Наголос на колоніальному минулому України неминуче веде до відчуття вторинності, - історик

«Підручник з історії України педалює, і так логічно випливає з його концепції, на колоніальному статусі України, на пригнобленості українців в усіх державах, в яких вони перебували до 1991 року, за виключенням Київської Русі», - про це критично зазначила 14 січня у Львові в Українському католицькому університеті під час круглого столу з обговорення посібника «Разом на одній землі. Історія України багатокультурна» історик, професор Києво-Могилянської академії Наталія Яковенко.

Як повідомляє кореспондент ZAXID.NET Н.Яковенко сформулювала тези, які "концептуально протирічать тому, на чому ніби-то наполягає концепція старого підручника", бо в повному розумінні концепції, на її думку, не було. Професор Яковенко повідомила, що попередньо моніторингова комісія, яка працювала в Інституті національної пам’яті впродовж трьох років напрацювала концепцію нового шкільного підручника з історії та наскрізні програми з 5 до 12 класу за дванадцятирічною системою. Напрацьовані матеріали були розміщені на сайті Інституту національної пам’яті.

Перебування українців у складі інших держав моніторингова комісія, за її словами, пропонує "розглядати, виходячи з засади, що передусім є буття людини, а не буття спільноти, соціуму". Варто розглядати буття українців у всіх державах, до яких їх вводила прихильна чи неприхильна історична доля, через призму включеності в життя цих держав", - зазначила вона.

"Я думаю, якщо подивитеся на реалії, і спробуєте зіставити спогади батьків, і те, що можуть діти почути від батьків і дідів, то ви зі мною погодитеся про включеність українців в життя бодай Радянського Союзу, який у нас на свіжій пам’яті. Борців були одиниці, щодо решти можна говорити про включеність, – пояснила тезу Н.Яковенко. – Звичайно, про кухонний опір, про тихий опір дитині можна розказати, але не нав’язувати заданої ідеї колоніальної статусу, яка відразу привносить в підручник з історії України почуття меншовартості, почуття постійної упослідженості історії, почуття того, що завжди і безперервно хтось нас кривдив: від татаро-монголів до теперішнього часу, а ми все боролись, але в якийсь дивний спосіб не вибороли нічого".

Наталія Яковенко загострила проблематику: "Я не розумію, як не бачити того, що таке тлумачення української історії з постійним наголосом на гнобленні українців абсолютно неминуче приведе до відчуття своєї вторинності, маргінальності і меншовартості історії".

Нагадаємо, Наталія Яковенко перебуває у Львові для участі у круглому столі науковців та вчителів історії України щодо обговорення посібника "Разом на одній землі. Історія України багатокультурна" 14 та 15 січня.