, як це було за його першого «пришестя». Благо, що практично всі його ключові кадри залишилися – на місці. Та й тим же «діамантовим прокурорам» можна буде допомогти повернутися назад – кваліфіковані ж фахівці і, зрештою, не чужі люди, з якими стільки плідного було зроблено разом.

Недруги приписують Шокіну життєвий принцип: «посади даються, щоб на них заробляти». Однак, як людина, яка добре його вивчила «зсередини», скажу категорично – це наклеп. Віктор Миколайович є стражем закону, який дбав і, я переконаний, буде дбати лише про державу. Для нього головне, щоб те, що було здобуте «непосильним трудом», потрапляло виключно в казну.

Таких людей, як Віктор Миколайович Шокін, «на верху» – одиниці. Взагалі, він може виявитися єдиним у своєму роді. Але й один «там» він може зробити дуже багато. Бо і один у полі воїн, якщо він воює. А Шокін, як йому треба, воювати вміє – це я сповна відчув на собі.

Деякі песимісти твердять, що своїм позовом Шокін підриває політичну стабільність в країні, фактично відкриваючи шлях до імпічменту президента України. Адже визнання судом незаконності звільнення Шокіна з посади генпрокурора через тиск на нього з боку президента – це юридичне встановлення факту такого тиску і неправомірного втручання глави держави в діяльність незалежного генпрокурора. Що за законом є злочином. Обійти увагою цей факт суд не може, бо він є основою позову – саме на ньому базується твердження Шокіна, що заяву «за власним бажанням» він писав не за власним бажанням, а під тиском президента Порошенка. Таким чином, Шокін дає в руки опозиції правову підставу для ініціювання процедури імпічменту. Однак я переконаний, що Віктор Миколайович нічого такого клятій опозиції не дасть. Як професіонал з великої букви і класний стратег він все продумав і все передбачив. І на суді ми в цьому переконаємось.

Інші «плачуться», що повернення Шокіна на посаду генпрокурора може коштувати Україні мільярд доларів – США забажає надані гроші назад, оскільки давало їх саме за звільнення Шокіна. Таким скептикам треба заспокоїтись – ніхто нікому нічого повертати не буде. По-перше, це не в наших правилах. По-друге, з того мільярда давно вже й цента не залишилось. Понад те, у разі повернення Шокіна в крісло генпрокурора Україні може «відхватити» нову фінансову допомогу.

Не виключено, що однією з причин, які спонукали Шокіна подати позов до суду про своє поновлення, стало його патріотичне бажання підтримати державний бюджет. Він же бачить, з якими потугами Україна зараз «вибиває» у МВФ черговий транш кредиту у мільярд доларів. А в минулому році лише за його заяву «за власним бажанням» США стільки ж з легкістю «відвалили» Україні. У разі ж нового «сходження» Шокіна на прокурорську вершину ті ж США разом з Європою можуть запропонувати Україні угоду на ще більш вигідних умовах – вони нам 2 чи 3 мільярди, а ми їм – знову Шокіна у відставку «за власним бажанням».

У найближчій перспективі це взагалі може виявитися єдиним реальним шансом отримати міжнародну фінансову допомогу у таких розмірах. Звісно, якщо Віктор Миколайович на таке гендлярство погодиться. Але заради України він піде на все. Головне, щоб суд не підвів. Але й тут проблем не повинно виникнути. Бо, по-перше, ВАСУ «доживає» останні дні, оскільки згідно з судовою реформою ліквідується як клас. Відтак, у нього є шанс на завершення свого існування прийняти доленосне рішення. А, по-друге, наведені у позові підстави для його задоволення просто залізобетонні і викладені вони дуже переконливо. Настільки, що навіть немає жодної необхідності викликати у засідання тих, хто тиснув на позивача.

А це означає, що варіантів у цій справі по суті немає – ні для суду, ні для Шокіна, ні для України.