На реальних фактах...

Лише за декілька днів перед церемонією вручення премії “Оскар” на екрани виходять два фільми, що мають по декілька номінацій на цю нагороду. “Мисливець на лисиць” та “Стівен Хокінг. Теорія всього” конкурують між собою насамперед у категорії “найкраща чоловіча роль”.

І саме тут зберігається основна інтрига: виконавець головної ролі у фільмі “Мисливець на лисиць” Стів Карелл серед претендентів на цю нагороду виглядає найкращим. Його виконання будується на найдрібніших, найтонших нюансах акторської гри. Натомість виконавець головної ролі у “Теорії усього” Еді Рейдмен зібрав за цю роботу цілий оберемок нагород.

Спільним між цими фільмами є не лише те, що кожен із них має декілька номінацій на “Оскар”, а й те, що обидва розповідають про реальних людей та про події, які відбувалися насправді.

Історія, про яку розповідає “Мисливець на лисиць”, трапилася у 1996 році. Головний герой стрічки Джон Дюпон (Стів Карел) володіє величезним маєтком та купою грошей. Йому по кишені організувати на території свого маєтку тренувальну базу для борців. І це призвело до абсолютно несподіваних наслідків.

У 2006-му сюжетом зацікавився Беннет Міллер (режисер фільму "Людина, яка змінила все"). Уперше драму показали на Каннському кінофестивалі, де вона отримала приз за режисуру.

Беннет Міллер у Каннах. Фото: Катерина Сліпченко

Події розгортаються повільно, якщо не знати сюжет, нічого неможливо передбачити. І режисерська, і акторська робота будуються на дуже дрібних, проте ідеально пропрацьованих деталях.

Натомість картина “Стівен Гокінг. Теорія усього”, присвячена насамперед стосункам геніального фізика Стівена Гокінга (Едді Редмейн) з дружиною Джейн Вайлд (Фелісіті Джонс).

У Гокінга знаходять невиліковну хворобу, яка робить його інвалідом. Проте він створює геніальну теорію, яка пояснює устрій Всесвіту, Гокінг - блискучий популяризатор науки серед підлітків та молодих вчених, безстрашний боєць з важкою недугою, справжня суперзірка від науки. Тож його біографія справді проситься на екран.

Проте фільму, щоб стати справді потужним байопіком, бракує об’єму. Тема величі духу над немічним тілом залишилася на другому плані, поступившись родинним стосункам. Щодо акторства, то параліч героя став для Едді Редмейна, як не дивно це звучить, професійними підпорками. Проте це не заважає актору отримувати за цю роль усі можливі нагороди. Скоріше за все він отримає і “Оскара”, адже як правило академіки голосують саме за ці ролі.

Як би там не було, обидва фільма вартують того, щоб сходити в кіно. Особливо напередодні “Оскара”.