На Львівщині на патріотичних речах заробляють з рентабельністю у 300-400%?

Голова комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та ЗМІ Львівської облради Орест Шейка та голова комісії з питань освіти і науки Львівської облради Юрій Підлісний 18 травня під час прес-конференції висловили глибоку критику на Програму розвитку української мови, української культури та історичної свідомості громадян України на території Львівської області на 2010-2014 роки».

О.Шейка повідомив, що 17 травня на сесії Львівської обласної ради ухвалене рішення, доопрацювати зміни цієї програми до 1 серпня цього року. До цього часу комісії мають намір якісно оновити програму.

За словами О.Шейки, існуюча програма містить 90 різноманітних пунктів, однак на практиці виявляється, що це пункти інших діючих програм, які фінансуються за іншими статтями. Крім цього, немає системи якісного контролю виконання програми, фіксації змін на краще, чи приносять прописані заходи піднесення розвитку української мови, культури та історичної свідомості на Львівщині.

О.Шейка виявив і факти зловживання. «Заробляти на патріотичних речах з рентабельністю у 300-400% не допустимо», - емоційно заявив він. За його словами, виготовлення 10 тис. плакатів з історії України, про події, які вилучені з підручників, для шкіл області, оцінено у 30 тис. грн. «Я, як професійний поліграфіст, порахував, що виготовлення такого накладу плакатів А3 з одностороннім друком і двостороннім ламінатом може коштувати 6 тис. грн, бо непогана рентабельність видавництв сьогодні становить 5-10%, максимум 12%. Найбільшу ціну, яку мені сказали видавці – це 7,5 тис. грн., але не 30 тис.», - сказав він. І додав, що у цій справі фігурує інформаційно-аналітичний центр «Логос», який за дивним збігом обставин мав дотичність до формування обласних програм розвитку з гуманітарної сфери по Україні.

Попри те, що потреба аж у 90 напрямках заходів, які складно контролювати, викликає сумніви, депутати комісії з питань освіти і науки Львівської облради Орест Шейка та Ірина Фаріон наразі зосередилися на продукуванні пропозицій щодо нових заходів, на заміну занесеним у програму. Тим часом, вироблення більш ефективних механізмів підтримки розвитку української мови, культури та історичної свідомості поки що залишається до роздумів і дискусій.

Юрій Підлісний зазначив під час прес-конференції: «Ми маємо створити якісні україномовні продукти, стати взірцем для решти України. Треба докорінно переглянути програму, і з 2012 року запровадити проектний підхід».

Він прокоментував ZAXID.NET : «Ризик проектного підходу, що більш впливові громадські організації зможуть отримати кошти, а інші не зможуть, - дійсно такі факти були неодноразово. Це є дійсно болюче питання. Але за створення журі, до якого залучати не тільки представників управлінь чи депутатів, а власне людей публічних, творчих, і оприлюднювати на сайтах інформацію, які саме проекти були подані і які перемогли, щоб усі могили бачити, це, можливо, й було б запобіжником». Він обіцяв, що комісія розгляне таку можливість.